Рішення № 75535791, 26.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1006/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» (надалі – ТзОВ «Порт ОСОБА_3») звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі – ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 та від 27 квітня 2018 року №671534/38339794; зобов’язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, позивачу було відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007, виписаних на Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендборд» (далі – ТзОВ «Брендборд») з підстав ненадання платником податку копій усіх документів – розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків щодо однієї податкової накладної та з підстав ненадання платником податку копій договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформленні повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції щодо іншої податкової накладної.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає їх незаконними. Так обидві податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДФС та прийняті системою, однак їх реєстрація була зупинена. Відповідно до квитанцій про зупинення вказаних вище податкових накладних вони відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567.

Позивач зазначає, що дотримуючись порядку, встановленого підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), надав пояснення і документальне підтвердження господарських операцій, щодо яких виписано зазначені податкові накладні.

Позивач вважає, що зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних нечіткий, оскільки у ньому не зазначено конкретний вид критерію оцінки ступеня ризиків, визначений наказом №567. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на відображення правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критеріям оцінки ступеня ризиків. Конкретний перелік документів, які необхідно подати, у квитанціях також не було зазначено, що породжує його неоднозначне трактування.

Надані письмові пояснення та документи відповідач до уваги не взяв. Комісією ДФС з розгляду скарг при прийнятті рішень від 07 травня 2018 року №3479/38339794/2 та від 08 травня 2018 року №4098/38339794/2 за результатами розгляду справ також безпідставно не взято до уваги подані товариством документи; самі рішення містять неправильні відомості щодо податкових накладних.

Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, оскільки він двічі (з повідомленням та разом із скаргою) подав усі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. Крім того, відповідачем не враховано специфіку діяльності товариства.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 07 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач – ДФС України - у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ТзОВ «Порт ОСОБА_3» не було надано копій всіх необхідних документів, що підтверджують фактичне вчинення господарських операцій, як це визначено пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117. Зокрема, до податкової накладної від 30 вересня 2017 року №7187 не надано розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, а при реєстрації податкової накладної від 31 жовтня 2017 року №8007 було виявлено невідповідність між наданими платником документами (актом надання послуг, у якому було посилання на договір від 10 листопада 2014 року №10, та наданим договором від 01 вересня 2017 року). Наведені обставини стали підставою для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН. Вважає, що рішення є правомірними, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.115-116).

02 липня 2018 року позивач подав відповідь на відзив (а.с.121-122), де вказано, що відповідач не заперечує та не спростовує факт реального вчинення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено. Вимога надати додаткові документи є необґрунтованою. Позивач вважає, що копії документів, подані до ДФС України, є достатніми для прийняття комісією контролюючого органу рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подавав.

У зв’язку із неприбуттям у судове засідання 16 липня 2018 року представника позивача розгляд справи відкладено на 26 липня 2018 року.

У судовому засіданні 26 липня 2018 року до участі у справі залучено другого відповідача – Головне управління ДФС у Волинській області (а.с. 161-162); за згодою представника такого відповідача розгляд справи здійснено у тому ж судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, просила відмовити в задоволенні позову повністю з тих підстав, що викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ТзОВ «Порт ОСОБА_3» при здійсненні операцій з надання інформаційно-рекламних послуг для ТзОВ «Брендборд» було оформлено та 13 жовтня 2017 року надіслано до ДФС для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 30 вересня 2017 року №7187, а 16 листопада 2017 року - податкову накладну від 31 жовтня 2017 року №8007 (а.с.20-21, 32-33).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між учасниками справи, тобто, на час надіслання для реєстрації податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надіслані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007 були доставлені до центрального рівня ДФС України та прийняті системою 13 жовтня 2017 року (а.с.21) та 16 листопада 2017 року (а.с.33) відповідно, однак їх реєстрація зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з такої підстави: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567. Виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.11.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року №753/30621, далі – Критерії оцінки) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації за податковими накладними від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007 вбачається, що фіскальним органом запропоновано товариству надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

16 квітня 2018 року ТзОВ «Порт ОСОБА_3» надіслало в електронному вигляді повідомлення щодо подачі документів за податковою накладною від 30 вересня 2017 року №7187, реєстрація якої зупинена (а.с.19), а 25 квітня 2018 року – аналогічне повідомлення за податковою накладною від 31 жовтня 2017 року №8007 (а.с.31). Разом із повідомленнями надіслано пояснення, копію договору, акти надання послуг (а.с.17-18; 29-30).

На час подання позивачем письмових пояснень та документів до них за спірними податковими накладними від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007 діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (набрав чинності 22 березня 2018 року, далі – Порядок зупинення реєстрації податкових накладних).

Пунктом 2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України обумовлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/ розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Цей перелік є загальним та стосується операцій із постачання товарів, послуг (робіт). Необхідність подання тих чи інших документів обумовлена специфікою господарських операцій. Скажімо, за господарськими операціями з постачання послуг документи щодо транспортування, зберігання, довіреності чи акти керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків, не можуть вимагатися, бо для них складання таких документів не передбачається. У кожному випадку податковий орган повинен чітко вказати, які обставини необхідно підтвердити, а платник податків повинен розуміти, які документи необхідно подати і у чому криється обґрунтований сумнів у контролюючого органу, аби мати можливість підтвердити господарську операцію.

Розглянувши подані позивачем документи за спірними податковими накладними, 18 квітня 2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №654396/38339794 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30 вересня 2017 року №7187 з підстави ненадання платником податку копій документів - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.16); 27 квітня 2018 року рішенням №671534/38339794 Комісією відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31 жовтня 2017 року №8007 (а.с.28) з підстави ненадання платником податку копій документів - договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку такі рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН: скарги від 27 квітня 2018 року та від 04 травня 2018 року (а.с.22, 34). Разом зі скаргами позивач подав такі документи щодо господарських операцій: копії договору про надання інформаційно-рекламних послуг від 01 вересня 2017 року між ТзОВ «Порт ОСОБА_3» та ТзОВ «Брендборд», акти надання послуг, платіжні доручення, інформаційну довідку.

Однак Комісія ДФС з питань розгляду скарг прийняла рішення від 07 травня 2018 року №3479/38339794/2 та від 08 травня 2018 року №4098/38339794/2, якими скарги було залишено без задоволення, а рішення від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 та від 27 квітня 2018 року №671534/38339794 відповідно – без змін (а.с.24; 36). Підставою для залишення без задоволення скарги на рішення від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 є відсутність документів, що підтверджують факт придбання , виготовлення, вирощування або переробки товарно-матеріальних цінностей/чи можливість надання послуг, виконання робіт, а підставою для залишення без задоволення скарги на рішення від 27 квітня 2018 року №671534/38339794 – надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Як визначено пунктом 18 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних визначено, що комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується (пункт 24 Порядку зупинення реєстрації ПН).

Як встановлено у даній справі, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті регіональною комісією – Головним управлінням ДФС у Волинській області - відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних.

Згідно із пунктом 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018року №117, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд вважає, що у квитанціях від 13 жовтня 2017 року (а.с.21) та від 16 листопада 2017 року (а.с.33) про зупинення реєстрації податкових накладних від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007 (а саме вони доводилися платнику податків) фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не було вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції. Платник податків повинен чітко розуміти, а не здогадуватися, чому реєстрацію податкової накладної зупинено та які конкретно документи йому слід подати для реєстрації податкової накладної. Формулювання у квитанціях причин зупинення реєстрації податкових накладних «виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.11» є недоречним, адже за змістом податкових накладних, надісланих для реєстрації, видно, що постачалися послуги, а не товари.

Письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивач надав; також він надав документи, які стали безпосередньою підставою для оформлення спірних податкових накладних. Подані позивачем документи на підтвердження господарських операцій ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення не містять, а тому, на думку суду, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Так судом встановлено, що ТзОВ «Порт ОСОБА_3» зареєстроване як юридична особа 17 серпня 2012 року; основний його вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 травня 2017 року (а.с.101).

Між ТзОВ «Порт ОСОБА_3» (орендар) та Приватним підприємством «Реммеблі» (далі – ПП «Реммеблі», орендодавець) укладено договір оренди №1 від 28 квітня 2014 року, предметом якого є передача в оренду частину будівлі (всього 26911,26 кв.м.). Об’єктом нерухомого майна за договором є торгово-розважальний центр з автостоянками за адресою: місто Луцьк, вулиця Сухомлинського, 1 (а.с.40-65).

На підставі вказаного договору оренди товариство здійснило державну реєстрацію права користування (оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами з правом передачі в суборенду, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.86).

14 серпня 2017 року між ПП «Реммеблі» та ТзОВ «Порт ОСОБА_3» укладено договір оренди №1408/17 про передачу в строкове платне користування рекламної конструкції на розі проспекту Соборності та вулиці Карпенка-Карого у місті Луцьку із підписанням акта приймання-передачі майна, визначеного договором (а.с.95-97). Для здійснення розміщення реклами на даній конструкції підприємство має дозвіл від 01 жовтня 2005 року №300, строк дії якого продовжено до 01 жовтня 2018 року (а.с.87-94).

01 вересня 2017 року між ТзОВ «Порт ОСОБА_3» (виконавець) та ТзОВ «Брендборд» (замовник) укладено договір про надання інформаційно-рекламних послуг щодо розміщення інформації замовника на рекламних носіях виконавця (а.с.98-99). Діяльність з рекламування продукції та організації реклами передбачена пунктом 2.2. розділу 2 Статуту товариства (а.с.66-85). За умовами даного договору вартість послуг із розміщення інформаційно-рекламних матеріалів оформляється додатками до цього договору, які після їх підписання є невід’ємними частинами договору; розрахунки здійснюються у безготівкову порядку (пункт 2.1. договору). Також у договорі визначено, що факт надання інформаційно-рекламних послуг буде підтверджуватися актом приймання-передачі наданих послуг (пункт 1.5 договору).

На виконання даного договору ТзОВ «Порт ОСОБА_3» виписано рахунок на оплату від 04 вересня 2017 року №746 (а.с.26), який був оплачений орендарем 05 жовтня 2017 року (а.с.25). 30 вересня 2017 року між сторонами підписано акт надання послуг №741 на суму 13000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2166,67 грн. (а.с.27). На його підставі позивач оформив податкову накладну від 30 вересня 2017 року №7187 (а.с.20).

Також ТзОВ «Порт ОСОБА_3» виписано рахунок на оплату від 04 жовтня 2017 року №884 (а.с.38); 31 жовтня 2017 року сторонами договору підписано акт надання послуг №884 (а.с.39). Рахунок був оплачений 01 листопада 2017 року платіжним дорученням №2968 (а.с.37), а на підставі акта надання послуг 31 жовтня 2017 року на суму 13000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2166,67 грн., ТзОВ «Порт ОСОБА_3» виписало податкову накладну №8007 (а.с.32).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Позивач виписав податкові накладні з урахуванням приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України - за датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд вважає, що операції з надання інформаційно-рекламних послуг здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами.

Крім того, як бачимо, за одними і тими ж господарськими операціями, що здійснюються на виконання одного і того ж договору та набули неодноразового характеру, комісія контролюючого органу по-різному оцінює зміст документів. Так в одному випадку для неї підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної стало ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.16); а в другому випадку - ненадання договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій (хоч як уже зазначалося, предметом договору є надання інформаційно-рекламних послуг, а не постачання товарів, тому про довіреності на отримання продукції мова не може взагалі йти).

Варто також зауважити, що підставою для залишення Комісією ДФС з розгляду скарг без задоволення скарги позивача на рішення від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 є відсутність документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки товарно-матеріальних цінностей/чи можливість надання послуг, виконання робіт, а підставою для залишення без задоволення скарги на рішення від 27 квітня 2018 року №671534/38339794 – надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття Комісією рішення про задоволення скарги.

У відзиві на позов та в графі «додаткова інформація» рішення від 27 квітня 2018 року №671534/38339794 зазначається, що встановлена невідповідність між наданими платником документами, зокрема, актом надання послуг, в якому зазначено договір від 10 листопада 2014 року №10, і наданим договором від 01 вересня 2017 року.

Разом з тим, суд вважає, що така обставина не впливає на зміст здійсненої господарської операції і не може заперечити можливість надання інформаційно-рекламних послуг ТзОВ «Порт ОСОБА_3». Контролюючим органом не враховано специфіку діяльності підприємства та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

На думку суду, ні Комісією Головного управління ДФС у Волинській області, ні Комісією ДФС з розгляду скарг не було надано належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарських операцій та виписаних ним податкових накладних від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007. При цьому відповідачі виявили надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції. У судовому засіданні з пояснень представника позивача встановлено, що у подальшому податкові накладні за договором між ТзОВ «Порт ОСОБА_3» та ТзОВ «Брендборд» від 01 вересня 2017 року про надання інформаційно-рекламних послуг ДФС реєструє без будь-яких зауважень.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов переконання, що відмова податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів є необґрунтованою; Комісія Головного управління ДФС у Волинській області при прийнятті рішення діяла нерозсудливо та непропорційно (без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 та від 27 квітня 2018 року №671534/38339794 належить задовольнити.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Аналогічний порядок визначений і пунктами 19, 20 Порядку№1246. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов’язати ДФС України зареєструвати податкові накладні від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007 у ЄРПН. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи викладене, суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь ТзОВ «Порт ОСОБА_3» необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 7048,00 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №3127 від 30 травня 2018 року (а.с.2), по 3524,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Сухомлинського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 38339794) до Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 39292197), Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18 квітня 2018 року №654396/38339794 та від 27 квітня 2018 року №671534/38339794.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» від 30 вересня 2017 року №7187 та від 31 жовтня 2017 року №8007.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт ОСОБА_3» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 3524,00 грн. (три тисячі п’ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 27 липня 2018 року