Постанова № 75531798, 26.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Київ

Справа № 22-ц/796/5462/2018

Унікальний номер 756/2762/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Борисової О.В., Пікуль А.А.,

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Луценко О.М., по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання прав вкладника, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, уточнивши який зазначив, що 07 липня 2014 року між ним та ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» було укладено договір банківського вкладу «Планер» №45047, за яким позивач вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 16500 доларів США строком до 07 серпня 2014 року зі сплатою 8% річних.

07 серпня 2014 року позивач мав наміри отримати вклад, але відділення Банку в якому укладався договір було закрито і позивач звернувся по телефону до Банку з вимогою розірвати договір та виплатити вклад, але йому відмовили посилаючись на відсутність коштів.

15 серпня 2014 року на офіційні сторінці Фонду з'явилось повідомлення, що 14 серпня 2014 року прийнято рішення № 69 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в Банку призначено Гончарова С.І.

13 листопада 2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 119 розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноваженою особою на ліквідацію Банку Гончарова С.І.

25 листопада 2014 року позивач звернувся до уповноваженої особи на ліквідацію Банку Гончарова С.І. із заявою включити його до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодувань, проте листом від 02 грудня 2014 року вих. № 001/428 було повідомлено про відмову внесення змін до Переліку вкладників які мають право на відшкодування за рахунок Фонду, яка мотивована рішенням «Про визнання правочинів нікчемними».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №826/6469/15 було визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» від 18 листопада 2014 року № 6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 07 липня 2014 року № 45047, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та зобов'язано включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО та подати додаткову інформацію ФГВФО про заблоковану суму відшкодування. Видано виконавчий лист по справі №826/6469/15 від 27 липня 2017 року.

Позивач неодноразово звертався до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» із заявами щодо здійснення відшкодування за вкладом, проте працівники ФГВФО ухиляються виплатити гарантію за вкладом, змінювали підстави відмови у відшкодуванні вкладу, зокрема у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 у переліку вкладників які мають право на відшкодування вкладів за рахунок ФГВФО, а також у зв'язку з визнанням слідчим відділом Дніпровського УПГУ НП України коштів ОСОБА_1 речовими доказами у кримінальному провадженні № 120141000400017478.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму гарантії за вкладом в розмірі 200000 грн., на підставі ст. 625 ЦК України відшкодування індексу інфляції в розмірі 95200 грн. та 3% річних пені у розмірі 16500 грн., а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 30 000 грн. На підставі ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України просив суд вирішити питання про нарахування індексу інфляції та 3% річних пені з 01 січня 2015 року до моменту виконання рішення з урахуванням ст. 625 ЦК України з визначенням правила розрахунку органом, який здійснює примусове виконання рішення суду. (а.с.2-10, 28, 33-36, 72-73)

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Марченко О.О. проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах є публічно-правовими і підлягають розгляду за правилами КАС України, відповідно провадження по даній справі повинно було бути закрито. Вказувала, що Закон України «Про захист прав споживачів» не підлягає до застосування у даних правовідносинах, оскільки правовідносини між позивачем, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженою особою Фонду регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним у цих правовідносинах. Повідомила, що позивача було включено до загального реєстру вкладників ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», що мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному упровадженні № 120141000400017478 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і кошти, розміщені на банківських рахунках позивача, відповідно до ст. 100 КПК України визнані речовим доказом, тому виплата зазначених коштів можлива після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні. Також, посилаючись на відсутність договірних відносин Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позивачем, вважала, що дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на дані правовідносини. (а.с.45-50, 82-87)

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання прав вкладника відмовлено. (а.с.100-106)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що ФГВФО не виконав своїх фінансових зобов'язань щодо виплати гарантій та не компенсував його вклад у ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», але судом помилково зазначено у рішенні що фінансових зобов'язань ФГВФО перед позивачем не має. Також поза увагою суду залишилась вимога позивача викладена у заяві від 23 травня 2017 року щодо приєднання до справи ФГВФО як співвідповідача та стягнення з нього гарантій за вкладом (основного боргу). Вказував, що судом не застосовано положення ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо обов'язку ФГВФО перед позивачем по виплаті гарантії за вкладом та не застосовано ч. 2 ст. 625 ЦК України до прострочених грошових зобов'язань ФГВФО перед ОСОБА_1 Також суд не врахував особливість зобов'язання ФГВФО перед вкладником сплатити гарантію, яка є обов'язковою до сплати навіть за недійсним правочином відповідно до ст. 562 ЦК України. Посилаючись на ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вказував, що гарантія ФГВФО є оплатною банком в розмірі 0,8 % річних від повної суми вкладу позивача та складає 11 доларів США. Крім того вважав, що оскаржуване рішення по суті скасовує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, яка набрала законної сили 15 червня 2017 року та якою зобов'язано ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» надати додаткову інформацію до ФГВФО про заблоковану суму відшкодування позивачу в межах граничного розміру відшкодування коштів за договором № 45047 від 07 липня 2014 року. (а.с.118-124)

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - МузичукЛ.В. направила до суду письмові пояснення в яких зазначила заперечення проти поданої скарги на рішення районного суду.(а.с. 179-189)

Зважаючи на положення пункту 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакціїЗакону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Дворніченко Л.В. та представник відповідача ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» - Нужненко Ю.І. заперечували проти скарги і просили її відхилити.

Позивач ОСОБА_1 до суду не прибув, був сповіщений врученням повідомлення особисто, про що є відмітка працівників пошти та врученням повістки представнику Шведченко В.О., подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с.164-175)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 липня 2014 року між ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 45047 банківського вкладу (депозиту) «Планер», за умовами якого Банк прийняв від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16500,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 07 серпня 2014 року та зобов'язувався сплачувати проценти за його користування в розмірі 8,00 % річних.

Згідно з п. 1.3 вказаного договору, датою внесення грошових коштів вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок у банку №26303002000007.2527. (а.с.11-12)

Відповідно до квитанції № TR.59346.20936.3 від 07 липня 2014 року Банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 16 500,00 доларів США, еквівалент 194 444,33 грн. на вкладний (депозитний) рахунок, який був відкритий відповідно до вищевказаного договору.(а.с.13)

14 серпня 2014 року постановою Правління Національного банку України прийнято рішення № 491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» до категорії неплатоспроможних».

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ».

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» і рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «УФС» і розпочато процедуру ліквідації Банку. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» строком на 1 рік, а саме з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «УФС», для отримання яких вкладники з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Листом №001/428 від 02 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончаровим С.І. повідомлено позивача, що договір банківського вкладу №45047 від 07 липня 2014 року та операції з внесення і перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України. (а.с.17)

Не погодившись з указаними діями уповноваженої особи на ліквідацію банку, позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва за захистом свого порушеного права.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2017 року, у справі №826/6469/15 позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» Гончарова С.І. про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) №45047 від 07.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ», оформлене наказом № 6 від 18.11.2014 року (згідно переліку). Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. щодо пропущеного строку надання відповіді на заяву-заперечення відносно визнання правочинів нікчемними вх.№294 від 15.12.2014 року. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати додаткову інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заблоковану суму відшкодування позивачу, за договором №45047 від 07.07.2014 року (в межах граничного розміру відшкодування коштів). В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (а.с.53-66)

27 липня 2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №826/6469/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» Гончарова С.І. про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії. Згідно вказаного виконавчого листа було зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український Фінансовий Світ» Гончарова С.І. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати додаткову інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про заблоковану суму відшкодування ОСОБА_1, за договором №45047 від 07.07.2014 року (в межах граничного розміру відшкодування коштів). (а.с.37)

Ухвалення вищевказаних судових рішень та видачу виконавчого листа представники відповідачів не заперечували і в суді апеляційної інстанції, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання, тому, з огляду на положення частини 1 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Положеннями статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Разом з тим, частина перша статті 1074 ЦК України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

У пункті 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

У пункті 1 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Згідно з частиною п'ятою статі 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На момент звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом до ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також на час ухвалення рішення судом першої інстанції у даній справі (19 лютого 2018 року) у ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» вже було введено тимчасову адміністрацію та розпочато процедуру ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Тому, відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України &quпо;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&ququ;. При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 20 січня 2015 року у справі № 6-2001цс15, від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-350цс17. Вказана правова позиція є незмінною і висловлена також у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі № 308/3282/15-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/23398/16 .

Колегія суддів перевірила доводи апелянта щодо незастосування районним судом до спірних відносин положення ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відхилила їх зважаючи на наступне.

У запереченнях проти позову представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Марченко О.О. зазначила, що за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному упровадженні № 120141000400017478 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України і кошти, розміщені на банківських рахунках позивача, відповідно до ст. 100 КПК України визнані речовим доказом, тому виплата зазначених коштів можлива після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 21 лютого 2018 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120141000400017478, було скасовано постанову про визнання речовими доказами в частині грошових коштів, які перебувають на рахунках ПАТ «УФС» вкладників, зокрема ОСОБА_1

Проте, вказана постанова була винесена 21 лютого 2018 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року.

Крім того, представником представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Музичук Л.В. до письмових пояснень надано копію постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 від 21 березня 2018 року, за якою грошові кошти у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб у ПАТ «КБ «УФС» згідно переліку вкладників, зокрема за договором банківського вкладу укладеним із ОСОБА_1 (а.с. 189)

Факт порушення даного кримінального провадження і визнання даних коштів, що розміщені на банківських рахунках речовими доказами та скасування вказаної постанови 21 лютого 2018 року ОСОБА_1 не заперечував і в поданій апеляційній скарзі, тому зважаючи на положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів визнала дані обставини встановленими.

Під час розгляду справи в суді сторони не заперечували, що позивача було включено до загального реєстру вкладників ПАТ «Комерційний Банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», що мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З урахуванням вищенаведеного, відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України &q?ор;Про систему гарантування вкладів фізичних осіб&ququ;. При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

На вказані положення вищезазначеного Закону послався районний суд відмовивши в позові. Тому, доводи апелянта, що суд першої інстанції не надав правової оцінки вимогам позивача про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми гарантії за вкладом в розмірі 200000 грн., не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи позивача щодо стягнення на його користь 200 000 грн., інфляційних витрат, 3% річних та моральної шкоди ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В обґрунтування позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат позивач посилався на частину другу статті 625 ЦК України.

Проте, відповідно до пунктів 3, 5 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Отже, у період дії тимчасової адміністрації передбачені частиною другою статті 625 ЦК України фінансові санкції не застосовуються.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).

Частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача, відтак вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Крім того, умови договору банківського вкладу не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 3 ст. 28 вищевказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Тому, колегія суддів відхилила доводи апелянта про помилковість висновку районного суду в мотивувальній частині оскаржуваного рішення про відсутність фінансових зобов'язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед ОСОБА_1, як такого, що скасовує набравшу законної сили постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність ухваленого районним судом рішення і не можуть бути визнані підставою для скасування оскаржуваного рішення, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 27 липня 2018 року.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.В.Борисова

А.А.Пікуль