Ухвала суду № 75538085, 26.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1844/15-к Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.

Провадження № 11-кп/783/492/18 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого – судді Гончарук Л.Я.,

суддів – Головатого В.Я., Гуцала І.П.

секретаря судового засідання – Романчука Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № №12012150090000293 від 04.12.2012 р. про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно з ст.89 КК України раніше не судимого,

за ч.1, ч.2 ст.190 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Яворського С.М.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_3

за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 захисника ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12012150090000293 від 04.12.2012 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України – закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення почеркознавчих експертиз загалом у розмірі 6 651,70 гривень.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 – залишено без розгляду.

Згідно ухвали, 23.01.2007 р. обвинувачений ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою, яка виникла внаслідок підтримання стосунків протягом тривалого часу та шляхом обману, що проявився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей про те, що він зможе допомогти у реалізації втулок верхньої колії, які використовуються при прокладанні залізничного полотна, водночас не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов’язання, шляхом обману потерпілого ОСОБА_3, заволодів коштами останнього на загальну суму 7 200 грн., які потерпілий перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Коновальця, 25 «а» передав особисто в руки ОСОБА_1 В подальшому обвинувачений привласнив зазначену суму грошей та розпорядився ними на власний розсуд.

10.06.2008 обвинувачений потворно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужими грошима, зловживаючи довірою, яка виникла внаслідок підтримання стосунків протягом тривалого часу та шляхом обману, що проявився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей про те, що для повернення ОСОБА_3 попередньо отриманих коштів у сумі 7 200 грн. необхідно повністю погасити отриманий ним у ВАТ «Універсал Банк» кредит, та відразу ж після цього отримати у названому банку інший кредит на більшу суму, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов’язання, шахрайським способом заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 в розмірі 16 000 гривень, які останній в салоні автомобіля марки «Деу-Ланос» поблизу ринку «Привокзальний» по вул. Федьковича у м. Львові передав особисто в руки ОСОБА_1 В подальшому обвинувачений привласнив вказану суму грошей та розпорядився ними на власний розсуд.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 29.01.2015 заявлено цивільний позов з вимогою стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 6 357,836 доларів США, що в еквіваленті становить 100 895,33 гривень (а.с. 15, 16). В подальшому 24.07.2017 заявив цивільний позов, яким просить стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 65 000,00 гривень (а.с.167).

Мотивуючу своє рішення суд зокрема вказав, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінують кримінальні правопорушення невеликої та середньої тяжкості, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності подано у підготовчому судовому засіданні, відтак ОСОБА_1 в силу вимог ст.49 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України, та відповідно до положень п.1 ч.2 ст.284 КПК України, закрити кримінальне провадження. Вирішення цивільного позову при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чинним КПК України не передбачено. Відтак, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 29.01.2015 та від 24.07.2017 слід залишити без розгляду.

На дану ухвалу потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині, що стосується цивільного позову, ухвалити в цій частині нове рішення, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 60 000 грн. В решті ухвалу суду залишити без змін.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню. Зазначає, що на протязі 2007-2018 років ним, як потерпілим були здійснені всі правові заходи для повернення коштів, жодних процесуальних порушень щодо термінів подачі заяв на дії міліції та прокуратури не було, його права, яку громадянина України ігнорувались міліцією, прокуратурою, судом. Наголошує, що звільнивши ОСОБА_1 від відповідальності, шкода у розмірі 23 000 грн. йому так і не відшкодована.

На дану ухвалу адвокат ОСОБА_2 захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу змінити, виключити з резолютивної частини ухвали висновок суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення почеркознавчих експертиз загалом в розмірі 6 651, 70 грн., оскільки питання про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат може бути вирішено судом виключно обвинувальним вироком у справі

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу захисника, а апеляційну скаргу потерпілого заперечили, думку потерпілого, який підтримав свою апеляційну скаргу, а стосовно апеляційної скарги захисника поклався на розсуд суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу захисника, а апеляційну скаргу потерпілого підтримав частково, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення, а апеляційна скарга потерпілого не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_1 підтримуючи апеляційну скаргу свого захисника, зазначив, що повністю розрахувався з- потерпілим ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з ухвали Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12012150090000293 від 04.12.2012 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України – закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення почеркознавчих експертиз загалом у розмірі 6 651,70 гривень. Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_3 – залишено без розгляду.

Питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у підсумковому рішенні (викладеному у формі вироку), яким відповідно завершується провадження у стадії судового розгляду (п.13 ч.1 ст. 368 КПК України, ч.4 ст.374 КПК України), а покладення процесуальних витрат на осіб, звільнених від кримінальної відповідальності у справах публічного обвинувачення, кримінальним процесуальним законом (ст. 124 КПК України) не передбачено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати при винесенні ухвали, оскільки такі слід покласти на рахунок держави.

Стосовно доводів апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_3, то на переконання колегії суддів слід зазначити наступне, так, ч.1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відтак, як вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції вправі прийняти рішення про задоволення цивільного позову повністю або частково чи відмову у ньому лише у двох випадках – ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або виховного характеру. Вирішення цивільного позову при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження у зв’язку із звільненням від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності чинним КПК України не передбачено. З цих підстав, судом першої інстанції вірно, залишено без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 від 29.01.2015 р. та від 24.07.2017 р.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_3, в силу вимог ст.128 КПК України має право пред’явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення процесуальних витрат, а в решті її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 захисника ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення процесуальних витрат змінити, виключити рішення про стягнення з ОСОБА_1 процесуальні витрати в сумі 6651 грн. 70 коп., процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 6651 грн. 70 коп. віднести на рахунок держави.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7