Рішення № 75539273, 17.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року м. ПолтаваСправа №816/1112/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Пилипенко А.В.,

представника відповідачів – ОСОБА_1,

представників третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_4, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс", у якому просив:

визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: вул. Половки, 76а, м. Полтава;

зобов'язати відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва за адресою: вул. Половки, 76а, м. Полтава з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відмова у погодженні проекту землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки функції з надання дозволу на розробку проекту землеустрою делеговані Київській районній у місті Полтаві раді рішенням Полтавської міської ради.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

18.05.2018 судом одержано відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому зазначила, що висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою наданий Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, а відтак, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не порушувало прав ОСОБА_4 Звертала увагу на те, що розпорядження землями комунальної власності є виключними повноваженнями сільських, селищних, міських рад.

Позивач листом від 29.05.2018 повідомив суд про відсутність намірів подавати відповідь на відзив /а.с. 58/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області /а.с. 62/.

19.06.2018 судом одержано відзив Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на позов, у якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на те, що висновок про відмову у погодженні проекту землеустрою відповідає вимогам статті 1861 Земельного кодексу України /а.с. 69-73/.

Треті особи письмових пояснень на позов та відзив не надали.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 56/.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник Київської районної у місті Полтаві ради позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала та просила їх задовольнити.

Представник ТОВ "НВІ "Земресурс" при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників відповідачів та третіх осіб, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Рішенням двадцять восьмої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Половка, 76а, площею 1200 кв.м. для ведення садівництва /а.с. 15/.

За замовленням позивача ТОВ "НВІ "Земресурс" розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с. 10-12/.

Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради внесено зміни до попереднього рішення двадцять восьмої сесії сьомого скликання Київської районної у м. Полтаві ради в частині визначення адреси розташування земельної ділянки, а саме - зазначено назву вулиці "Половки" замість "Половка" /а.с. 16/.

Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6 27.03.2018 за вих. №3238/82-18 надано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за змістом якого проект землеустрою не погоджено у зв'язку з його невідповідністю вимогам земельного законодавства /а.с. 36/. При цьому експертом висловлені такі зауваження та пропозиції до проекту землеустрою: у пояснювальній записці та у завданні на виконання робіт вказати усі рішення, на підставі яких розроблений проект землеустрою; обґрунтувати надання дозволу на розробку проекту землеустрою Київською районною у м. Полтаві радою з у рахуванням того, що відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Не погодившись з даним висновком, позивач оскаржив його до суду.

Спір у даній справі зводиться до визначення наявності у Київської районної у місті Полтаві ради повноважень на надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо земель комунальної власності.

Позивач зауважує, що такі повноваження делеговані третій особі рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 /а.с. 23-28/, що узгоджується з приписами статті 11 Земельного кодексу України та статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Натомість, відповідачі стверджують, що відповідні повноваження належать виключно сільським, селищним, міським радам, що прямо передбачено статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" визначено, що районні у місті Полтави ради, їх виконавчі органи здійснюють повноваження стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених, окрім іншого, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині, визначеній окремим рішенням міської ради із земельних відносин /а.с. 23/.

Рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" визначено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних у місті Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва /а.с. 28/.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлюється виключна компетенція міських рад.

У відповідності до вимог пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Суд звертає увагу, що положення вищевказаної статті визначають обсяг виключних повноважень сільських, селищних та міських рад, які неможливо делегувати іншим органам місцевого самоврядування з огляду на характер таких повноважень та їхню суспільну важливість для всієї територіальної громади села, селища або міста.

Так, за приписами статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить, серед іншого: прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень міського голови; прийняття рішень щодо проведення місцевого референдуму; затвердження місцевого бюджету, встановлення місцевих податків і зборів тощо.

Проаналізувавши дану норму суд встановив, що до виключної компетенції міської ради відносяться питання регулювання правовідносин, що стосуються всієї громади міста, а не окремого району. Не є виключенням з цього переліку і пункт 34 частини першої цієї статті, згідно з яким до виключної компетенції міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Окрім того, суд зауважує, що повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України, відповідно до частини першої якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених вище положень пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у взаємозв'язку з приписами статей 118, 122 Земельного кодексу України є підставою для висновку, що розпорядження землями комунальної власності відноситься до повноважень саме сільської, селищної, міської ради.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідачів про відсутність у Київської районної у місті Полтаві ради визначених законом повноважень для надання дозволу на розробку землевпорядної документації щодо відведення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності.

На переконання суду вищевказані рішення Полтавської міської ради в частині, що стосується регулювання земельних відносин, не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України через звуження прав інших громадян територіальної громади міста Полтави у зв'язку з позбавленням останніх права участі в процесі прийняття рішень про розпорядження землями, що належать усій громаді міста Полтави.

Суд погоджується з твердженнями представника Київської районної у місті Полтаві ради, що за приписами статті 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами. Проте суд зауважує, що такі повноваження районних у містах рад не можуть бути збільшені рішеннями міської ради в обсягах, що суперечать вимогам пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з огляду на приписи статті 19 Конституції України, а також те, що регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції саме міських рад.

Суд не заперечує наявності у Полтавської міської ради компетенції на ухвалення рішення про утворення та визначення обсягу і меж повноважень районних у місті Полтаві рад. Однак, на переконання суду, відповідні повноваження мають узгоджуватись з приписами статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено перелік питань, вирішення яких віднесено до виключної компетенції міської ради.

З цих підстав суд відхиляє як необґрунтовані посилання позивача на приписи статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 №11-рп/2001.

Частиною шостою статті 1861 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_6 у висновку про розгляд проекту землеустрою від 27.03.2018 №3238/82-18 правомірно вказано на необхідність позивачу обґрунтувати надання дозволу на розробку проекту землеустрою Київською районною у м. Полтаві радою.

Крім того, у судовому засіданні судом встановлено, що пояснювальна записка та завдання на виконання робіт до проекту землеустрою не містили посилань на рішення Київської районної у м. Полтаві ради від 01.03.2018, яким внесені зміни в частині виправлення назви вулиці, на якій розташована обрана земельна ділянка /а.с. 11/.

За вищевикладених обставин, викладені у висновку про розгляд проекту землеустрою від 27.03.2018 №3238/82-18 зауваження знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи судом, у зв'язку з чим підстави для визнання протиправним такого висновку відсутні.

У контексті спірних відносин суд враховує, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. А відтак, у зв'язку з прийняттям Київською районною у м. Полтаві радою рішення про надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою у останнього не виникло жодних законних очікувань щодо набуття права власності або будь-яких інших речових прав на таку земельну ділянку.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини та беручи до уваги норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 липня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба