Постанова № 75528360, 26.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

апеляційне провадження №22-ц/796/5220/2018

справа №753/16623/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Білич І.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва, постановленої під головуванням судді Гальонкіної Ю.С. 16 травня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

встановила:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 2316,80 грн. витрат з оцінки розміру матеріальних збитків, 105062 грн. матеріальних збитків, 17000 грн. моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує пошкодженням у ДТП належного йому транспортного засобу.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2018 року провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки є рішення суду між тими самими сторонами про той саме предмет і з тих саме підстав.

Не погодившись з постановленою ухвалою ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилається на те, що раніше дійсно звертався до суду з позовом про відшкодування вартості відновлювального ремонту, проте у задоволенні цього позову відмовлено. В цій справі предмет позову є іншим - відшкодування матеріальної шкоди, розмір якої підтверджено належним доказом.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав.

Інші учасники справи в судове засідання не з&qu ;явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення суду у спорі між тими самими сторонами про той саме предмет і з тих саме підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача, та з наявністю або відсутністю яких закон пов&q? ф;язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

З матеріалів цивільної справи №753/2982/17, дослідженої судом апеляційної інстанції, убачається, що 15 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 та, посилаючись на пошкодження автомобіля внаслідок ДТП 22 серпня 2016 року, просив стягнути з відповідача 3466,80 грн. відшкодування витрат на забезпечення оцінки матеріальних збитків; 281594,70 грн. відшкодування вартості відновлювального ремонту; 20000 грн. моральної шкоди та всі судові витрати.

Заочним рішенням від 05 вересня 2017 року позовні вимоги у цій справі задоволені частково, вирішено стягнути з ОСОБА_3 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1150 грн. витрат на евакуацію автомобіля та судові витрати. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

08 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до того ж відповідача та, посилаючись на пошкодження автомобіля внаслідок ДТП 22 серпня 2016 року, просив стягнути з відповідача розмір матеріальних збитків 105062,00 грн., на відшкодування моральної шкоди 17000 грн., а також судові витрати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження про відшкодування моральної шкоди, оскільки заочне рішення від 05 вересня 2017 року щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн. постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Разом з тим, в частині стягнення матеріальних збитків колегія суддів не погоджується з висновком суду про закриття провадження.

Так, звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить стягнути матеріальні збитки у розмірі 105062 грн., завдані пошкодженням в ДТП транспортного засобу.

Звертаючись з позовом у справі №753/2982/17, позивач просив стягнути вартість відновлювального ремонту транспортного засобу в сумі 281594,70 грн..

Відновлювальний ремонт - це сукупність заходів, необхідних для відновлення речі, із залученням оплатної людської праці або без такої (самостійне здійснення ремонтних робіт), закупівля витратних матеріалів та/або запчастин.

Матеріальні збитки є значно ширшим поняттям, яке означає знецінення речі унаслідок її пошкодження та включає витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення речі (відшкодування збитків).

З наведеного убачається, що матеріально-правові вимоги у цих справах є різними, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі в частині вирішення вимог про стягнення матеріальних збитків.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379 , 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 16 травня 2018 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків - скасувати, та в цій частині справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

В.В.Соколова