Вирок № 75530526, 27.07.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 425/217/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Брежнева О.А.,

за участю секретаря - Петрейко А.О.,

прокурора - Мілевського А.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника Ковальова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016051110000066 від 31 березня 2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, начальник слідчого відділу управління служби безпеки України в Луганській області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, у період з квітня 2014 року по теперішній час з метою вчинення на території України терористичних актів та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, на території України та Російської Федерації створено терористичні організації «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», діяльність яких спрямована на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, впливу на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян.

13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладені заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від

14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато проведення антитерористичної операції.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до п.п. 1.3, 3.2 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 №415ог (далі - Порядок) в'їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб, транспортних засобів, товарів та іншого майна здійснюється на контрольних пунктах в'їзду - виїзду; пропуск вантажів та іншого майна здійснюється за наявності спеціального дозволу, виданого Координаційною групою чи Координаційним центром.

Згідно з п.п. 2.3.1 Порядку, під час прямування до неконтрольованої території щодо пропуску осіб, транспортного засобу та вантажу (товару) виписується контрольний талон на транспортний засіб, у якому проставляються спеціальні відмітки представників ДПС України, ДФС та СБ України.

Наказом Голови Служби безпеки України від 13 жовтня 2015 року №1066-ос майора ОСОБА_1 призначено начальником слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Луганській області (далі - УСБ України в Луганській області).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_1 відноситься до працівників правоохоронних органів.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно ст. 38 КПК України слідчі органів безпеки входять до складу органів досудового розслідування (органів, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Відповідно до ст.ст. 3, 39 КПК України ОСОБА_1, як начальник слідчого відділу в системі органів Служби безпеки України, являється керівником органу досудового розслідування, що організовує досудове розслідування та уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями слідчих; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора, здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

12 липня 2003 року ОСОБА_1 вступив на військову службу до органів Служби безпеки України та 22.08.2003 будучи курсантом Факультету підготовки слідчих кадрів для СБ України у складі НЮА України

ім. Я.Мудрого прийняв Військову присягу на вірність народу України. При прийнятті Військової присяги останній урочисто поклявся народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, неухильно додержуватись Конституції і законів України.

Крім того, ОСОБА_1 обіймаючи вказану посаду та являючись військовослужбовцем органів Служби безпеки України, на якого згідно ст. 20 Закону України «Про Службу безпеки України» поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, у відповідності до

ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції, законів України та військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бездоганно і неухильно додержуватись порядку та правил, встановлених військовими статутами та іншими законодавчими актами щодо проходження військової служби, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних.

В силу наявного досвіду роботи в органах Служби безпеки України

ОСОБА_1 знав та розумів, що вимогами статей 3 і 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також іншим службовим особам.

У той же час, з 4 вересня 2015 року на підставі наказу Генерального прокурора України №371/вк посаду військового прокурора Луганського гарнізону обіймає майор юстиції ОСОБА_3, який відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України, як керівник органу прокуратури являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов'язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури. Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання всіма прокурорами.

При цьому, керівник військової прокуратури Луганського гарнізону майор юстиції ОСОБА_3 відповідно до ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» та п.п. 2.3, 2.4, 3.1, 7 наказу Генерального прокурора України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, організовує діяльність місцевої прокуратури, призначає процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень, у разі необхідності створює групи прокурорів і призначає старшого прокурора групи відповідною постановою, здійснює контроль за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та участі у судовому провадженні, перевіряє обґрунтованість повідомлень про підозру.

Водночас, відповідно до наказу військового прокурора Луганського гарнізону «Про розподіл обов'язків між працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону» № 1к від 04.01.2016, окрім іншого, на військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 покладено обов'язки невідкладного призначення процесуальних керівників досудового розслідування кримінальних правопорушень; здійснення заміни прокурорів - процесуальних керівників у випадках, передбачених КПК України; здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва; контроль за якістю процесуального керівництва на стадії досудового розслідування.

Згідно ст.ст. 2, 22 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 36, 392, 393, 395, 409 КПК України на органи прокуратури покладається функція здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідним органом досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення в суді.

У статтях 36 та 37 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтями 277 та 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням прокурором та вручається в день його складання слідчим або прокурором.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено (далі - Закону), що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Поряд з цим, ч.ч. 1, 2 ст. 53 Закону передбачено, що особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач), - особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. Особа або член її сім'ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Окрім того, вимогами ст. 16 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України №123 від 28.11.2012 для кожного працівника прокуратури України встановлено заборону щодо одержання неправомірної вигоди та обов'язок неухильного додержання антикорупційного законодавства.

Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника слідчого відділу УСБ України в Луганській області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, маючи на меті схилити керівника військової прокуратури Луганського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 до наступних упереджених дій та подальшого впливу на прийняття ним же, вигідних ОСОБА_1 рішень у кримінальних провадженнях слідчого відділу УСБ України в Луганській області, процесуальне керівництво у яких здійснюється військовою прокуратурою Луганського гарнізону, протиправно, вирішив стати на шлях злочинної діяльності, спрямованої на оголошення керівнику органу прокуратури майору юстиції ОСОБА_3, який займає відповідальне становище, пропозиції та надання йому неправомірну вигоду, за не вчинення останнім в інтересах третьої особи дій з використанням наданої йому влади та службового становища, за наступних обставин.

Так, 23 березня 2016 року приблизно о 07.00 год. громадянин

ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, під контролем ОСОБА_6, перебуваючи за межами контрольно-пропускного пункту в'їзду та виїзду на лінії розмежування у Луганській області «Лисичанськ», намагались перемістити в порушення Порядку поза контрольними пунктами в'їзду - виїзду продукти харчування, меблеву фурнітуру, комп'ютерну техніку, синтетичні кабелі, електроінструменти та інше обладнання для надання послуг з Інтернет провайдингу на тимчасово непідконтрольній території у м. Луганськ, але правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки протиправна діяльність останніх, цього ж дня, була викрита працівниками УСБ України в Луганській області.

За викладених обставин ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Відтак, 23 березня 2016 року слідчим відділом УСБ України в Луганській області внесено відомості за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України, зареєстровано кримінальне провадження під № 22016130000000079 та розпочато досудове розслідування стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, визначивши військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 керівником органу прокуратури для призначення процесуальних керівників досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні.

Водночас, ОСОБА_3 на виконання п.п. 2.3., 2.4., 3.1. наказу Генерального прокурора України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та ст. 37 КПК України призначив групу прокурорів у кримінальному провадженні № 22016130000000079, визначив старшого прокурора такої групи, а за собою, як керівником органу прокуратури, залишив контроль за якістю процесуального керівництва та забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.

З цього часу контроль організації роботи слідчого відділу у даному кримінальному провадженні забезпечувався начальником слідчого відділу УСБ України в Луганській області ОСОБА_1, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням даного кримінального провадження прокурорами військової прокуратури Луганського гарнізону, керівником якої є ОСОБА_3

Надалі, ОСОБА_1 на виконання свого злочинного наміру,

31 березня 2016 року близько 11.00 години прибув до ОСОБА_3 у службовий кабінет № 1 військового прокурора Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області для обговорення стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво в яких здійснюється прокурорами військової прокуратури Луганського гарнізону.

Під час цього обговорення ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, надав ОСОБА_3 довідку про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року та повідомив, що планує закінчити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні у формі спрямування до суду двох обвинувальних актів відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з угодами про визнання винуватості з узгодженими покараннями у виді штрафу.

Водночас, ОСОБА_1 під час зазначеної розмови 31 березня 2016 року, перебуваючи у вказаному вище місці, на запитання військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 щодо достатності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності третьої особи - ОСОБА_6, яким фактично організовано вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи умисно, на виконання єдиного злочинного наміру, оголосив ОСОБА_3, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати останньому неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у розмірі 50 тис. грн., шляхом власноручного написання на аркуші паперу суми неправомірної вигоди - «50 000», за невчинення цією службовою особою дій в інтересах ОСОБА_6, пов'язаних з не притягненням останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року через не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування задля його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6

Одразу після цього, ОСОБА_1 залишив приміщення військової прокуратури Луганського гарнізону, а ОСОБА_3, на виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, доповів про вказану подію безпосередньому керівництву військової прокуратури сил антитерористичної операції у формі рапорту, за результатами розгляду якого слідчим відділом військової прокуратури сил антитерористичної операції зареєстровано кримінальне провадження № 42016051110000066 від 31 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та розпочато досудове розслідування.

З цього часу, ОСОБА_3 діяв підконтрольно на викриття злочинної діяльності ОСОБА_1, спрямованої на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення вищенаведених дій.

У подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір,

1 квітня 2016 року близько 13.00 години ОСОБА_1, за власною ініціативою, самостійно визначивши час, прибув до службового кабінету №1 військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3, що знаходиться за адресою:вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, де діючи умисно, взяв із особистої сумки заздалегідь поміщені у поліетиленовий пакет чорного кольору грошові кошти та надав ОСОБА_3, який діяв підконтрольно, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, раніше оголошений, 31 березня 2016 року, розмір неправомірної вигоди матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 50 тис. грн. за невчинення останнім, як відповідною службовою особою вищеописаних дій, пов'язаних з притягненням ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення про підозру останньому у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року через не прийняття рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування задля забезпечення його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6

Одразу ж після цього, ОСОБА_1 затримано в порядку

п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України правоохоронними органами, а його злочинну діяльність, припинено.

Надалі, вироками Новоайдарського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року, які набрали законної сили, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні, спільно із ОСОБА_6, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Поряд з цим, 25 листопада 2016 року ОСОБА_6 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України та через не встановлення його місцезнаходження оголошено розшук останнього, а досудове розслідування кримінального провадження № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року, зупинено.

ОСОБА_1, обвинувачується у тому, що він будучи начальником слідчого відділу УСБ України в Луганській області, усвідомлюючи суспільне небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення ст.ст. 3, 36, 39 КПК України, ст. 20 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 3 і 22 Закону України «Про запобігання корупції» та Військової присяги, 31 березня 2016 року близько 11.00 години, перебуваючи у службовому кабінеті № 1 військового прокурора Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, оголосив керівнику органу прокуратури - військовому прокурору ОСОБА_3., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати неправомірну вигоду матеріального характеру, у виді грошових коштів у сумі 50 тис. грн., за не вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої влади та службового становища, пов'язаних з не притягненням останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року шляхом не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування задля забезпечення його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6

Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізувати свій злочинний план, діючи з тих же мотивів, всупереч інтересам служби, в порушення вищевказаних вимог законодавства та Військової присяги, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 1 квітня 2016 року, перебуваючи у службовому кабінеті № 1 військового прокурора Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1у м. Рубіжне Луганської області, близько 13.00 години, надав військовому прокурору ОСОБА_3., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 50 тис. грн., за не вчинення дій з використанням наданої йому влади, пов'язаних з не притягненням ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року через не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження задля забезпечення його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_1 своїми вищеописаними умисними діями вчинив пропозицію надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, а так само надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

В суді прокурор підтримав обвинувачення та стверджував, що на протязі останніх років, у зв'язку із посиленням корупційних проявів у всіх гілках влади, державою розпочалась масштабна та всебічна боротьба з корупцією для чого створюються нові антикорупційні органи, виділяються значні грошові кошти з державного бюджету України на боротьбу з корупцією, посилюється відповідальність за вчинення корупційних злочинів. Вважає, що результати судового слідства дають йому підстави викласти фактичні обставини справи, проаналізувати зібрані у справі докази та запропонувати їх юридичну оцінку, висловити думку щодо міри покарання обвинуваченому. Тому, що на його думку в ході судового розгляду ОСОБА_1, обґрунтовано обвинувачується у тому, що 31 березня 2016 року близько 11.00 години, перебуваючи у службовому кабінеті № 1 військового прокурора Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, оголосив керівнику органу прокуратури - військовому прокурору ОСОБА_3., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, пропозицію надати неправомірну вигоду матеріального характеру, у виді грошових коштів у сумі 50 тис. грн., за не вчинення в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої влади та службового становища, пов'язаних з не притягненням останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року шляхом не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування задля забезпечення його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6 Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізувати свій злочинний план, діючи з тих же мотивів, всупереч інтересам служби, в вимог законодавства та Військової присяги, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 01 квітня 2016 року, перебуваючи у службовому кабінеті № 1 військового прокурора Луганського гарнізону, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1 у м. Рубіжне Луганської області, близько 13.00 години, надав військовому прокурору ОСОБА_3., як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду матеріального характеру у виді грошових коштів у сумі 50 тис. грн., за не вчинення дій з використанням наданої йому влади, пов'язаних з не притягненням ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року через не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та організацією, на його користь, упередженого контролю за здійсненням процесуального керівництва прокурорами групи прокурорів з перевіркою обґрунтованості складених повідомлень про підозру на стадії досудового розслідування вказаного кримінального провадження задля забезпечення його закінчення у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6 Водночас, обвинувачений, при наявності вагомих, належних та допустимих доказів вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду обвинувального акту, винним себе не визнав, що свідчить про відсутність бажання виправлення та не вчинення злочинів у майбутньому.

Разом з цим, вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена належними та допустимими доказами, які були надані стороною обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду, зокрема:

-рапортом військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 згідно якого останній звернувся до військового прокурора сил антитерористичної операції та повідомив, що військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016130000000079. З матеріалів зазначеного кримінального провадження вбачається, що громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснювали незаконне перевезення товарів через лінію розмежування на тимчасово окуповану територію України.

Крім цього, згідно рапорту ОСОБА_3 вбачається, що 31 березня

2016 року начальник слідчого відділу УСБ України в Луганській області ОСОБА_1 в ході розмови у приміщенні кабінету ОСОБА_3 запропонував надати йому неправомірну вигоду матеріального характеру у розмірі 50000 гривень за не вчинення ним в інтересах третьої особи дій, що входять до його службових повноважень, шляхом не притягнення до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні

№ 22016130000000079;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинення злочину

від 1 квітня 2016 року згідно якого ОСОБА_1, після проведення огляду в приміщенні кабінету № 1 військової прокуратури Луганського гарнізону та виявлення неправомірної вигоди, о 14 год. 7 хв. 1 квітня 2016 року було затримано в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом огляду від 1 квітня 2016 року, проведеного у період з 10:00 до 10:25 за добровільною письмовою згодою володільця приміщення - ОСОБА_3, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, в ході якого було встановлено, що в кабінеті № 1 військової прокуратури Луганського гарнізону, а також у ОСОБА_3, який був присутній у зазначеному кабінеті, на час проведення огляду були відсутні будь-які грошові кошти;

- протоколом огляду від 1 квітня 2016 року, проведеного у період з 13:02 до 14:04, за добровільною письмовою згодою володільця приміщення - ОСОБА_3, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, а також додатком до зазначеного протоколу огляду - відеозаписом проведення слідчої дії. Вказаний протокол було складено слідчим у період з 14:10 до 14:50, про що зазначено у самому протоколі. Зазначена слідча дія передувала затриманню ОСОБА_1

В ході зазначеного огляду, проведеного за участі понятих, з неухильним додержанням вимог КПК України, в приміщенні кабінету ОСОБА_3 на його робочому столі виявлено та вилучено поліетиленовий пакет чорного кольору в якому знаходились грошові кошти в розмірі 50000 гривень, а саме 500 купюр номіналом по 100 гривень кожна, які зі слів ОСОБА_3, йому за декілька хвилин до проведення огляду надав ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди за не вчинення ним в інтересах третьої особи дій, що входять до його службових повноважень, шляхом не притягнення до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22016130000000079. При цьому, під час огляду ОСОБА_1 повідомив, що зазначений пакет він особисто передав ОСОБА_3, а також зазначив, що його попросила передати невідома йому особа.

Хід проведення зазначеної слідчої дії зафіксовано за допомогою відеозапису. Дослідженням зазначеного відеозапису в ході судового розгляду, серед іншого, встановлено, що перед початком слідчої дії всім її учасникам, відповідно до вимог КПК України, в тому числі ОСОБА_1, роз'яснено права та обов'язки. При цьому, за допомогою відеокамери зафіксовано місце де знаходився предмет неправомірної вигоди та його детальний огляд із зазначенням серій та номерів купюр;

-протоколом огляду від 2 квітня 2016 року в ході якого оглянуто електронну систему «Єдиний реєстр досудових розслідувань» та встановлено, що у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2

ст. 332-1 КК України, органом досудового розслідування є слідчий відділ УСБ України в Луганській області, одним із керівником якого визначено ОСОБА_1, а органом прокуратури, що здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадження - військова прокуратура луганського гарнізону, керівником якої визначено ОСОБА_3, тобто останній був вповноважений у даному кримінальному провадженні здійснювати повноваження, передбачені ст. 37 КПК України, в тому числі призначення групи прокурорів та визначення себе старшим такої групи; Крім цього, повноваження ОСОБА_3 підтверджуються наказом Генерального прокурора України № 371-вк від 4 вересня 2015 року, згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду військового прокурора Луганського гарнізону строком на 5 років; наказом військового прокурора Луганського гарнізону №1к від 4 січня 2016 року згідно якого, серед інших обов'язків на ОСОБА_3, як керівника органу прокуратури, покладено обов'язки невідкладного призначення процесуальних керівників у кримінальних провадженнях, здійснення заміни прокурорів, контроль за якістю процесуального керівництва та особисте здійснення нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, участь у судових провадженнях та оскарження судових рішень;

-протоколом огляду від 3 квітня 2016 року в ході якого оглянуто довідку по кримінальному провадженню №22016130000000079, яку ОСОБА_3, як керівнику органу прокуратури надав ОСОБА_1 Згідно зазначеної довідки до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 332 КК України причетні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, при цьому в пропозиціях щодо закінчення досудового розслідування вказано про укладення угоди про визнання винуватості лише із ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

-протоколом огляду від 4 квітня 2016 року в ході якого було детально оглянуто додаток до протоколу огляду - предмет неправомірної вигоди у розмірі 50000 гривень та додатково встановлено серії та номери купюр, які ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди;

-висновком експертизи № 652 від 21 квітня 2016 року згідно якого 500 купюр номіналом по 100 гривень кожна, які ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди, та які були вилучені в ході проведення огляду 1 квітня 2016 року в приміщенні кабінету останнього, відповідають зразкам аналогічних банкнот України, тобто являються грошовими коштами;

-протоколом огляду мобільного телефону від 20 квітня 2016 року в ході якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_3 та встановлено, що 30 та 31 березня 2016 року ОСОБА_1 неодноразово намагався зателефонувати до ОСОБА_3, крім цього, відповідно до переписки, зафіксованої у вказаному телефоні, 31 березня 2016 року ОСОБА_1 неодноразово пропонував зустрітись із ОСОБА_3;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 15 липня

2016 року із додатком - фототаблицею, в ході якого ОСОБА_3 детально показав яким саме чином 1 квітня 2016 року обвинувачений ОСОБА_1 в приміщенні службового кабінету у військовій прокуратурі Луганського гарнізону надав йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 50000 гривень, як службовій особі, що займає відповідальне становище за не вчинення ним дій, пов'язаних із притягненням ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 332-1 КК України;

-матеріалами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні - контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи (протокол про хід та результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 50/6134 від 24 листопада 2016 року; протоколи за результатами проведення аудіо-, відео контролю №№ 50/6136, 50/6135, 6138 від 24 листопада 2016 року із додатками флеш картами №№230т, 231т від 1 квітня 2016 року та диском № 364 від 17 листопада 2016 року на яких містяться відео та аудіо файли здобуті в результаті проведення НСРД). А також протоколом огляду матеріальних носіїв інформації від 16 грудня 2016 року. Вказані докази містять відомості, що повністю підтверджують викладені в обвинувальному акті обставини та події вчинення злочину ОСОБА_1

В ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій зафіксовано злочинні дії ОСОБА_1 та підтверджено обставини викладені у обвинувальному акті. Зокрема, зафіксовано, що ОСОБА_1 1 квітня 2016 року близько 12 год. 55 хв. прибув до службового кабінету № 1 військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1у м. Рубіжне Луганської області та в ході розмови із останнім, близько 13.00 години, обвинувачений ОСОБА_1 надав військовому прокурору ОСОБА_3., поліетиленовий чорний пакет в якому містились 50000 грн. в якості неправомірної вигоди за не вчинення ним дій, вказаних у обвинувальному акті. Крім цього, в ході проведення відео контролю

ОСОБА_1 частково зафіксовано хід проведення огляду кабінету ОСОБА_3 в ході якого було вилучено зазначений чорний поліетиленовий пакет із предметом неправомірної вигоди.

Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні проводились на підставі постанов прокурора, винесених в порядку ст. 615 КПК України, з неухильним додержанням вимог 21 глави КПК України. В ході судового розгляду обвинувального акту, стороною обвинувачення, у зв'язку із неодноразовими заявами сторони захисту про недопустимість результатів негласних слідчих (розшукових) дій, було надано суду відповідне клопотання про долучення до матеріалів судової справи документів, що підтверджують законність проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яке було задоволено судом, а відповідні матеріали долучено до обвинувального акту. Вказане клопотання прошу врахувати при винесені остаточного рішення по кримінальному провадженню.

Крім цього, враховуючи наведене, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016051110000066 відбувалось в зоні проведення антитерористичної операції у Донецькій області, а розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчими суддями Апеляційного суду Донецької області було неможливим, прокурором у кримінальному провадженні, з метою виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст.ст. 36, 246-248, 615 КПК України, «Інструкції про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції», у відповідності до вимог законодавства, 31 березня 2016 року винесено постанови, якими розпочато проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, результати проведення яких було долучено до матеріалів судової справи в якості доказів.

Також, слід взяти до уваги, що прийняття вказаних вище постанов прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 615 КПК України було вимушеним та виключних заходом оперативного запобігання та припинення вчинення тяжкого корупційного злочину, який вчинявся на території антитерористичної операції.

-висновком експерта № 133 від 18.01.2017 за результатом проведення експертизи звуко-, відеозапису, згідно якої ОСОБА_1 брав участь у фонограмах зафіксованих на флеш карті №230т та диску № 364 а його слова та фрази умовно позначені індексом «Ж» у протоколі огляду матеріальних носіїв інформації від 16.12.2016;

-показаннями свідка ОСОБА_7, який проходив військову службу на посаді заступника начальника управління - начальника спецпідрозділу Управління Служби безпеки України в Луганській області, який повідомив, що працівниками відділу «К» УСБ України в Луганській області проводили оперативно-розшукові заходи відносно гр. ОСОБА_6, в ході проведення яких було встановлено, що останній являється організатором перевезення товарів поза КПВВ через лінію розмежування на тимчасово окуповану територію України в Луганській області. При цьому, свідок ОСОБА_7 повідомив, що саме за матеріалами його підрозділу було зареєстровано кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 Також повідомив, що у нього були професійні конфлікти із ОСОБА_1 саме через те, що останній відмовлявся притягувати до передбаченої законом відповідальності гр. ОСОБА_6 за вчинений ним злочин.

-показаннями свідка ОСОБА_8, який повідомив, що проходив військову службу на посаді прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону. Також повідомив, що здійснював нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні

№ 22016130000000079 за фактом вчинення гр. ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснювалось слідчим відділом УСБ України в Луганській області.

Крім цього, зазначив, що 31 березня 2016 року бачив як в ОСОБА_1 прибував до військової прокуратури Луганського гарнізону. Того ж дня, ОСОБА_8 викликав до себе ОСОБА_3 та повідомив, що начальник слідчого відділу УСБ України в Луганській області ОСОБА_1 запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 50000 гривень за не притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_6 у кримінальному провадженні

№ 22016130000000079. Після чого ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8, що у відповідності до вимог закону повідомив про це вищестоящого прокурора та надав вказівку посилити нагляд за слідчим підрозділом у зазначеному кримінальному провадженні з метою прийняття виключно законних рішень. Крім цього, свідок ОСОБА_8 повідомив, що станом на сьогоднішній день гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України, а гр. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та у зв'язку із його переховуванням від органу досудового розслідування, оголошено в розшук;

- показаннями допитаних під час судового розгляду в якості свідків залучених під час огляду кабінету ОСОБА_3 01 квітня 2016 року понятих - ОСОБА_14. та ОСОБА_10, які підтвердили зафіксовані у вказаному протоколі фактичні обставини, встановлені під час огляду місця події, а також відповідність оформлення вказаного протоколу регламентованій Кримінально-процесуальним кодексом України процедурі, підтвердили, що в ході огляду було виявлено та вилучено чорний поліетиленовий пакет в якому містилось 50000 гривень, які зі слів ОСОБА_3 надав йому ОСОБА_1 в якості неправомірної вигоди, на що ОСОБА_1 підтвердив, що саме він надав пакет ОСОБА_3, але його попросили це зробити. При цьому, свідок ОСОБА_10 повідомив, що особисто бачив як 01.04.2016 перед початком проведення огляду ОСОБА_1 зайшов до кабінету ОСОБА_3 із чорною шкіряною сумкою. При цьому, огляд кабінету ОСОБА_3 також здійснювався і до прибуття ОСОБА_1 та в ході даного огляду будь-яких грошей там не було.

-показаннями свідка ОСОБА_3, який повністю підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини вчинення злочину ОСОБА_1, пов'язаного із пропозицією та подальшим наданням неправомірної вигоди ОСОБА_3, як особі, що займає відповідальне становище за не вчинення ним дій, що входять до його службових повноважень.

Так, ОСОБА_3 повідомив, що проходив службу на посаді військового прокурора Луганського гарнізону з 2015 року по 2017 рік.

Крім того, вказав, що слідчим відділом УСБ України в Луганській області в березня - квітні 2016 року здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення гр. ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснювалось групою прокурорів військової прокуратури Луганського гарнізону, старшим якої визначено ОСОБА_8 Особисто ОСОБА_3 був визначеним керівником органом прокуратури у зазначеному кримінальному провадженні, а відтак користувався повноваженнями, визначеними ст. 37 КПК України, в тому числі шляхом включення себе до групи прокурорів та здійснення процесуального керівництва під час досудового розслідування.

Крім цього, зазначив, що 31 березня 2016 року близько обідньої пори він мав зустріч у своєму службовому кабінеті, що знаходиться за адресою: вул. Заводська, 1, у м. Рубіжне Луганської області, із начальником слідчого відділу УСБ України в Луганській області ОСОБА_1, яка проходила за ініціативи останнього. В ході зазначеної зустрічі, ОСОБА_1 оголосив йому пропозицію в наданні неправомірної вигоди матеріального характеру, у виді грошових коштів у сумі 50000 грн., за невчинення ОСОБА_3 в інтересах третьої особи - ОСОБА_6 дій з використанням наданої влади та службового становища, пов'язаних з не притягненням останнього до кримінальної відповідальності у формі не повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України у кримінальному провадженні № 22016130000000079 від 23 березня 2016 року шляхом не прийняття процесуальних рішень щодо винесення постанови про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні для визначення себе старшим прокурором такої групи, з подальшим особистим не повідомленням про підозру ОСОБА_6 та забезпеченням закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом лише стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4, без прийняття такого рішення відносно ОСОБА_6 Отримавши зазначену пропозицію ОСОБА_3 відмовився від неї, на що ОСОБА_1 зазначив, щоб він ще раз її обдумав. Після зазначеної зустрічі, на виконання вимог Закону, ОСОБА_3 повідомив про пропозицію надання йому неправомірної вигоди вищестоящому прокурору, після чого було зареєстровано кримінальне провадження за даним фактом.

01 квітня 2016 року обвинувачений ОСОБА_1 знову прибув до службового кабінету ОСОБА_3, та близько 13.00 години надав йому поліетиленовий пакет чорного кольору та дав зрозуміти, що у вказаному пакеті міститься саме 50000 гривень неправомірної вигоди, яку він пропонував напередодні за не вчинення ОСОБА_3 вищеописаних дій пов'язаних із притягненням ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. При цьому, в ході розмови було уточнено, за що саме була надана неправомірна вигода.

Після надання йому ОСОБА_1 неправомірної вигоди, до його кабінету зайшли працівники військової прокуратури сил АТО та розпочали проведення огляду, в ході якого було вилучено зазначений вище предмет неправомірної вигоди, який надав йому ОСОБА_1 Вказаний огляд кабінету проводився за його добровільної письмової згоди, із залученням понятих, застосуванням відео фіксації та з неухильним дотриманням вимог КПК України. Під час проведення огляду ОСОБА_1 ніхто не затримував. Під час огляду ОСОБА_1 повідомив слідчому, що саме він надав чорний поліетиленовий пакет ОСОБА_3, проте йому невідомо, що у ньому знаходиться.

Крім того, в ході допиту в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, себе не визнав та надав суду неправдиві показання які повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження та дослідженими в суді доказами, у зв'язку із чим, суду слід критично ставитись до зазначених показань обвинуваченого та розцінювати їх як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Дослідивши у судовому засіданні за правилами статей 23, 94 КПК України надані сторонами докази, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 з наступних підстав.

Так, з наданих стороною обвинувачення письмових та речових доказів вбачається, що відповідно до:

-наказу Генерального прокурора України №371/вк від 04 вересня 2015 року капітана юстиції ОСОБА_3 призначено військовим прокурором Луганського гарнізону, та згідно наказу №1к від 04 січня 2016 року військової прокуратури сил антитерористичної операції військової прокуратури Луганського гарнізону на ОСОБА_3 покладена організація роботи та контролю з питань процесуального керівництва на стадії досудового провадження і на підставі договору оренди від 11 січня 2016 року між Рубіжнянським казенним хімічним заводом «Заря» та Генеральною прокуратурою України він дислокується по вул. Заводська, 1, м. Рубіжне, Луганської області. І відповідно до ч. 2 примітки до статті 368 КК України, він є службовою особою, яка займає відповідне становище.

- Наказу голови служби безпеки України від 13 жовтня 2015 року №1066-ос майор ОСОБА_1 призначений начальником слідчого відділу управління служби безпеки України в Луганській області і в його функціональні обов'язки згідно з витягу (функціональних обов'язків співробітників слідчого відділу управління служби безпеки України в Луганській області №63/3/2559 від 01 квітня 2016 року) належить організація роботи слідчого відділу і він є прямим начальником всього особистого складу підрозділу здійснення досудового розслідування.

-рапорту військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 встановлено, що 31 березня 2016 року до нього звернувся начальник слідчого відділу УСБ України Луганської області ОСОБА_1 та запропонував надати йому неправомірну вигоду матеріального характеру у розмірі 50000 грн. за вчинення ним його службових повноважень шляхом не притягнення до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22016130000000079, який з іншими особами незаконно перевозив продукти харчування та техніку на тимчасово окуповану територію України.

-Протоколом затримання ОСОБА_1 від 01 квітня 2016 року в порядку ст.. 208 КПК України у кабінеті №1 військової прокуратури Луганського гарнізону, який займав ОСОБА_3, протоколом огляду від 01 квітня 2016 року вказаного кабінету з 10-00 годин до 10-25 годин, протоколом огляду від 01 квітня 2016 року з 13-02 години до 14-04 годин з відеозаписом слідчої дії, згідно яких встановлено, що у кабінеті ОСОБА_3 до початку вчинення злочину ніяких грошових коштів не знаходиться, а після приходу до кабінету ОСОБА_1 на робочому столі ОСОБА_3 виявлено 50000 грн. (500 купюр номіналом по 100 грн.), які приніс з собою та виклав на стіл ОСОБА_1, які були оглянуті і вилучені як предмет злочину.

-Висновком експертизи №652 від 21 квітня 2016 року, згідно з яким вилучені 50000 грн. є банкнотами і грошовими коштами України, тобто не містять ознак підроблення.

-Протоколом огляду телефонів сотового зв'язку, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1, згідно якого встановлено, що 30 та 31 березня 2016 року ОСОБА_1 неодноразово намагався зателефонувати до ОСОБА_3 та смс перепискою від 31 березня 2016 року неодноразово пропонував зустріч з останнім.

-Матеріалами легалізованих негласних розшукових дій пов'язаних з вчиненням злочину, згідно з яких як аудіо носіїв так і відео носіїв встановлено, що ОСОБА_1 01 квітня 2016 року близько 12-55 години у службовому кабінеті №1військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 за адресою: вул.. Заводська, 1, м. Рубіжне Луганської області витяг із принесеної ним сумки та поклав на робочий стіл ОСОБА_3 чорний поліетиленовий пакет, в якому при вищевикладених слідчих діях були виявлені та вилучені 50000 грн.

Досліджуючи показання свідків сторони обвинувачення судом встановлено наступне:

Так, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він знає ОСОБА_1 як начальника слідчого відділу управління служби безпеки України в Луганській області з початку 2016 року. Йому відомо, що слідчим відділом СБУ проводилось досудове слідство по справі за ст. 332 КК України відносно трьох фігурантів, прізвище одного з яких є ОСОБА_6

31 березня 2016 року до нього зателефонував ОСОБА_1 з проханням поспілкуватися і в цей же день приїхав до нього з довідкою по вказаній справі і запропонував написавши на листі суму 50000 грн. за те щоб він як посадова особа прокуратури не пред'являв ОСОБА_6 обвинувачення і виніс постанову про закриття справи. Він відповів ОСОБА_1, що таких рішень він приймати не планував, на що ОСОБА_1 відповів, ще йому передзвонить. І вони розстались.

Після вказаних подій він написав рапорт, про те що ОСОБА_1 пропонує йому неправомірну вигоду і в якому описав виниклу ситуацію.

У цей же день ОСОБА_1 надсилав йому сотовим зв'язком смс повідомлення, в яких просив про зустріч. І він їх розумів таким чином, що ОСОБА_1 бажає передати йому незаконну вигоду.

До зустрічі з ОСОБА_1 його кабінет був оглянутий, у кабінеті і на ньому була встановлена спеціальна техніка, 01 квітня 2016 року приблизно о 13-00 годині до нього у кабінет зайшов ОСОБА_1 і вони спілкувалися на різні теми, після чого ОСОБА_1 дістав з сумки чорний пакет і передав йому, а він взяв його у руки та поклав на стіл. Потім вони вели бесіду про те, що нікому не буде відомо про прийняття рішення відносно ОСОБА_6.а, після чого до кабінету зайшла слідча група, він доповів, що ОСОБА_1 надав йому неправомірну вигоду за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ст. 332 КК України і не повідомлення останньому про підозру. ОСОБА_1 підтвердив, що чорний пакет він приніс особисто і передав його, але вказав, що в ньому знаходяться документи і ніякої неправомірної вигоди він не пропонував. Потім вміст пакету був оглянутий, у ньому були виявлені гроші, все було зафіксовано у протоколі і ОСОБА_1 був затриманий.

Допитані у якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15. кожен окремо суду пояснили, що були запрошені працівниками військової прокуратури 01 квітня 2016 року у якості понятих для підтвердження факту виявлення незаконної вигоди і знаходячись у цей день у кабінеті військової прокуратури бачили як на столі прокурора був виявлений поліетиленовий пакет і прокурор сказав, що у ньому знаходяться гроші, які приніс обвинувачений за закриття якоїсь справи, а обвинувачений сказав, що у пакеті знаходяться документи, він йому не належить і його просили передати, при цьому осіб, які це просили зробити і за що не називав. Оглядом пакету було встановлено, що у ньому знаходяться 50000 грн., які оглянули та перерахували. Обвинувачений надав якісь скарги у зв'язку з проведеними діями і вони були занесені до протоколу.

Допитаний свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що йому як заступнику начальника СБ України Луганської області відомо, що у березні 2016 року працівниками відділу по боротьбі з корупцією була затримана група осіб, які незаконно переміщували товари на непідконтрольну Україні територію, прізвище одного з фігурантів є ОСОБА_6 Такі дані були внесені до ЄРДР і слідство проводив слідчій відділ СБ України Луганської області. З начальником слідчого відділу ОСОБА_1 були протиріччя з питань достатності доказів і вони вирішили порадитись у військовій прокуратурі з приводу питань подальшого розслідування справи. Відносно запропонування ОСОБА_1 неправомірної вигоди по даній справі йому нічого не відомо.

Допитаний свідком ОСОБА_8 суду пояснив, що він працював у прокуратурі АТО Луганської області і був прокурором по справі пов'язаній з незаконним переміщенням товарів на непідконтрольну Україні територію, де одним із фігурантів по справі був громадянин на прізвище ОСОБА_6.

Наприкінці березня 2016 року його викликав ОСОБА_3 і попередив, що начальник слідчого відділу СБУ ОСОБА_1 запропонував йому неправомірну вигоду у розмірі 50000 грн. за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, про це він - ОСОБА_3 повідомив вищестояще керівництво і попередив його щоб він суворо виконував вимоги закону. Потім він був переведений на інше місце служби, але йому відомо, що справа була направлена до суду, а ОСОБА_1 був затриманий за дачу неправомірної вигоди прокурору.

Допитаний судом ОСОБА_1 не заперечував, що на аудіо записах і на відеозаписах без монтажу відтворена обстановка і вірно викладений запис, де він просить про зустріч у смс-повідомленнях з прокурором ОСОБА_3., дійсно передає йому пакет, але все це пов'язано зі службовими стосунками, які не відносяться до справи де фігурантом є ОСОБА_6 і він ніколи не пропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності шляхом непред'явлення підозри і винесення постанови про закриття кримінальної справи, і взагалі не вів про ОСОБА_6 ніяких розмов пов'язаних з наданням ОСОБА_3 неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_6 Усі питання стосовно цієї справи носили службовий характер.

Крім того сторона захисту посилалась на те, що докази пов'язані із застосуванням негласних слідчих (розшукових) дій пов'язаних з розміщенням і застосуванням спеціальної техніки є недопустимим доказами, бо вони отримані на не підставі ухвали належного слідчого судді.

Аналізуючи надані докази суд виходить з того, що відповідно до параграфу 2 глави 4 КПК України обов'язок доказування події кримінального правопорушення (часу, місця, способу (об'єктивної, суб'єктивної сторони), суб'єкту злочину, мотивів, вчинення кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, форми вини і злочинної мети, від і розмір шкоди, обставин, які впливають на ступень, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, та інших обставин, викладених у статті 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх надає.

Так, згідно вказаних правил для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України стороні обвинувачення на підставі належних доказів належить довести суду, що обвинуваченим в достатній для кримінальної відповідальності сумі була надана неправомірна матеріальна вигода особі, яка займає відповідне становище за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади чи службового становища, у встановленому часу та місці за вчинення конкретних дій входячих до компетенції (прописаних у законі, чи затверджених службових обов'язках) посадової особи.

Але жодний доказ наданий суду не містить достатніх підстав підтверджуючих ствердження обвинувачення про те, що ОСОБА_1 надав незаконну матеріальну вигоду прокурору ОСОБА_3. за неповідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України, внесеного в ЄРДР №22016130000000079, по якій згідно постанови наданої стороною обвинувачення останній по цей день перебуває у розшуку і жоден сам по собі і у сукупності не містять даних, що розмова йде саме про громадянина ОСОБА_6, вчинившого злочин, передбачений ч. 2 статті 15, ч. 2 ст. 332-1 КК України.

Таким чином, вказані фактичні дані зведені до припущень слідства та сторони обвинувачення і вони відповідно до правил статті 62 Конституції України, ст.ст. 84, 373 КПК України не дозволяють суду чітко встановити наявність чи відсутність фактів, що мають значення для конкретного кримінального провадження та підлягають доказуванню і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Вирішуючи доводи сторони обвинувачення про допустимість доказів пов'язаних з застосуванням негласних слідчих (розшукових) дій суд приходить до висновку, що дії прокурора, який надавав дозвіл на проведення по справі по обвинуваченню ОСОБА_1 по ст. 369 ч. 3 КК України дозвіл на проведення негласних слідчих дій відповідають вимогам ст. 615 КПК України і не могли бути отримані у інший спосіб, у зв'язку з тим, що на даний час діяв надзвичайний стан і проводилась антитерористична операція збройними силами України на території розташування апеляційного суду Донецької області - м. Донецьк, у зв'язку з чим належні слідчі судді апеляційного суду Донецької області не могли виконувати свої обов'язки і апеляційний суд розпочав свою роботу на території м. Артемівськ Донецької області з 26 травня 2015 року. Також такі дії прокурора відповідають вимогам закону України від 12 серпня 2014 року «Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції», яким КПК України був доповнений розділом ІХ-1, тобто статтею 615.

Обговорюючи питання про судові витрати суд, з урахуванням того, що їм не постановляється обвинувальний вирок вважає необхідним відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення технічної експертизи документів у розмірі 880,40 грн., за проведення експертизи матеріалів та засобів відео у розмірі 2641,20грн. і віднести їх за рахунок держави.

Строк застосованого до ОСОБА_1 відсторонення від посади терміном на два місяці закінчився та в порядку, передбаченому ст. 158 КПК України не продовжувався.

Вирішуючи питання про запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави суд з урахуванням недоведеності вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 вважає за необхідне за правилами ст. 182 КПК України повернути заставодавцю - ОСОБА_11 внесену ним заставу у розмірі 206700 грн., згідно квитанції від 04 квітня 2016 року.

Вирішуючи питання про повернення речових доказів, суд відповідно до правил ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази у вигляді: грошових коштів у будь-якій валюті, які належать ОСОБА_1, і які розміщені за номером банківської картки НОМЕР_1 (реквізити банку МФО 300465, ЄДРПОУ - 00032129), повернути останньому, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року про накладення арешту на вказані кошти.

У вигляді грошових коштів у сумі 1850 грн., які вилучені у ОСОБА_1, банківська картка «Ощадбанк» за номером НОМЕР_2, мобільний телефон марки Iphone Model А1549 FCG ID:НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього, блокнот зеленого кольору формату А4, які належать ОСОБА_1, повернути останньому, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року про накладення арешту на вказане майно.

Майно у вигляді сумки чорного кольору, батарейки CR2032 в упаковці Kodak ultra, одноразові серветки Kleenex, пластмасову коробку з надписом «Silence беручи регулируемые из силикона», годинник марки «Oris», дві ручки чорного та сірого кольорів, зв'язка ключів із шести ключів та одного магнітного, гаманець чорного кольору, в якому містяться: візитка «espresso bar», пластикова картка аптеки Мед-сервіс, пластикова картка WOG 777777 053 3686 6, пластикова картка ресторан Golden Palace 1567, пластикова картка фітнес клуб good zone 3152, пластикова картка parallel.ua 0040 7525, пластикова картка Fishka OKKO 100018827672, візитка центру краси Prada, пластикова картка WOG А-92008275, пластикова картка WOG А92 000921060704018, візитниця чорного кольору, в якій міститься іконка, посвідчення водія серії НОМЕР_4, візитка адвоката ОСОБА_12 2 шт., візитка лікаря ОСОБА_13, візитка ходова №327, візитка Супермойка, візитка Восток, візитка ОСОБА_16, візитка Auto-tun, календар на 2015 рік, візитка автозапчастин, візитка спеціалізованого магазину Toyota, візитка автозапчастин для японських авто, візитка магазину Колесо, візитка автомобільної мойки, аркуш паперу з записом логіна та пароля до Icloud, технічний паспорт серії НОМЕР_5, чохол чорного кольору з посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6, переносний зарядний пристрій марки Pineng GB/Т182887-2013, упакована флешка Transcend 8Gb, яке передано під розписку ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили оставити останньому як його власнику.

У вигляді грошових коштів 5000 грн., планшет Apple серії IPAD A1459, серійний номер (IMEI) НОМЕР_7» та зарядний пристрій до нього, які надежать ОСОБА_1, повернути останньому, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня 2016 року про накладення арешту на вказане майно.

Вирішуючи питання про речові докази (предмет злочину) 50000 грн. суд з урахуванням мотивів виправдання і даних судового розгляду найбільш логічним вважає за необхідне прийняти рішення про їх повернення особі, яка у встановленому порядку доведе, що ці кошти належать їй на законних підставах, у тому числі доведе вказане за правилами ст. 537 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 369 КК України виправдати у зв'язку з тим, що не доведено вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Повернути заставодавцю - ОСОБА_11 внесену ним заставу у розмірі 206700 грн., згідно квитанції від 04 квітня 2016 року.

Грошові кошти у будь-якій валюті, які належать ОСОБА_1, і які розміщені за номером банківської картки НОМЕР_1 (реквізити банку МФО 300465, ЄДРПОУ - 00032129), повернути останньому після набрання вироком законної сили, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року про накладення арешту на вказані кошти.

Грошові кошти у сумі 1850 грн., які вилучені у ОСОБА_1, банківська картка «Ощадбанк» за номером НОМЕР_2, мобільний телефон марки Iphone Model А1549 FCG ID:НОМЕР_3 та зарядний пристрій до нього, блокнот зеленого кольору формату А4, які належать ОСОБА_1, повернути останньому після набрання вироком законної сили, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 квітня 2016 року про накладення арешту на вказане майно.

Майно у вигляді сумки чорного кольору, батарейки CR2032 в упаковці Kodak ultra, одноразові серветки Kleenex, пластмасову коробку з надписом «Silence беручи регулируемые из силикона», годинник марки «Oris», дві ручки чорного та сірого кольорів, зв'язка ключів із шести ключів та одного магнітного, гаманець чорного кольору, в якому містяться: візитка «espresso bar», пластикова картка аптеки Мед-сервіс, пластикова картка WOG 777777 053 3686 6, пластикова картка ресторан Golden Palace 1567, пластикова картка фітнес клуб good zone 3152, пластикова картка parallel.ua 0040 7525, пластикова картка Fishka OKKO 100018827672, візитка центру краси Prada, пластикова картка WOG А-92008275, пластикова картка WOG А92 000921060704018, візитниця чорного кольору, в якій міститься іконка, посвідчення водія серії НОМЕР_4, візитка адвоката ОСОБА_12 2 шт., візитка лікаря ОСОБА_13, візитка ходова №327, візитка Супермойка, візитка Восток, візитка ОСОБА_16, візитка Auto-tun, календар на 2015 рік, візитка автозапчастин, візитка спеціалізованого магазину Toyota, візитка автозапчастин для японських авто, візитка магазину Колесо, візитка автомобільної мойки, аркуш паперу з записом логіна та пароля до Icloud, технічний паспорт серії НОМЕР_5, чохол чорного кольору з посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6, переносний зарядний пристрій марки Pineng GB/Т182887-2013, упакована флешка Transcend 8Gb, яке передано під розписку ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили оставити останньому як його власнику.

Грошові кошти 5000 грн., планшет Apple серії IPAD A1459, серійний номер (IMEI) НОМЕР_7» та зарядний пристрій до нього, які надежать ОСОБА_1, повернути останньому після набрання вироком законної сили, скасувавши ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 04 квітня 2016 року про накладення арешту на вказане майно.

Речові докази (предмет злочину) 50000 грн. повернути особі, яка у встановленому порядку доведе, що ці кошти належать їй на законних підставах, у тому числі доведе вказане за правилами ст. 537 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

суддя:

13.04.2018

Суддя