Ухвала суду № 75527292, 26.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11763/18

Провадження № 1-кс/161/6267/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 26 липня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковальчук В.О., при секретарі Камінському Ю.В., з участю прокурорів Заплотинського В.В., Безушко О.М., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області старшого радника юстиції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42016030000000201 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, незадовільним станом здоров’я, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст28, ч.2 ст.205, ч.3 ст28, ч.4 ст.358, ч.3 ст.27, ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, мотивуючи його тим, що він обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном, вчиненому організованою групою, шляхом створення фіктивних підприємств, організації та пособництві у складанні та видачі службовими особами завідомо неправдивих документів, використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 , ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.27 ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України.

Окрім того, слідчий зазначив, що 15 грудня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 , ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.27 ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України.

Також, слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема це можливість переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, як приклад, внести недостовірні відомості у раніше створені документи або підмінити їх.

З врахуванням вказаних обставин, слідчий, посилаючись на ст.ст.40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КК України, просив суд -

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з альтернативою застосування застави в розмірі 552300 грн.

В судовому засіданні прокурор Безушко О.М. клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі навівши доводи, аналогічно тим, що зазначені в клопотанні.

Разом з тим, прокурор Безушко О.О. подав витяг з книги вихідної кореспонденції прокуратури Волинської області щодо направлення на адресу проживання ОСОБА_4 судових повісток.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 відмовився надавати пояснення стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що підозра є необґрунтованою, а ризики, зазначені слідчим не підтверджені доказами.

Окрім цього, захисник зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 не отримував викликів до слідчого ні повістками ні телефонограмами, сам прийшов до правоохоронних органів про що подав заяву, однак, був затриманий з мотивів перебування в розшуку та ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою його приводу до суду для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яка втратила законну силу з моменту доставки підозрюваного ОСОБА_4 до суду.

Разом з тим, захисник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_4 06 липня 2018 року подав скаргу на бездіяльність прокурора, яка виразилася у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення злочинів слідчим.

Разом з тим, захисник ОСОБА_2 просив суд врахувати міцність соціальних зв’язків підозрюваного ОСОБА_4, оскільки останній позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні дітей, про що подав копії свідоцтв про народження а тому просив звільнити підозрюваного.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що відсутні підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки слідчий не викликав його для проведення слідчих дій жодним засобом, а додані до клопотання слідчим Сіжук В.П. рапорти про відсутність за місцем проживання громадянина ОСОБА_6 є не належними доказами, оскільки стосуються іншої особи, а не ОСОБА_4.

Захисник ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, оскільки вважає його безпідставним. Захисник пояснив суду, що 03 липня 2018 року він особисто направив слідчому СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_7 заяву про те, що підозрюваний перебуває на лікування та планує в подальшому відпустку, тому просив зазначити чи проводитимуться у межах кримінального провадження слідчі дії.

В судовому засіданні прокурор Заплотинський В.В. підтримав клопотання слідчого та просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід, оскільки він обґрунтовано підозрюється в скоєнні злочинів та переховувався від органів досудового розслідування то оголошувався в розшук та судом винесена ухвала щодо затримання.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора Безушко О.М., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_4, дослідивши матеріали клопотання, з’ясувавши думку прокурора Заплотинського В.В. встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків щодо підстав для обрання запобіжного заходу.

До Єдиного Реєстру Досудових розслідувань за №42016030000000201 від 08 вересня 2016 року, 26 червня 2017 року, 07 липня 2017 року, 13 липня 2017 року, 01 серпня 2017 року,слідчим внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.27, ч.5 ст.28 ч.3 ст.366, ч.4 ст.190, ч.2 ст.205, ч.4 ст.358 КК України (а.с.38-42).

15 грудня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 , ч.2 ст.205, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.27 ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України (а.с.62-81).

Відповідно до постанови прокурора прокуратури Волинської області від 26 червня 2018 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 оголошений у розшук , а досудове розслідування кримінального провадження зупинено (а.с.59-61).

Згідно протоколу затримання встановлено, що ОСОБА_4 затриманий 24 липня 2018 року об 11-ій годині 55 хвилин в приміщенні службового кабінету №75 УКР ГУНП у Волинській області.

Згідно заяви ОСОБА_4 від 24 липня 2018 року встановлено, що він добровільно з’явився в орган поліції після отримання інформації від свого захисника про оголошення його у розшук. Однак, з 13.06.2018 року він жодного разу не викликався слідчим.

Відповідно до рапортів встановлено, що даний рапорт не має відношення до вручення повісток про виклик підозрюваному ОСОБА_4, а містить відомості про неможливість вручення повісток підозрюваному ОСОБА_6 (а.с.57-58).

Згідно поданих в судовому засіданні прокурором Безушко О.М. рапортів від 19.06.2018 року, 23 червня 2018 року встановлено, що вони складені оперативними працівниками, однак не містять відміток про їх реєстрацію, резолюцію начальника щодо їх руху та прийнятого рішення, не містять відомостей про отримання їх слідчим в порядку КПК України, а тому такі докази слід визнати недопустимими доказами.

Разом з тим, подані прокурором Безушко О.М. докази-витяги з книги реєстрації направлення поштової кореспонденції-повісток ОСОБА_4 слід визнати не належним доказом, оскільки такий доказ не доводить отримання ОСОБА_4 повісток виклику до слідчого.

Відповідно до заяви захисника ОСОБА_1 від 03 липня 2018 року встановлено, що захисник направив слідчому СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_7, заяву про те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває на лікуванні, тому просив повідомити про заплановані слідчі дії у межах кримінального провадження.

Відповідно до повідомлення захисника ОСОБА_2 встановлено, що 10.07.2018 року він направив начальнику ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 повідомлення про те, що досудове розслідування кримінального провадження №42016030000000201 зупинено. Також у даному повідомленні захисник зазначив адресу постійного місця проживання підозрюваного ОСОБА_4.

З аналізу поданих стороною обвинувачення доказів, висновків експертів, слідчий суддя встановив обґрунтованість оголошеної підозри ОСОБА_4 (а.с.81-301).

Разом з тим, слідчий суддя відповідно до ст.178 КПК України, в сукупності врахував наступні обставини.

Згідно копії паспорта встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.302).

Відповідно до поданих характеристик встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 за місцем проживання, роботи характеризується позитивно.

25 липня 2018 року о 12-тій годині 22 хвилин, підозрюваному ОСОБА_4 було вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою (а.с.1-37).

Разом з тими, слідчий суддя перевіряючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, як приклад, внести недостовірні відомості у раніше створені документи або підмінити їх, встановив, що вони ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки впродовж тривалого часу, ОСОБА_4 повістками чи іншим передбаченим Законом порядком не викликався до слідчого, а тому не ухилявся від слідства, а здійснення тиску на свідків та потерпілих не підтверджено доказами що відповідають ст.84 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, молодий вік та задовільний стан здоров’я, наявність сім’ї та відсутність судимостей.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Згідно ч. 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ризиками згідно ст.177 КПК України, на який сторона обвинувачення посилається в його обґрунтування, є можливість переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-який із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, як приклад, внести недостовірні відомості у раніше створені документи або підмінити їх.

Однак, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, що свідчить про міцні соціальні зв’язки, дізнавшись про оголошення його у розшук добровільно з’явився до органу досудового розслідування, тому фактів ухилення останнім від органів досудового розслідування не встановлено, врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що у даному конкретному випадку відсутні ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Із врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, не доведено підстав передбачених ч.2 ст.177 КПК України для обрання запобіжного заходу, а тому в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Згідно ст.194 ч.3 КПК України, слідчий суддя має право зобов’язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п.1 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.202 КПК України звільнити ОСОБА_4 з - під варти негайно.

Керуючись, ст. ст. 32, 131, 132, 176 -178, 183, 184, 193-194, 196-197, 202, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області старшого радника юстиції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42016030000000201 від 08 вересня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.4 ст.358, ч.3 ст.28 ч.2 ст.205 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов’язок:

-з’являтися на виклики до слідчого, прокурора та суду, а в разі неможливості з’явитися через поважні причини – завчасно повідомити про це посадову особу, що здійснила виклик.

Підозрюваного ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти та зобов’язати невідкладно прибути до місця свого проживання – АДРЕСА_1.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захисникам.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.О. Ковальчук