Постанова № 75530096, 26.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/3152/17

Провадження № 22-ц/772/1384/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 рокуСправа № 140/3152/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів : Ковальчука О.В., Панасюка О.С.,

за участю секретаря судового засідання : Богацької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну черговості права на спадкування за законом,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19.04.2018 року, ухвалене у складі судді Науменка С.М., повний текст рішення виготовлено 23.04.2018 року, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну черговості права на спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що в її сестри ОСОБА_6 було двоє дітей: син - відповідач - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Зарудинці Немирівського району.

Зазначає, що опікунство над ОСОБА_7 взяла позивачка ОСОБА_3 (тітка спадкодавця) та мати позивачки ОСОБА_5 (бабуся спадкодавця). Вказує, що вона здійснювала тривалий час до моменту смерті опіку над ОСОБА_7, надаючи їй матеріальну допомогу через хворобу, інші тяжкі особисті обставини, яка перебувала фактично в безпорадному стані.

Стверджує, що ОСОБА_7 перед смертю перебувала у вкрай тяжкому стані, тривалий час знаходилась на лікуванні у Немирівській центральній районній лікарні. Позивачка оплачувала все її лікування: купівля медикаментів, різних медичних страховок, оплату послуг, витрати на посилене харчування, навідувалась до неї. На лікування позивачкою було затрачено біля 20000 гривень. ОСОБА_7 не могла нормально ходити, їсти, справляти інші людські потреби. Це був фактично стан безпорадності.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається із земельної частки паю, яку успадкувала ОСОБА_7 після смерті її батьків.

У відповідності до статті 1261 ЦК України спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 немає, так як покійна не була одружена, у неї дітей не було і на момент смерті були покійні її батьки.

Спадкоємцями другої черги згідно зі статтею 1262 ЦК України являються відповідачі: її бабуся - ОСОБА_5 та її рідний брат ОСОБА_4.

Посилається на те, що із племінником ОСОБА_4 у позивачки та у відповідачки ОСОБА_5 не складаються нормальні відносини вже тривалий час, оскільки племінниця ОСОБА_7, залишившись без рідних матері та батька, часто хворіла, потребувала постійної уваги та матеріальної допомоги, проте її рідний брат - відповідач ОСОБА_4 практично відмовився від неї.

Виходячи з наведеного, положень статей 1259, 1262, 1263 ЦК України, ОСОБА_3 просила змінити черговість її спадкування після смерті племінниці ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Зарудинці Немирівського району Вінницької області, визнавши її спадкоємцем другої черги.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19.04.2018 року позов задоволено повністю.

Змінено черговість спадкування після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Зарудинці Немирівського району Вінницької області.

Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючу за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1, спадкоємцем другої черги після смерті племінниці ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Зарудинці Немирівського району Вінницької області.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач здійснювала опіку над спадкодавцем, постійно приїздила до останньої, телефонувала та спілкувалася, надавала також грошову допомогу та лікувала померлу, а після смерті спадкодавця, позивачка взяла витрати, пов'язані з похованням, повністю на себе. Крім цього, з пояснень свідків встановлено, що ОСОБА_7 важко хворіла та потребувати допомоги за 2-3 роки до смерті, яку позивач систематично надавала, а також те, що ОСОБА_7 тривалий час хворіла важкою хворобою, у зв'язку із чим остання не могла працювати, тобто самостійно забезпечити себе, а також потребувала стороннього догляду, що свідчить про її безпорадний стан.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги, що ОСОБА_7 за життя хоча і хворіла, однак не перебувала в безпорадному стані. Суд не встановив на що хворіла ОСОБА_7, який був встановлений діагноз, чи підпадає цей діагноз під визначення безпорадного стану. Позивачкою не було надано доказів тривалої опіки над ОСОБА_7 та надання матеріального забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3, посилаючись на необґрунтованість аргументів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачка протягом тривалого часу опікувалася над племінницею до її смерті, повністю матеріально забезпечувала, так як через тяжку хворобу вона була у безпорадному стані.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпункту восьмого пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до підпункту дев'ятого пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

У справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.09.2017 року виданого виконавчим комітетом Криковецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Батьками померлої ОСОБА_7 являються ОСОБА_8 та ОСОБА_6, що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 13).

ОСОБА_3 та мати померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 є рідними сестрами, що підтверджується їх свідоцтвами про народження.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (паю), яка залишилася фактично успадкованою нею після смерті її матері.

Похорони ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за власний рахунок провела ОСОБА_3, що підтверджується довідкою № 371 від 04.08.2017 року, виданою виконавчим комітетом Криковецької сільської ради.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, зміну черговості спадкування, з тих мотивів, що позивач здійснювала опіку над спадкодавцем, постійно приїздила до останньої, телефонувала та спілкувалася, надавала також грошову допомогу та лікувала померлу, після смерті спадкодавця позивачка взяла витрати, пов'язані з похованням, повністю на себе, тобто протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала спадкодавця, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.

Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не навів у рішенні достатніх доказів про те, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані у зв'язку з наявними у неї захворюваннями та потребувала сторонньої допомоги, такі докази не надані також позивачкою на підтвердження інших обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Зокрема, суду не надано медичних документів, що містять інформацію про тяжку хворобу спадкодавця, її діагноз, форми та тривалість лікування, за допомогою яких суд міг би дійти висновку про підтвердження чи не підтвердження перебування спадкодавця у безпорадному стані.

В той же час в рішенні суду вказано, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що померла ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_4 зловживали спиртними напоями.

Як пояснив відповідач в судовому засіданні його сестра не була у безпорадному стані, а напередодні смерті поїхала у гості зі своїм співмешканцем де і померла.

Справа не містить достовірних доказів, що також відповідають вимогам належності та допустимості, здійснення позивачем опіки над спадкодавцем саме протягом тривалого часу, її матеріального забезпечення, здійснення будь-яких інших витрат та дій. Витрати на спадкодавця в розмірі 20000 гривень про які заявляє позивач нею не підтверджено жодним доказом.

Судом не надана належна оцінка тому факту, що позивач постійно проживає у м. Києві, згідно її паспорта зареєстровано місце проживання у Києві з грудня 1986 року (а.с.6).

По суті, рішення суду ґрунтується лише на показаннях свідка - лікаря ОСОБА_11, що на думку колегії суддів є недостатнім для встановлення наявності сукупності обставин визначених у частини другої статті 1259 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що позивачкою не доведено наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України для зміни черговості права на спадкування за законом, тоді як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може гуртуватися на припущеннях.

З огляду на зазначене аргументи відзиву колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 гривень.

Керуючись підпунктом вісім, дев'ять пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 141, 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 19.04.2018 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну черговості права на спадкування за законом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О. В. Ковальчук

Підпис О. С. Панасюк

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев