Ухвала суду № 75535529, 23.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5363/18

Провадження № 2/461/1254/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

23.07.2018 Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11) до ОСОБА_1 (11111, м. Київ, вул. празька, 29/12) про стягнення боргу за кредитом.

Одночасно при подачі позову Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» звернулось до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просить накласти арешт на 1/5 частини квартири, загальною площею 61,58кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 260337180000, номер запису про право власності: 4149174) та належить ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ТТ 005016, виданий Дніпровським РУ ГУМВС України у м. Києві, 10 червня 2010 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та обмежити право виїзду ОСОБА_1 за межі України шляхом тимчасової відмови їй у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше. Вважає, що такий вид забезпечення позову є абсолютно співрозмірним та адекватним позовним вимогам і є заходом щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що є всі підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

З врахуванням зазначених обставин, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту до вирішення спору по суті слід задовольнити.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за межі України, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов’язань.

Згідно з положеннями ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Отже, нормами ст. 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, серед яких відсутній вид забезпечення позову як тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України, оскільки таке обмеження є самостійним процесуальним питанням, пов’язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах і врегульований Законом України «Про виконавче провадження», а тому клопотання не підлягає задоволенню, оскільки тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не являється засобом забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 441 суд, -

У Х В А Л И В:

заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову – задоволити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/5 частини квартири, загальною площею 61,58 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 260337180000, номер запису про право власності: 4149174), яка належить ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ТТ 005016, виданий Дніпровським РУ ГУМВС України у м. Києві, 10 червня 2010 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до набрання рішенням суду законної сили.

В решті вимог – відмовити.

Ухвала є обов`язковою для виконання.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з проголошення.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.М.Городецька