Постанова № 75538594, 11.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/30/17 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/1035/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Ніткевича А.В., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю: ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_4 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2017 року у справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням у вищому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби звернувся із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням у вищому навчальному закладі у розмірі 51272, 08 грн.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 навчався у Національній академії державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького з 28 серпня 2007 року по 25 червня 2011 року. Під час навчання у НАДПСУ перебував на повному грошовому забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України.

В подальшому ОСОБА_2В проходив військову службу на посадах осіб офіцерського складу в період з 25 червня 2011 по 16 травня 2016року, тобто 4 роки 10 місяців 21 день, проте контракт з ним було припинено (розірвано), його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту.

З урахуванням наведеного просив стягнути відповідача відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням у вищому навчальному закладі у розмірі 51 272, 08 гривень.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2017 року в задоволенні позову заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України – відмовлено.

Рішення суду оскаржила Національна академія Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі посилається на те, що періоди проходження військової служби та навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України зафіксовані у належним чином завіреному Витягу із послужного списку відповідача, який міститься у матеріалах справи.

Вказує, що суд при прийнятті рішення керувався нормою даного Порядку в частині, що стосується розрахунку витрат для курсантів, а не для осіб офіцерського складу, які звільняються за негативних підстав. ОСОБА_2 звільнявся з військової служби у званні «старший лейтенант», тобто з категорії осіб офіцерського складу, а не курсантів вищих навчальних закладів. Належний розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 в Національній академії на загальну суму 51272,08 грн. знаходиться в матеріалах справи (Розрахунок №20 від 12.05.2016 р.).

Також зазначає, що відповідач після закінчення Національної академії проходив військову службу на посадах осіб офіцерського складу у період з 25.06.2011 по 16.05.2016 року, тобто 4 роки 10 місяців 21 день. В подальшому був звільнений через систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем за п. «и» ч.6 ст.26 зазначеного Закону. В підтвердження даного факту в матеріалах справи наявні належним чином завірені Витяги з наказів начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 79-ос від 10.05.2016 року та начальника Луцького прикордонного загону №108-ос від 16.05.2016 року. ОСОБА_5 знаходиться в особовій справі відповідача у Золочівському районному військовому комісаріаті.

Просить рішення Золочівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3 щодо заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення, рішення Золочівського районного суду Львівської області від 6 листопада 2017 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт укладення контракту із відповідачем, а також витягу з наказу про зарахування такого до числа курсантів військового навчального закладу.

Крім того, позивач не надав розрахунку витрат, які повинні бути стягнуті з відповідача, із визначенням різниці витрат на утримання курсанта і військовослужбовця строкової служби.

З таким висновком суду погодитися не можна із наступних підстав.

У ст. 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до п. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» курсанти у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п’ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням і навчанням у вищих навчальних закладах» № 964 від 12.07.2006 року, відшкодування Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

У п. 1.1 спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат з утримання курсантів у вищих навчальних закладах» зазначено, що Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби або через недисциплінованість.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 навчався у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького з 28 серпня 2007 по 25 червня 2011 року (а.с.17)

10 травня 2016 року наказом начальника Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №79-ос з ОСОБА_2 було достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання),на підставі п. «и», ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» – у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Виключення зі списків особового складу Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 відбулось на підставі наказу начальника Луцького прикордонного загону №108-0с від 16 травня 2016 року

Таким чином, ОСОБА_2В проходив військову службу на посадах осіб офіцерського складу в період з 25 червня 2011 по 16 травня 2016, тобто 4 роки 10 місяців 21 день, що підтверджується витягом із послужного списку (а.с.17) і не заперечується останнім в судовому засіданні.

Встановлено, що під час навчання в Національній академії державної прикордонної служби України ОСОБА_6 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України.

Всього державою в особі Адміністрації державної прикордонної служби України на утримання ОСОБА_7 у Національній академії Державної прикордонної служби за період з 28 серпня 2007 року по 25 червня 2011 року, згідно наведеного розрахунку, було витрачено 51272 гривень 08 копійок із яких:

витрати на грошове забезпечення – 13 тис. 141 грн. 31 коп.;

витрати на продовольче забезпечення – 20 тис. 462 грн. 51 коп.;

витрати на забезпечення речовим майном – 5 тис. 757 грн. 26 коп.;

витрати на забезпечення енергоносіями та комунальними послугами –11 тис. 911 грн. 00 коп (а.с.16)

Зазначений розрахунок витрат на утримання заперечується в судовому засіданні ОСОБА_7 та його представником, однак іншого розрахунку ними в судовому засіданні не додано.

Таким чином, на реалізацію п.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу» слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст. ст.374 ЦПК України скасовує рішення Золочівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2018 року повністю і ухвалює нове рішення по суті спору.

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_4 – задовольнити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2017 року – скасувати.

Позов заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі - 51 272 гривень 08 копійок витрат пов»язаних з його утриманням в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст складено 27 липня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді Ніткевич А.В.

ОСОБА_8