Постанова № 75528477, 27.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5497/2018 р. Головуючий у 1 інстанції - Галаган В.І.

Справа № 755/557/18 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2018 р. Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду

цивільних справ :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у порядку письмового провадження

Цивільну справу за апеляційною скаргою

ТОВ «Тема Логістик»

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04.2018 р.

в справі за позовом ТОВ «Тема Логістик» до ОСОБА_1

про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04.2018 р. - відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Тема Логістик» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В апеляційній скарзі позивач просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIIІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративної-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одинець), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 19.12.2014 р. о 21.00 год., керуючи ТЗ «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1, виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого сталось зіткнення з ТЗ «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків внаслідок порушення вимог п. 8.7.3е) ПДР України.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15.08.2016 р., яка постановою Апеляційного суду м. Києва від 26.09.2016 р. залишена без змін, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП (а.с. 14-18; 19-21).

Суд першої інстанції правильно вважав, що відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України вина відповідача у вчиненні ДТП встановлена, що також не заперечувалося сторонами під час судового розгляду справи, тому не підлягає доказуванню.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9477757 від 24.12.2014 р., автомобіль «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, який на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності ТОВ «Тема Логістик», був забезпечений відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії до 09.01.2015 р., виданим АТ «Просто-Страхування».

Автомобіль «Хонда», д.н.з. НОМЕР_2, який на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності ОСОБА_1, був забезпечений відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів терміном дії до 30.10.2015 р., виданим ПрАТ «СК «Провідна» (а.с. 53-54; 58).

24.12.2014 р. представник ТОВ «Тема Логістик» звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування № 2300066941 (а.с.55-56).

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р., відновлювальний ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Відповідно до п.2.4. цієї Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно п.8.2. Методики, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов: а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість; б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ; в) якщо неможливо відновити КТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

За даними Висновку автотоварознавчого експертного дослідження № 755 від 12.01.2015 р., вартість якого становить 1 200,00 грн., складеного експертом ФОП Тараковим Ю.Ю., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням розцінок ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест» складає 156 467,29 грн. (а.с.22-46; 47).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

На підставі заяви представника ТОВ «Тема Логістик» 24.03.2015 р. ПрАТ «СК «Провідна» здійснила на користь ТОВ «Тема Логістик» виплату страхового відшкодування в сумі 50 000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 0012564 від 24.03.2015 року (а.с. 51; 52).

Згідно ст.1194 ЦК України в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам у наслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 р. (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Тема Логістик» звернувся з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ суми матеріальної шкоди у розмірі 106 467,29 грн., розрахованої позивачем відповідно до Висновку автотоварознавчого експертного дослідження № 755 від 12.01.2015 р. з вирахуванням сплаченої страховиком суми страхового відшкодування (156 467,29 грн. - 50 000,000 грн. = 106 467,29 грн.), завданої позивачу за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 19.12.2014 р. за наслідками протиправних дій відповідача під час керування ним транспортного засобу, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили.

Крім того, складову предмету спору становлять вимоги позивача про відшкодування відповідачем на його користь витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн., витрат на послуги транспортування автомобіля у розмірі 1 180,00 грн. та судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вірно дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди до відповідача.

Суд також, правильно взяв до уваги доводи відповідача щодо спливу позовної давності.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Заперечуючи проти позову, відповідач зокрема посилався на пропуск позивачем строку позовної давності та застосування судом цієї норми закону (а.с.83).

Так, судом встановлено, що позивач після настання дорожньо-транспортної пригоди, яка зідбулась 19 грудня 2014 р., звернувся до страховика відповідача ПрАТ «СК «Провідна» із заявою від 24.12.2014 р. про виплату йому страхового відшкодування у зв'язку із ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1, з яким страхувальник уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та отримав відшкодування у межах ліміту відповідальності.

12 січня 2015 р. за участю представника позивача відбулася оцінка пошкодженого транспортного засобу. Позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила (водія, що спричинив ДТП, ОСОБА_1), 19 грудня 2014 р., тобто в день скоєння ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача, чим останньому завдано шкоду, і саме із цього часу у позивача виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди.

Однак, до суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся 11 січня 2018 р., тобто, після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, з огляду на відповідне клопотання відповідача та за відсутності в матеріалах справи клопотання позивача про поновлення строку позовної давності із зазначенням поважності причини її пропуску.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргуТОВ «Тема Логістик» - залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04. 2018 р. - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 27.07.2018 р.

Головуючий :

Судді :