Вирок № 75527308, 26.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5189/17

Провадження № 1-кп/161/269/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 26 липня 2018 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - Ясельського І.В.,

з участю секретаря - Соколової К.Ю.,

прокурора - Шпоти О.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

захисника - Оніщука В.С.,

обвинуваченої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030130001201 від 24.12.2016, який надійшов до суду 31.03.2017 від Луцької місцевої прокуратури Волинської області, про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Хопнів Ківерцівського району та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, непрацюючої, розлученої, на утриманні 3 дітей, раніше не судимої,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, 24.12.2016, близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи в селі Липини Луцького району по вул.Центральна, 7, у приміщенні відділення поштового зв'язку Липини Волинської дирекції УДПЗ «Укрпошта», діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілою, умисно нанесла ОСОБА_1 удар кулаком по передній поверхні грудної клітки, потім по обличчю, від чого остання впала та вдарилась головою об стіну, після чого продовжила наносити удари ногами та руками по різних частинах тіла, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді забою правої грудної залози з синцем в даній ділянці, а також синців на підборідді справа, в ділянці шиї справа, в ділянці лівої кисті, правого плеча, лівої грудної залози. Згідно висновку судово-медичної експертизи №1339 від 26.12.2016 забій грудної залози відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 6 діб, а решта тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачена ОСОБА_4 в ході судових дебатів свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю та щиро розкаялася у вчиненому. Цивільний позов потерпілої визнала частково. Просила суд звільнити її від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_4, при обставинах місця, часу та у спосіб, вказаних в обвинувальному акті. При призначенні покарання обвинуваченій поклалася на розсуд суду. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 повністю підтвердила показання потерпілої щодо фактичних обставин справи. Зокрема, підтвердила, кількість нанесених обвинуваченою ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 ударів та спосіб їх нанесення.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, кожен зокрема, суду дали показання про те, що вони є членами ГО «Варта порядку». Прибувши на місце події, а саме у приміщення відділення поштового зв'язку Липини Волинської дирекції УДПЗ «Укрпошта», безпосередньо бачили як ОСОБА_4 наносила удари ОСОБА_1 При цьому, на тілі потерпілої були тілесні ушкодження.

Окрім повного визнання своєї вини самою обвинуваченою ОСОБА_4, її винність у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, повністю підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме висновком експерта №1339 від 26.12.2016 року, згідно якого в потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких.

Висновок експерта №225 від 13.03.2017, згідно якого в ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження, на думку суду, як не підтверджує пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення так і не спростовує його.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №61 від 01.03.2017 року ОСОБА_4 на час вчинення злочину виявляла ознаки помірно виражених характерологічних змін особистості внаслідок епілепсії з передіктальними (що передують припадку) дисфоріями. За своїм психічним станом ОСОБА_4 могла усвідомлювати свої дії проте повною мірою не могла керувати ними. На даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки помірно виражених характерологічних змін особистості внаслідок епілепсії з передіктальними (що передують припадку) дисфоріями. За своїм психічним станом ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії проте через наявний у неї психічний розлад вона не є здатна повною мірою керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Згідно вимог ст.20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України у стані обмеженої осудності, що є підставою, одночасно із призначенням покарання, для застосування судом примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, як про це зазначено у вищевказаному висновку судово-психіатричної експертизи.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, має постійне місце проживання, злочин вчинила у стані обмеженої осудності, на даний час не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, потерпіла при призначенні покарання поклалася на розсуд суду, а тому, врахувавши наведені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким вона притягується до кримінальної відповідальності, у виді громадських робіт, яке буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачену ОСОБА_4 слід звільнити від відбування призначеного покарання, оскільки на день набрання чинності цим Законом вона має дітей, яким не виповнилося 18 років (ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.), щодо яких не позбавлена батьківських прав.

На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, слід задовольнити частково, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_1 10 000 грн. завданої моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди суд врахував майновий стан обвинуваченої, а також виходив із засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої ОСОБА_1 та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.

Крім цього, на підставі ч.2 ст.120 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_4 в корись потерпілої ОСОБА_1, слід стягнути понесені останньою витрати на правову допомогу в сумі 1 800 грн., що підтверджені документально.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 128, 129, 370, 371, 374 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України, ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання.

На підставі п.1 ч.1 ст.94 КК України застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування завданої моральної шкоди та понесених витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. завданої моральної шкоди, а також 1 800 (одну тисячу вісімсот) гривень 00 коп. понесених витрат на правову допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий