Ухвала суду № 75534687, 23.07.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

Справа №338/507/18

23 липня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря: Скоблей О.В.

заявника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого-судді Грещука Р.П. у цивільній справі № 348/509/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управлінння освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про працю,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа № 348/509/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управлінння освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про працю - головуючим суддею в якій є суддя Грещук Р.П.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючого-судді Грещука Р.П. посилаючись на те, що у неї виникли сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, оскільки про відміну попереднього судового засідання 23 червня 2018року о 9 год. 30 хв. були попереджені тільки відповідачі (нерівне ставлення до сторін), тому не прибули до суду, хоча вона написала заяву про попередження її засобами мобільного зв'язку. Також в обгрунтування заяви про відвід посилається на те, що їй не було направлено відзиви відповідачів з додатками, хоча вони наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні заявник підтримала заяву про відвід та просить її задоволити.

Суд, заслухавши заявника, розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.07.2018 року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та вирішення питання про відвід судді передано для розгляду іншому судді.

Статтями 36, 37 ЦПК України встановлені підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Згідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Суд прийшов до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України.

Згідно матеріалів справи підготовче судове засідання по даній справі не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України (а.с. 45).

Разом з тим всі дії необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, в тому числі і своєчасність подання відзивів та їх надіслання учасникам справи вирішується на підготовчому судовому засіданні.

Таким чином доводи заявника про необ'єктивність та упередженість судді Грещука Р.П. зокрема стосовно нерівного ставлення до сторін є необґрунтованими та недоведеними, оскільки ґрунтуються виключно на нічим не підтверджених припущеннях заявника, а процесуальні дії судді є законними та не суперечать вимогам норм ЦПК України, що не може свідчити про упередженість судді та бути підставою для його відводу.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що підстави викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід головуючого-судді Грещук Р.П є такими, що не відповідають дійсності і не підтверджуються доказами, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого-судді Грещука Р.П. у цивільній справі № 348/509/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управлінння освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавстваа про працю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст ухвали

виготовлений 26.07.2018р.