Рішення № 75531493, 26.07.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4534/17

2/214/1052/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 липня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання Печарник З.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Позивач) звернувся в суд з вище вказаним позовом, під час розгляду справи 02.03.2018 року було подано уточнений позов, який і є предметом розгляду, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 (Відповідач) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.05.2011 року у розмірі 49 160,43 грн. станом на 08.02.2018 року та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування пред’явлених уточнених вимог вказали, що 16.05.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 13200 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає терміну дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.

Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг Відповідач надав згоду, на те що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Позивача та дає право Позивачу в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Свої зобов’язання Позивач виконав, однак відповідач покладені на нього обов’язки не виконує належним чином, у результаті чого станом на 08.02.2018 року утворилась заборгованість, яка складає: 49160,43 грн., з яких:

- тіло кредиту – 4488,27 грн.;

- нараховані проценти за користування кредитом – 13718,54 грн.;

- нарахована пеня – 28 136,46 грн.;

- штраф – 500,00 грн. (фіксована частина);

- штраф – 2317,16 грн. (процентна складова), яку представник позивача просить суд стягнути з позичальника в примусовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, та пояснила, що сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови відповідач підписання анкети-заяяви приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Також, згідно п. 2.11.2.12 Умов та правил надання банківських послуг дія картки продовжується банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії) . Під пере випуском розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого карткового рахунку клієнта. Відповідачем було отримано чотири кредитні картки, остання з терміном дії до 07/08 та він до певного часу належним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, що свідчить, що останній знав про умови кредитування та визнавав свої зобов’язання за договором, однак потім почав порушувати внаслідок чого і виникла заборгованість.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог, вважала їх безпідставними, оскільки позивачем не доведено факт укладення договору з 16.05.2011 року, так як Анкета-заява яку підписав відповідач зводиться лише до висловлення бажання на отримання кредиту, що не може вважатись обопільно досягнутою угодою між сторонами на укладення кредитного договору в розуміні ст. 626 ЦК України. Вказала, що позивачем не надано доказів відкриття карткового рахунку на імя відповідача, договору про ідкритя кредитної лінії, правил користування кредитною картою, з якими ознайомлено відповідача, доказів про отримання кредитної карти, доказів ознайомлення з Правилами надання банківських послуг. Також вважає видання карток з різними термінами дії, з встановленням кредитного ліміту, не підтверджено жодним доказом, тому у зв’язку із відсутністю належних та допустимих доказів, у позові слід відмовити.

Представники сторін надали письмові заяви, в яких просили провести судові дебати, за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до наступних висновків.

Так, 16.05.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання Відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом СП-2010-256 від 06.03.2010 року ( зворот а.с.174 та а.с. 175) згідно зі змістом якої, останній погодився, що вказана заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банка розміщеними на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», становлять між сторонами Договір про надання банківських послуг. При оформленні кредитної карти Відповідач під підпис ознайомився з довідкою про тарифи і умови кредитування із використанням платіжної картки (а.с. 10).

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено свободу договору, а саме: відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та довідку, яка є складовою його частиною, де зазначено передбачені законодавством кредитні умови, був повідомлений про зміст умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено в самій анкеті, що свідчить про досягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов кредитного договору та існування кредитних відносин між сторонами, а отже спростовує заперечення відповідача щодо відсутності існування кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного Відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 10, 11, 12-26).

Згідно п. 2.11.2.12 Умов та правил надання банківських послуг після зазначеного на картці останнього місяця терміну її дії Банком випускається картка на новий термін, зо що клієнтом вноситься плата згідно діючих тарифів. Закінчення терміну дії карти не спричиняє припинення відносин між клієнтом та банком та/або закриття пов’язаного з нею поточного рахунку. У відповідності до Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» у п. 2.2 ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Активація пере випущеної картки здійснюється за допомогою контактного телефону клієнту шляхом відправки коду авторизації на телефон клієнта, а відповідно карта не може бути активована без згоди клієнта. Відповідно до Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» №705 від 05.11.2014 року код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації. А отже перевипуск карти не є укладенням нового договору та її перевипуск підтверджується фото клієнта з картою та банківською випискою по рахунку. Відповідачу неодноразово перевипускались кредитні картки 4149437703191336, 4149437820497848, 4149605911120905 та 5168755505288122 у зв’язку із закінченням строку дії попередньої картки, останній раз 12.11.2014 року зі строком дії до 07/18 (а.с. 45), про що також свідчить виписка з особового рахунку із зазначенням комісія за випуск персонофікованої карти з фото та фото клієнта з картою (а.с.116, 174). Крім того, змінювався встановлений кредитний ліміт: 16.05.2011 року – 6200 грн., 22.06.2011 року -8200 грн., 22.07.2011 року – 10200 грн., 21.08.2011 року 13200 грн., 01.12.2014 року – 1026,21 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_3 , договір б/н від 16.05.2011 року (а.с. 46), що спростовує доводи відповідача щодо відсутності доказів укладення договору.

Доводи відповідача щодо не отримання та не користування ним кредитною картою спростовуються, випискою по особовому рахунку (а.с. 107-120 ) згідно якої убачається, користування кредитною картою з її перевипуском, встановлення кредитного ліміту і рух коштів в межах відкритої кредитної лінії (здійснення покупок у магазинах, поповнення картки у терміналі самообслуговування Відповідачем за адресами недалеко від місця його мешкання).

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов’язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за вказаною кредитним договором б/н не виконує та станом на 08.02.2018 року має заборгованість, яка в загальному розмірі складає 49160,43грн., з яких : тіло кредита – 4488,27 грн., нарахованих відсотків – 13718,54 грн., нарахованої пені – 28 136,46 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 2317,16 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 88-92). Відповідачем розрахунок не заперечувався та не був спростованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Також судом не беруться до уваги посилання відповідача щодо довіреності представника позивача, оскільки довіреність відповідає вимогам чинного законодавства, є чинною та зміна керівника не впливає на чинність довіреності, не скасовує та не припиняє повноважень.

Однак, щодо заявлених позивачем вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової), суд приходить до висновку про відмову в цій частині позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, а саме п. 2.1.1.7.6 передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.

Одночасно, п. 2.1.1.12.6.4. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі непогашення суми простроченого кредиту понад 210 днів позичальник сплачує банку пеню, яка розраховується по формулі встановленій в п. 2.1.1.12.6.1..

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У даному випадку Умовами та правилами надання банківських послуг передбачене застосування двох видів неустойки – штрафу і пені за одне й те саме порушення, а саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором.

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та те, що згідно норм статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 16.0.52011 року у розмірі 46 343,27 грн., з яких : тіло кредита – 4488,27 грн., нараховані відсотки – 13718,54 грн., нарахована пеня – 28 136,46 грн. , в частині стягнення штрафів слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволення позовних вимог, у зв’язку із чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1762,00 грн. (а.с.1, 94).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м. Кривий Ріг, мікрорайон СонячнийАДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за договором б/н від 16.05.2011 року в розмірі 46 343 (сорок шість тисяч триста сорок три) грн. 27 коп., з яких : тіло кредита – 4488,27 грн., нараховані відсотки – 13718,54 грн., нарахована пеня – 28 136,46, та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частковою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.07.2018 року.

Суддя Н.Г. Гринь