Рішення № 755299, 21.06.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.2007 Справа № 12/78

Суддя господарського суду Тисянчин В. М., розглянувши матеріали справи

за позовом національного центру управління та випробувань космічних засобів, м. Євпаторія в особі Закарпатської філії - західного центру радіотехнічного спостереження, м. Мукачево

до будинкоуправління квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево

про стягнення заборгованості в сумі 99 473,49 грн. боргу з постачання холодної води.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Єгорова Т. А., (представник за дорученням № 315 від 21.05.2007 року)

Від відповідача –Світельська, начальник будинкоуправління

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов національним центром управління та випробувань космічних засобів, м. Євпаторія в особі Закарпатської філії - західного центру радіотехнічного спостереження, м. Мукачево до будинкоуправління квартирно –експлуатаційного відділу, м. Мукачево про стягнення заборгованості в сумі 99 473,49 грн. боргу з постачання холодної води.

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

В попередніх судових засіданнях приймали участь представники позивача гр. Пастущин Л.Л. –начальник відділу експлуатації та Кантарович А.Й. (доручення в матеріалах справи).

З огляду часткової оплати боргу відповідачем в сумі 14 000 грн. (заява №422 від 20.06.2007 року) представники позивача підтримують зменшені позовні вимоги посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Представник відповідача частково визнала позовні вимоги в сумі 76 778,80 грн. решту (22 694,70 грн.) заперечує посилаючись на протокол розбіжностей, до угоди, підписаний в односторонньому порядку як 6 % збір за сплату комісійних Ощадбанку - (3%) та утримання бухгалтера - (3%), однак ґрунтовних та правомірних доказів в підтвердження своїх заперечень суду не подала.

Отже, судом досліджуються в подальшому позовні вимоги в сумі 99 473,49 грн.

Через прийняття до уваги клопотань сторін, спонукання судом сторін до добровільного врегулювання спору, розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні оголошувалася перерва (ст. 77 ГПК України) з метою отримання додаткових доказів від сторін у виконання приписів ст. 33 ГПК України.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 99 473,49 грн. –основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 11/1П від 03.01.2006 року послуги з постачання холодної води, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- актами виконаних робіт за лютий, квітень, червень, серпень, жовтень та грудень 2006 року;

- актами звірки розрахунків станом на 01.01.2007 року;

- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є надання послуг з постачання холодної води (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданих послуг з постачання холодної води є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Водночас, посилання відповідача на „самоокупність” підприємства –відповідача не звільняє суб’єкта господарювання від складових валових витрат при здійсненні господарської діяльності з огляду конституційної рівності прав та обов’язків суб’єктів господарського процесу. До того ж, двостороння угода відповідача і Ощадбанку від 18.05.2006 року не може впливати на права і обов’язки третіх осіб не зв’язаних вказаним договором.

Позаяк, у заперечення відповідача (вих. № 423 від 20.06.2007 року) йдеться посилання на Закон України „Про питну воду та питне водопостачання” № 2918-III від 10.01.2002 року, Закон України „Про житлово –комунальні послуги” № 1875-IV від 24.06.2004 року не передбачають компенсацію „виконавцем” витрат на утримання бухгалтера „споживача” та комісійних Ощадбанку для прийняття платежів від населення (в даному випадку).

Надання послуг з постачання холодної води будинкоуправлінню КЕВ м. Мукачево, Західний центр радіотехнічного спостереження здійснював на підставі п.2 ст. 31 Закону України „Про житлово –комунальні послуги” № 1875 –IV від 24.06.2004 року за тарифами, затвердженими Мукачівською міською радою.

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43; 44; 49; 82 – 84; 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з будинкоуправління квартирно –експлуатаційного відділу (м. Мукачево, вул. Космонавтів, 39; код 34563696) на користь національного центру управління та випробувань космічних засобів, м. Євпаторія в особі Закарпатської філії - західного центру радіотехнічного спостереження (м.Мукачево-12, вул.. Космонавтів; код 33979220) суму 99 473,49 (дев’яносто девять тисяч чотириста сімдесят три грн. 49 коп.) –основного боргу та 1 134,74 (одну тисячу сто тридцять чотири грн. 74 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.