Ухвала суду № 75533176, 17.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1171/18 Справа № 177/472/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваленко В.Д.,

суддів Кононенко О.М., Кондакова Г.В.,

секретаря Лошакової А.С.,

за участю прокурора Чорнобривець Ю.М.,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілого ОСОБА_2 та ТОВ «Автотранссервіс» на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2018 року відносно ОСОБА_3,-

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в с. Веселе Великоолександрівського району Херсонської області, працює водієм, одружений зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 25АДРЕСА_1;

визнано винним та засуджено за ст. 286 ч.1 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Автотранссервіс», треті особи Державна служба України з безпеки на транспорті, ОСОБА_4, ПАТ «Українська Страхова Компанія «Княжа Вієна ОСОБА_5», про стягнення матеріальної та моральної шкоди .

Стягнуто з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_2, 76960 (сімдесят шість тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень 27 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 613 (шістсот тринадцять) грн. 80 грн., в рахунок процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судових експертиз.

Вирішено долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він о 09 годині 00 хвилин, 22 січня 2016 року, керуючи технічно справним автобусом «Мерседес Бенц 0345», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався за міжміським маршрутом «Інгулець – Дніпропетровськ», по засніженій проїзній частині автодороги Н11 Дніпропетровськ – Миколаїв в Криворізькому районі Дніпропетровської області з боку с. Широке в напрямку с. Авдотівка, зі швидкістю близько 50 км/год.

В цей час на звуженні дороги ліворуч, біля правого краю проїзної частини стояв автомобіль НОМЕР_2, який зламався. З переду нього його ремонтував ОСОБА_2. В порушення вимог п.п. 1.5; 2.3(б); 12.1ПДР, ОСОБА_3 допустив занос керованого ним автобусу та контактував передньою частиною автобусу «Мерседес Бенц 0345» з задньою частиною автомобіля «ГАЗ-3302-414 СПГ». Внаслідок зіткнення автомобіль «ГАЗ-3302-414 СПГ» просунувся вперед та контактував з пішоходом ОСОБА_2, який знаходився попереду нього.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя та правої гомілки, закритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки без зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров’я.

В апеляційних скаргах:

- потерпілий ОСОБА_2 просить змінити вирок в частині відмови суду першої інстанції про стягнення з цивільного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТРАНССЕРВІС» на користь ОСОБА_2 дохід, що був втрачений ним за десять місяців каліцтва, у розмірі 137684 (сто тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 71 копійка.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що він не прохав суд першої інстанції стягнути з цивільного відповідача - ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС» на його користь втрачений заробіток за час непрацездатності в сумі 41305,00 гривень, натомість, він прохав суд стягнути з відповідача на його користь дохід, який був втрачений за десять місяців каліцтва, у розмірі 137684 грн. 71 коп.

Вважає, що заявлена ним позовна вимога про стягнення з відповідача на його користь доходу, який був втрачений ним за 10 місяців каліцтва, залишилася судом першої інстанції нерозглянутою.

Посилається, що завіреною належним чином копією Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2015 рік, що була подана ним у 2016 році до контролюючого органу - Криворізької північної об'єднаної податкової інспекції, - підтверджено вказану суму.

- цивільний відповідач - ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС» просить даний вирок в частині стягнення з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_2 76960 грн. 27 коп. - скасувати , в іншій частині вирок - залишити без змін.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що суд першої інстанції, на його думку, не вірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування або зміни рішення в порядку cm. 376 ЦПК України.

Зазаначає, що в 2016 році потерпілим ОСОБА_2 було подано цивільний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»: витрати на лікування, вартість відновлювального ремонту автомобіля, вартість експертного автотранспортного дослідження, втраченого доходу та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що майнова і моральна шкода були завдані потерпілому ОСОБА_3, як працівнику відповідача - ТОВ «Автотранссервіс», під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Вважає, що, ТОВ «Автотранссервіс» зобов'язаний був одночасно з виплатою сум по Трудовій угоді утримати з винагороди ОСОБА_3 ПДФО, в розмірі 18%,; військовий збір в розмірі 1,5 % (строки виплат такі самі, як для виплати ПДФО) та ЄСВ у розмірі 22% (від суми виплати за рахунок фізичної особи).

Що стосується стягнення з ТОВ «Автотранссервіс» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 40 000 грн., то Відповідач по цивільному позову вважає, що розмір моральної шкоди є необгрунтований та такий, що підлягає скасуванню.

На думку апелянта, потерпілим не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження завданої йому моральної шкоди, оскільки ОСОБА_2 повинен підтвердити обставини, які підтверджують негативний емоційний його стан на підставі якого ним було неможливо займатися спортом, вести активне суспільне життя те, що він втратив певні навички та здібності, погіршення стосунків з оточуючими людьми, тощо

Вважає, що повинна бути проведена психіатрична експертиза.

Але, при визначенні розміру моральної шкоди Криворізьким районним судом м. Дніпропетровська, на думку апелянта, не наведено мотивів на підставі яких судом було визначено розмір моральної шкоди саме у розмірі 40 000 грн.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу потерпілого та просила її задовольнити, думку потерпілого, який прохав залишити без задоволення апеляційну скаргу цивільного відповідача, та задовольнити його вимоги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у апеляційних скаргах доводи, та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та про юридичну кваліфікацію його дій за, ст. 286 ч.1 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, в апеляції не оспорюються, тому в цій частині не перевіряються. Також не оскаржуються і правильність призначеного покарання.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, зокрема, ухвалюватися судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно дост.94 цього Кодексу та з наведенням належних і достатніх мотивів і підстав його ухвалення.

Проте, на думку колегії суддів, оскаржуваний вирок суду першої інстанції вказаним вимогам закону, в частині вирішення цивільного позову, не відповідає, з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що має місце як неповнота судового розгляду, так і невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, щодо вирішення питання відносно заявленого ОСОБА_2 цивільного позову. Перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_2 не прохав суд першої інстанції стягнути з цивільного відповідача - ТОВ «АВТОТРАНССЕРВІС» на його користь втрачений заробіток за час непрацездатності в сумі 41305,00 гривень, а прохав суд стягнути з відповідача на його користь дохід, який був втрачений ОСОБА_2 за десять місяців каліцтва, у розмірі 137684 (сто тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 71 копійка.

Заявлена ним позовна вимога про стягнення з відповідача на його користь доходу, який був втрачений ним за десять місяців каліцтва, фактично залишилася судом першої інстанції нерозглянутою.

Перевіркою також встановлено, що в 2016 році потерпілим ОСОБА_2 було подано цивільний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»: витрати на лікування, вартість відновлювального ремонту автомобіля, вартість експертного автотранспортного дослідження, втраченого доходу та моральної шкоди, мотивуючи його тим, що майнова і моральна шкода були завдані потерпілому водієм ОСОБА_3, як працівником відповідача - ТОВ «Автотранссервіс», безпосередньо під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову є невірним, оскільки не відповідає принципам законності та справедливості судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, крім іншого, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову не відповідає вимогам чинного законодавства, не може бути визнаний законним, у зв’язку з чим, в цій частині, вирок підлягає скасуванню, з направленням до районного суду для вирішення цього питання у встановленому порядку.

Отже апеляційні скарги потерпілого та ТОВ «Автотранссервіс», - підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та ТОВ «Автотранссервіс» – задовольнити частково.

Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2018 року, відносно ОСОБА_3,– в частині вирішення цивільного позову, скасувати та матеріали кримінального провадження направити до районного суду для розгляду цивільного позову у встановленому порядку.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: