Постанова № 75532950, 20.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2988/18 Справа № 203/101/18 Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2018 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна про скасування рішення держаного реєстратора,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна про скасування рішення держаного реєстратора.

Одночасно з позовною заявою представником позивачки було подано належним чином оформлену заяву про забезпечення позову, в якій останній просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2018 року заяву задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ПАТ КБ «Приватбанк».

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи підстави пред'явленого позову, адекватність та співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, суд прийшов до висновку, що подальше відчуження відповідачем квартири на користь третіх осіб, потягнене за собою необхідність залучення до участі у справі інших осіб, ускладнить та затягне розгляд справи, унеможливить реалізацію обраного позивачкою способу захисту порушеного права в разі можливого задоволення позову.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та наклав арешт стосовно нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що враховуючи підстави пред'явленого позову, адекватність та співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, суд прийшов до висновку, що подальше відчуження відповідачем квартири на користь третіх осіб, потягнене за собою необхідність залучення до участі у справі інших осіб, ускладнить та затягне розгляд справи, унеможливить реалізацію обраного позивачкою способу захисту порушеного права в разі можливого задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову по даній справі є скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_3.

Таким чином, із вищенаведеного вбачається, що предметом спору є іпотечне нерухоме майно, процедура реалізації якого вже розпочата банком, а тому в позивача виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову з метою збереження спірного майна до ухвалення рішення по суті, у зв'язку з чим судом першої інстанції було винесено ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Враховуючи те, що між сторонами дійсно існує спір, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, районний суд обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та наклав арешт стосовно нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом позову є скасування рішення про державну реєстрацію нерухомого майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи судом Кіровським районним судом м. Дніпро від 15 березня 2018 року постановлено рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ПАТ КБ "ПриватБанк", тобто в даному випадку заходи забезпечення позову необхідно залишити до набрання цим рішенням законної сили.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала відповідає нормам процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні підстави для скасування або її зміни.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2018 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова