Ухвала суду № 75529361, 25.07.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 211/1806/18

Провадження № 1-кп/210/460/18

"25" липня 2018 р.

Колегія суддів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

суддів Скотар Р. Є., Ступак С. В.

секретаря судового засідання Бендас І. І.

за участю:

прокурора Пустоварова О. Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

представника потерпілої особи ОСОБА_8

свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040730000043 від 05.01.2018 року –

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, п. 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040730000043 від 05.01.2018 року.

В судовому засіданні, призначеному на 25.07.2018 року, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 прокурор наполягав на його продовженні так як, не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, прокурором зазначено, що строк перебування обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під вартою закінчується 24.08.2018 року, однак винести рішення у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії запобіжного заходу не є можливим через ряд об’єктивних обставин.

Обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, покладались на розсуд суду під час обговорення вказаного питання.

Представник потерпілої особи підтримали думку прокурора, вважав за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченим.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін щодо доцільності продовження строків тримання під вартою, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Висновок суду щодо доцільності дії саме такого запобіжного заходу повинен ґрунтуватись на оцінці усіх обставин справи та даних про особу.

Так, до закінчення строку дії ухвали суду від 25.06.2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, розглянути по суті дане кримінальне провадження не виявляється можливим з об'єктивних причин, зокрема через перебування головуючого по справі судді у щорічній відпустці.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про осіб обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує їм, у взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, працює, не одружений, неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має.

Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачений у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків і дає достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, усвідомлюючи скоєне, побоюючись покарання та відповідальності за вчинене, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків і дає достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, усвідомлюючи скоєне, побоюючись покарання та відповідальності за вчинене, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, розгляд даного кримінального провадження перебуває на початковій стадії судового розгляду, обвинувачені, потерпіла сторона та свідки не допитані, матеріали справи не досліджені, а тому колегія суддів доходить висновку, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть намагатися незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов’язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у рішеннях Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу.

Аналізуючи обставини у даній справі, при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу у відношенні обвинувачених, колегія доходить до висновку, що у даному випадку охоронюваний законом суспільний інтерес полягає саме у забезпеченні можливості належного судового розгляду справи та запобіганню можливим спробам вплинути на хід такого розгляду чи ухилення обвинуваченого від нього.

ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов’язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з наведеними прокурором підставами для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, оскільки встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м’які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, оскільки існують ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому колегія суддів не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризиків та виконання процесуальних обов’язків.

За таких обставин колегія суддів, керуючись ст.ст. 179, 194 КПК України, вважає за необхідне залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши його строк.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 23.09.2018 року включно.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 23.09.2018 року включно.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 23.09.2018 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію ухвали направити до Криворізької установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 3.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Головуючий суддя: В. Є. Сільченко

Суддя: Р. Є. Скотар

Суддя: С. В. Ступак