Постанова № 75528009, 19.07.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Справа № 918/129/18

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача- Свирид М.В.;

відповідача- не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обме-женою відповідальністю «Санком-Рівне» на рішення господарського суду Рівненської області від 02.05.2018р., повний текст якого складений 07.05.2018р., у справі №918/129/18 (суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Житлово-комунального підприємства «Галицьке» м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» м.Рівне

про стягнення 42 354 грн. 59 коп. основного боргу та інфляційних втрат,-

У березні 2018 року Житлово-комунальне підприємство «Галицьке» (надалі в тексті – Підпри-ємство) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з Това-риства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» (надалі в тексті – Товариство) 40 461 грн. 02 коп. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору та 1 893 грн. 57 коп. інфляційних втрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач порушив умови Договору підряду №104 від 01.06.2017р., не розрахувався своєчасно та у повному обсязі за виконані та здані роботи на суму 40 461 грн. 02 коп. Тому на підставі ст.625 ЦК України з Відповідача підлягає стягненню 1 893 грн. 57 коп. інфляційних втрат. (арк.справи 2-5).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 02.05.2018р. у справі №918/129/18 частково задоволено позов.(арк.справи 44-45).

Рішення вмотивоване тим, що Товариство не виконало договірних зобов’язань з оплати вар-тості виконаних робіт, а тому обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога про стя-гнення на користь Підприємства 40 461 грн. 02 коп. Разом з тим, здійснивши перерахунок суд пер-шої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими є інфляційні в сумі 559 грн. 54 коп. При цьому, в частині 1 334 грн. 04 коп. інфляційних відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 02.05.2018р. у даній справі та ухвалити нове, яким у позові відмовити.(арк. справи 59-61).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального та процесуа-льного права. Наголошує, що суд порушив вимоги статтей 120-122 ГПК України щодо належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи. На думку Скаржника, суд без підстав-но задоволив позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та інфляційних, оскільки Позивач не довів належними та допустимими доказами факту виконання робіт.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. відкрито провад-ження за скаргою Відповідача, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.06.2018р. справу призначено до слухання на 10.07.2018р.(арк. справи 108).

У зв’язку з відрядженням головуючого судді Грязнова В.В., судове засідання, призначене на 10.07.2018р. не відбулося. Представники учасників справи, які з’явились повідомлені про немо-жливість проведення судового засідання. Обставини, які унеможливили проведення судового засі-дання – відпали 11.07.2018р.(арк.справи 79).

У зв’язку із перебуванням у щорічній відпустці судді Філіпової Т.Л., за наслідками повтор-ного автоматизованого розподілу між суддями судової справи №918/129/18, колегія суддів у скла-ді: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. ухвалою від 11.07. 2018р. прийняла апеляційну скаргу до свого провадження та призначила судове засідання на 19.07. 2018р.(арк.справи 80-84).

27.06.2018р. Позивач ознайомився із матеріалами справи.(арк.справи 69), а 03.07.2018р. че-рез канцелярію апеляційного суду подав відзив, у якому просить залишити рішення суду першої ін.-станції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.(арк. справи 71-72).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.07.2018р. представник Позивач заперечив про-ти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Позивач не забезпечив явку свого уповноваженого представника в судове засідання призна-чене на 19.07.2018р. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов’язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду ска-рги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2017р. ЖКП «Галицьке»-підрядник та ТзОВ «Сан-ком-Рівне»-замовник уклали Договір підряду №104 (надалі в тексті – Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується на власний ризик виконати роботу у відповід-ності до умов цього Договору, а замовник зобов’язується прийняти таку роботу та оплатити її.(арк. справи 9-10).

Підрядник виконує роботи з вивезення великогабаритних, ремонтних відходів, залишків рос-линності, частин стовбурів та крон дерев і чагарників з прибудинкових територій житлових будин-ків, які перебувають на обслуговуванні ЖКП «Галицьке», в межах вулиць: Київська, ОСОБА_1, Енергетиків, Курчатова, ОСОБА_2, Котляревського, ОСОБА_3, Відінська, ОСОБА_4, ОСОБА_5.(п.2.1 Договору).

Обсяг виконаних робіт розраховується Підрядником на підставі поданого Замовником акту виконаних робіт (п.4.1 Договору).

Згідно порядку оплати робіт, встановлених розділом 5 Договору, оплата робіт здійснюється не пізніше, ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п.5.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 5 (п’яти) днів після закінчення календарного місяця.(п.5.2 Договору).

Пунктами 5.3-5.5 сторони погодили, що оплата робіт здійснюється не пізніше 20 числа пе-ріоду, що настає за розрахунковим. У разі якщо замовник не сплатив підряднику за виконані робо-ти більше 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, підрядник може в односторонньому порядку призупинити вивезення відходів, попередивши про це у письмовому вигляді замовника за 20 календарних днів. Роботи оплачуються у безготівковій формі.

Договір вступає в силу з 01 червня 2017р. та діє до 30 червня 2017р. і набирає чинності з дня його підписання (п.12.1. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін. (арк.справи 10).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору Позивач надав послуги з виве-зення побутових відходів, а Відповідач отримав вказані послуги, про що свідчать підписані предс-тавниками та скріплені відтисками печаток сторін акти виконаних робіт від 31.10.2017р., від 30.11. 2017р. від 31.12.2017р., від 31.01.2018р. на загальну суму 60 939 грн. 90 коп.(арк.справи 14-21).

Жодних зауважень та претензій щодо строків виконання та якості наданих послуг від Від-повідача не надходило, проте матеріали справи не містять доказів належної оплати вартості нада-них послуг.

Так, виходячи із 40 461 грн. 02 коп. суми заборгованості, Позивач нарахував 1 893 грн. 57 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2017р. по січень 2018р.

Як зазначалося вище, рішенням від 05.05.2018р. господарський суд Рівненської області част-ково задоволив позов, присудивши до стягнення з Відповідача 40 461 грн. 02 коп., 559 грн. 54 коп. інфляційних втрат. При цьому, в частині 1 334 грн. 04 коп. інфляційних – відмовлено за без підстав-ністю.(арк.справи 44-45).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань і є обов’язковим для ви-конання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов’язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Господарські зобов’язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором підряду.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 11.01.2017р. Договору між сто-ронами виникли відносини підряду, оскільки такі відносини відповідають дефініції ст.837 ЦК Ук-раїни: коли одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завдан-ням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану робо-ту.

Тому, факт прийняття Відповідачем виконаних робіт в силу ст.854 ЦК України зумовлює ви-никнення у нього зобов’язання оплатити їх вартість.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських догово-рів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського ін-тересу.

Аналогічно, згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).(ч.1 ст.530 ЦК України).

Апеляційний суд встановив, що згідно 5.3-5.5 Договору – оплата робіт здійснюється не пізні-ше 20 числа періоду, що настає за розрахунковим. Роботи оплачуються у безготівковій формі. Плата вноситься на безготівковий рахунок підрядника.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи (Договором, Актами здачі-прийняття виконаних робіт, та рахунками до актів) – Позивач ви-конав, а Відповідач – прийняв роботи із вивезення великогабаритних та ремонтних відходів за жов-тень-грудень 2017 року та січень 2018 року на загальну суму 60 939 грн. 90 коп.(арк.справи 9-10, 14-21).

Матеріали справи не містять доказів оплати вартості виконаних робіт, разом з тим, Позивач заявив до стягнення із Відповідача 40 461 грн. 02 коп.

Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного виконан-ня умов Договору підряду утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка станом на дату подання позову складає 40 461 грн. 02 коп. і підлягає стягненню з Відповідача.

Крім основного боргу, Позивач заявив до стягнення з Відповідача на підставі ст.625 ЦК Ук-раїни 1 893 грн. 57 коп. за період з 01.11.2017р. по 01.02.2018р.

Перевіривши згідно ст.625 ЦК України нараховані 1 893 грн. 57 коп. за період з 01.11.2017р. по 01.02.2018р., колегія суддів дійшла висновку, що інфляційні нараховані з помилками. При цьо-му, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про підставність нарахування та стягнення 559 грн. 54 коп. втрат від інфляції за вказаний період, оскільки вірним є нарахування інфляційних втрат на суму боргу за кожним актом виконаних робіт окремо, з урахуванням термінів оплати, пе-редбачених п.5.3 Договору, а не з усієї суми заборгованості, як це зроблено Позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції що-до часткової обґрунтованості позовних вимог до Відповідача та стягнення з нього на користь Пози-вача 40 461 грн. 02 коп. основного боргу та 559 грн. 54 коп. втрат від інфляції за період з 01.11.2017 року по 01.02.2018р. При цьому, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні по-зову в частині стягнення 1 334 грн. 03 коп. інфляційних втрат, тому апеляційну скаргу Відповідача належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення Відпо-відача про час та місце розгляду справи і твердження про недоведення належними та допустимими доказами факту виконання робіт, з огляду на наявні в матеріалах справи повідомлення про вручен-ня ухвал суду першої інстанції із зазначенням дати та часу судового засідання (арк.справи 31, 41). Вказані поштові відправлення надсилались на адресу Відповідача: м.Рівне, вул.Шевченака, 45, заз-начену в клопотанні про відкладення та бланку довіреності.(арк.справи 32, 33). Проте, вбачається, що будучи обізнаним про час та місце судового засідання Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання суду першої інстанції і не заявляв про неналежність доказів. Крім того, скаржник не довів факту невиконання Позивачем робіт та неприйняття таких робіт, а тому посилання на неналежність доказів безпідставні та необґ-рунтовані.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов’язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задово-лення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов’язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського про-цесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санком-Рівне» на рішення господарського суду Рівненської області від 02.05.2018р. у справі №918/129/18 залишити без задо-волення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/129/18 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.