Ухвала суду № 75531726, 23.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого-судді Мельника В.В.,

суддів Ігнатова Р.М., Кияшка О.А.

за участю секретаря Чекмак А.Д.

прокурора Пузиревського І.Є.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 захисників ГайдамаченкоТ.П., Сушка Р.М., КушніренкаМ.В., Горди В.В., КостенкаВ.П., Дроговоза В.А.,

ГлухенькогоО.А.,

ФедоровоїС.Д., Кармазіна Ю.А.,

КрижанівськогоС.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва заяву обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурора Пузиревського Івана Євгеновича,

в с т а н о в и л а :

Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 342, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 353 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 342 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 353 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 120 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 153 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції; за ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції; за ч. 3 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції; за ч. 2 ст. 127 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано: за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення; за ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 357, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189 КК України, у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з 17 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_1 перебування в установах попереднього ув'язнення з 17 червня 2015 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч. 2 ст. 357 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 162 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 189 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції; за ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - лейтенант міліції.

ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано: за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення; за ч. 3 ст. 382 КК України, у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з 10 березня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_2 перебування в установах попереднього ув'язнення з 10 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 353 КК України та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 353 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 120 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді 8 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 09 вересня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_3 перебування в установах попереднього ув'язнення з 09 вересня 2015 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 353 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 353 КК України, у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 120 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 153 КК України у виді 6 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 остаточно визначено покарання у виді 9 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з 10 березня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_4 перебування в установах попереднього ув'язнення з 10 березня 2016 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 153 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 153 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції; за ч. 3 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції; за ч. 2 ст. 127 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 17 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_6 перебування в установах попереднього ув'язнення з 17 червня 2015 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 353 КК України та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 353 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 ухвалено рахувати з 17 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5 перебування в установах попереднього ув'язнення з 17 червня 2015 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 353 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 353 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 120 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з 17 червня 2015 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_7 перебування в установах попереднього ув'язнення з 17 червня 2015 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 353 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 2 ст. 353 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 146 КК України у виді 6 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 127 КК України у виді 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили - залишено без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з 13 квітня 2016 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_8 перебування в установах попереднього ув'язнення з 13 квітня 2016 року по 07 квітня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_20 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 3 ст. 146 КК України, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції; за ч. 2 ст. 127 КК України, із застосуванням ст.ст. 54, 69 КК України, у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_20 визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_20 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Зобов'язано ОСОБА_20 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_20 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_20 у вигляді домашнього арешту залишено без зміни, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступного дня, та зобов'язанням прибувати за кожною вимогою суду, а також носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, та йому призначено покарання, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Зобов'язано ОСОБА_9 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_9 з тримання під вартою змінено на домашній арешт, із звільненням його з-під варти негайно, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, у період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступного дня, та зобов'язанням його прибувати за кожною вимогою суду, а також носити електронний засіб контролю.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_9, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_9, що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

ОСОБА_21 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, та йому призначено покарання, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_21 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строкомна 2 роки.

Зобов'язано ОСОБА_21 періодично з'являтися для реєстрації по уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з потань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_21 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_21з тримання під вартою змінено на домашній арешт, із звільненням його з-під варти негайно, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, уперіод часу з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступного дня, та зобов'язанням його прибувати за кожною вимогою суду, а також носити електронний засіб контролю.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_21, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_21, що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

ОСОБА_22 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, та йому призначено покарання, із застосуванням ст. 54 КК України, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання - молодший сержант міліції.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_22 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Зобов'язано ОСОБА_22 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_22 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано: за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку із відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення; за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 127 КК України, у зв'язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_22 з тримання під вартою змінено на домашній арешт, із звільненням його з-під варти негайно, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4, уперіод часу з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. наступного дня, та зобов'язано його прибувати за кожною вимогою суду, а також носити електронний засіб контролю.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_22, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_22, що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

На вказаний вирок суду першої інстанції надійшли апеляційні скарги прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченка Р.А., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Іванова Д.Ф. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Горди В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_8, захисника Якімова В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_6, захисника Горди В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, захисника Горди В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Якімова В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Кушніренка М.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Костенка В.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника Глухенького О.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_5, захисника Дроговоза В.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4, захисника Дроговоза В.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_7, захисника Дроговоза В.А. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, захисника Якімова В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_22, захисника Якімова В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_21, та захисника Сушка Р.М. в інтересах обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7

До початку апеляційного розгляду від обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та захисника Кушніренка М.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 надійшли доповнення до поданих ними апеляційних скарг.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявив відвід прокурору Пузиревському І.Є., посилаючись на те, що у розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 17 Закону України &qu7 ;Про прокуратуру&qut;;, Пузиревський І.Є. не є прокурором, оскільки вказані норми не містять положень про військову прокуратуру та посаду, яку займає Пузиревський І.Є., а тому, на думку обвинуваченого, не може представляти сторону обвинувачення та брати участь у судовому проваджені.

Крім того, обвинувачений зазначав, що підрозділ патрульно-постової служби міліції &q?ї ;Торнадо&q?ці;, в якому він проходив службу, за своїм призначенням та підпорядкуванням не є військовим формуванням, а тому досудове розслідування слідчими військової прокуратури здійснювалось незаконно, та з порушенням правил підслідності, передбачених ст. 218 КПК України.

Заслухавши думку захисників КрижанівськогоС.В.,Сушка Р.М., Кушніренка М.В., КостенкаВ.П., Горди В.В., Глухенького О.А., Дроговоза В.А., Гайдамаченко Т.П., КармазінаЮ.А. та Федорової С.Д., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтримали заяву обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурору, заслухавши думку прокурора Пузиревського І.Є., який заперечував проти заявленого відводу,обговоривши доводи заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід прокурору задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Перелік підстав, з яких прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, передбачений ст. 77 КПК України.

Згідно абзацу ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Згідно даних постанов заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурору Матіоса А.В. від 30 вересня 2015 року, у кримінальному провадженні №42015000000002025, від 02 лютого 2016 року у кримінальному провадженні №42016000000000348, від 23 вересня 2015 року у кримінальному провадженні №12015050000000044, та від 18 квітня 2016 року у кримінальному провадженні №42016000000001038, визначено групу прокурорів у даних кримінальних провадженнях.

Старшим групи прокурорів призначено прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Пузиревського І.Є.

Враховуючи наведене, посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що прокурор Пузиревський І.Є. підтримує державне обвинувачення у кримінальному провадженні без законних повноважень, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно того, що у розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 17 Закону України &qu З;Про прокуратуру&qut;;, Пузиревський І.Є. не є прокурором, оскільки вказані норми не містять положень про військову прокуратуру та посаду, яку займає Пузиревський І.Є., не грунтуються на вимогах закону.

Інші наведені обвинуваченим у заяві про відвід прокурору доводи не свідчать про наявність безумовних обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в упередженості прокурора Пузиревського І.Є. у даному кримінальному провадженні.

Обставин, що виключають участь прокурора Пузиревського І.Є. у даному кримінальному провадженні, визначених статтею 77 КПК України, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 77, 81, 376, 418 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_8 про відвід прокурора Пузиревського Івана Євгеновича відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді :

__ ______ ______

В.В. Мельник Р.М. Ігнатов О.А. Кияшко