Ухвала суду № 75529882, 26.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15925/18

Провадження №1-в/127/522/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у режимі відеоконференції з Державною установою "Вінницька виправна колонія (№86)" клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого до засудження в м. Вінниці по вул. Артема, 18/40, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, раніше судимого:

01.02.2000 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 206 КК України, із застосуванням ст. 46-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з відстрочкою виконання вироку на 1 рік із застосуванням штрафу 170 грн.;

17.10.2007 року Староміським районним судом м. Вінниця за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 27.04.2011 року по відбуттю строку покарання;

19.08.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, звільнений 12.02.2014 року по відбуттю строку покарання;

06.05.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

По даній справі засуджений: 24.12.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2016 року зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28.05.2015 року по 26.01.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора Озерського Е.Е.,

представника Державної установи «Вінницька

виправна колонія (№86)» ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно - дострокове звільнення від відбування покаранняна підставі ст. 81 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)", характеризується позитивно, був працевлаштований, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має одне заохочення. Просить умовно-достроково звільнити його від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_1, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав клопотання та просить його задовольнити. Пояснив, що в установі був працевлаштований, однак на даний час не працює. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, має одне заохочення, відвідує релігійні зустрічі. Підтримує стосунки з родичами, які на даний час хворіють та потребують його допомоги. Вважає, що став на шлях виправлення, оскільки зрозумів свої помилки та немає наміру вчиняти злочини.

В судовому засіданні представник Державної установи «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_2 пояснив, що засуджений на даний час не працевлаштований з власних переконань, в 2017 році деякий час працював. Засуджений характеризується посередньо, один раз був заохочений адміністрацією установи, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Підтримує стосунки з рідними, відвідує релігійні зустрічі в установі. При вирішенні клопотання засудженого покладається на розсуд суду.

Прокурор Озерський Е.Е. заперечив проти задоволення клопотання засудженого, оскільки він неодноразово був засуджений, однак на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти злочини. Засуджений не працює, має лише одне заохочення. Вважає, що засуджений не довів своє виправлення.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2015 року, згідно якого він засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2016 року зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 28.05.2015 року по 26.01.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку покарання рахується з 28.05.2015 року, кінець строку покарання 29.10.2018 року.

Станом на 18.06.2017 року засуджений відбув 2/3 строку покарання, що надає йому формальне юридичне право на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 Кримінального кодексу України.

Частинами 1- 3 статті 81 Кримінального кодексу України встановлено, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому таке звільнення може бути застосоване до засуджених після фактичного відбуття ними не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Разом з тим, висновки про те, чи довів засуджений своє виправлення можливо зробити врахувавши увесь комплекс даних, які характеризують засудженого, його поведінку, відношення до праці, відношення до вчиненого злочину та його наслідків, наявність заохочень, їх кількість та регулярність отримання, наявність чи відсутність стягнень, тощо.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Враховуючи встановлені обставини, особу засудженого, суд приходить до переконання, що факт виправлення засудженого через сумлінну поведінку та ставлення до праці не відповідає фактичним обставинам справи.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений з 08.02.2015 року по даний час відбуває покарання в Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)».

З матеріалів оглянутої в судовому засідання особової справи вбачається, що засуджений має одне заохочення, дисциплінарних стягнень немає, в установі не працевлаштований з власних переконань.

Як вбачається з характеристики засудженого ОСОБА_1 від 30.05.2017 року, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. В установі не працевлаштований. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, легко піддається чужому впливу. По відношенню до представників адміністрації поводиться ввічливо з метою поблажливого ставлення до себе. Намагається утримувати спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання немає. До виконання робіт із благоустрою установи намагається ставитися з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, та не завжди робить для себе належні висновки. Участь в програмах диференційованого виховного впливу не приймає з власних переконань. Соціально-корисні зв'язки підтримує з рідними та близькими.

Згідно витягу із протоколу № 20 від 18.10.2016 року комісія установи прийняла рішення про відмову засудженому в клопотанні перед судом про заміну покарання більш м’яким, як особі, що не стала на шлях виправлення.

Згідно витягу із протоколу № 12 від 26.06.2017 року комісія установи прийняла рішення про відмову засудженому в клопотанні перед судом про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, як особі, що не довела своє виправлення.

Виходячи з приписів ст. 81 КК України, головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а саме виправлення засудженого, що доводиться сумлінною поведінкою і ставленням до праці за весь період відбування покарання у виправній установі.

Як вбачається із матеріалів клопотання та матеріалів особової справи, ОСОБА_1 раніше неодноразово був засуджений, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, однак, після звільнення з місць позбавлення волі знову скоював нові злочини. Наведене свідчить про значну суспільну небезпеку засудженого та схильність останнього до скоєння злочинів.

Суд зазначає, що наявність одного заохочення, сама по собі не доводить виправлення засудженого в розумінні положень ч. 2 ст. 81 КК України, так як для такого висновку повинні бути наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці в період усього періоду відбування покарання довів своє виправлення.

На думку суду, відсутність стягнень під час відбування покарання в даній установі, не є тією обставиною, якої достатньо для висновку про те, що засуджений довів своє виправлення, цей факт лише підтверджує обставину додержання засудженим режиму відбування покарання.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 Є.М. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369-372, 376, 392-395, 532, 537, 539 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким зупиняє її виконання.

Суддя