Ухвала суду № 75536039, 26.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3099/18

Провадження № 1-кс/461/6197/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Лялюк Є.Д., при секретарі судових засдіань ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2 прокурора Криштанович С.С., слідчого Лісковського Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме грошових коштів в сумі 22 000 доларів США, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 23.07.2018 року у справі №461/3099/18.

Клопотання мотивує тим, що вказані грошові кошти були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі, вул.Шевченка, 10, у будинку, що належить останній на праві власності. Вилучені кошти належать ОСОБА_4, однак остання не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою, ні особою, яка може нести матеріальну відповідальність за злочин, в рамках розслідування якого, було проведено обшук. Також зазначає, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі, вул.Шевченка, 10. Однак, ОСОБА_5 не проживає за вказаною адресою з 2008 року, після розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_6 – дочкою ОСОБА_7 На підставі наведеного, вважає арешт майна безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні заявника клопотання підтримала з мотивів, наведених у ньому.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання заперечили з мотивів безпідставності.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, приходжу до наступного.

Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення за №12018140000000196, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.3 ст.368 КК України.

17.07.2018 року за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі, вул.Шевченка, 10 було проведено обшук, в ході якого було вилучено грошові кошти в сумі 22 000 доларів США, що видно з протоколу обшуку від 17.07.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл слідчим суддею надано на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі, вул.Шевченка, 10.

Однак, в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не проживає за вказаною вище адресою з 2008 року, що підтверджується довідкою про склад сім’ї від 22.06.2018р., свідоцтвом про розірвання шлюбу від 19.06.2015р. з якого вбачається, що шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано 01.02.2008 року.

ОСОБА_3 того, з копії паспорта ОСОБА_5 видно, що останній з 12.02.2008 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заявник стверджує, що вилучені під час проведення обшуку кошти в сумі 22 000 доларів США належать ОСОБА_4, яка є власником будинку №10 по вул.Шевченка в с.Стрілковичі Самбірського району Львівської області. Даний факт підтверджується наданими заявником доказами, а саме: договором купівлі-продажу житлового будинку від 27.08.2007р., укладений між ОСОБА_8, ОСОБА_9 (батьками ОСОБА_4В.) та ОСОБА_10; договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.08.2007р., укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_10; копією квитанції про отримання коштів з-за кордону.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що, в рамках кримінального провадження №12018140000000196, ОСОБА_4 не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою, ні особою, яка може нести матеріальну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Більше того, вилучені під час обшуку грошові кошти належать ОСОБА_4 та відсутні будь-які підстави вважати, що такі кошти набуті злочинним шляхом, та/або відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що підстави, передбачені ст.170 КПК України, для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відсутні, вважаю, що клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотання задоволити.

Арешт накладений згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 23.07.2018 року у справі №461/3099/18 – скасувати.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий Суддя Лялюк Є.Д.