Рішення № 75532479, 13.11.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4724/17

Провадження № 2/206/1216/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2017 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя: Маштак К.С.

за участю:

секретаря: Мороза К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, –

ВСТАНОВИВ:

07.09.2017 представник позивача звернувся до суду з даним позовом (а.с.1-2).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до укладеного договору споживчого кредиту № 303-16/СК від 23.11.2016 відповідач отримала кредит у сумі 2000 грн. на строк - 30 календарних днів з кінцевим терміном повернення 22.12.2016 та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% на день від суми заборгованості. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконала, кредит та відсотки у визначений договором строк не сплатила. Станом на 27.07.2017 заборгованість відповідача складає 21274,29 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за кредитом; 1200 грн. - заборгованість за відсотками; 7200 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 10688,80 грн. - заборгованість за штрафами; 185,49 грн. - 3% річних від простроченої суми. В зв’язку із чим, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість у сумі 21274,29 грн. та судовий збір.

Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглядати дану справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2016 між ТОВ«МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту № 303-16/СК (далі - Договір) (а.с.5-7).

Згідно п. 1.1 Договору кредитор на підставі цього договору надає, а позичальник отримує грошові кошти в розмірі, зазначеному в п. 1.2 договору, на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання та платності, а позичальник зобов’язується повернути грошові кошти кредитору на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору кредитор надає, а позичальник отримує кредит на таких умовах: сума кредиту 2000,00 грн.; строк кредиту 30 календарних днів з моменту отримання його позичальником, а саме з 23.11.2016 по 22.12.2016; термін повернення кредиту - по 22.12.2016 включно; термін сплати відсотків за користування кредитом в момент повернення кредиту, але у будь-якому випадку не пізніше 22.12.2016 включно; у разі порушення термінів повернення кредиту відсоткова ставка становить 2,00 % в день від суми кредиту та сплачується в день фактичного повернення кредиту; сукупна вартість кредиту становить 730,00% річних або 2,00 % за день від суми заборгованості, що у грошовому вираженні складає 1200,00 грн. за 30 днів або 40,00 грн. за день.

Згідно п. 9.1 Договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань.

Згідно п. 2.2 Договору надання кредитних коштів у сумі, визначеній в п. 1.2 договору здійснюється у готівковій формі через касу кредитора в день підписання цього договору.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 23.11.2016, ОСОБА_1, у відповідності до Договору, отримала грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. (а.с.8).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач, в свою чергу, не надавала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що підтверджується у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.

06.01.2017 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання зобов’язання з погашення кредиту (а.с.9).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов’язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України також передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов’язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконала, у зв’язку з чим у позивача виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором споживчого кредитута судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215, 224-225 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент інвестицій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36295902) заборгованість за Договором споживчого кредиту № 303-16/СК від 23.11.2016 в загальному розмірі 21274,29 грн., з яких: 2000 грн. - заборгованість за кредитом; 1200 грн. - заборгованість за відсотками; 7200 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 10688,80 грн. - заборгованість за штрафами; 185,49 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: К.С. Маштак