Рішення № 75527107, 26.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2018 р. Справа № 924/216/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка

про стягнення 345 061,27 грн., з яких: 253253,27 грн. - пеня, 25380,44 грн. - 3% відсотки річних, 66427,56 грн. - інфляційні втрати

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-72 від 14.04.17р.,

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат ПАТ "Шепетівкагаз" відповідно до ордеру про надання правової допомоги від 22.04.16р.

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат ПАТ "Шепетівкагаз" відповідно до ордеру про надання правової допомоги від 22.04.16р.

від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат ПАТ "Шепетівкагаз" відповідно до ордеру про надання правової допомоги від 22.04.16р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення ухвалюється 26.07.2018р., оскільки у судовому засіданні 19.07.2018р. оголошувалась перерва.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 345061,27 грн., з яких 253253,27 грн. пені, 25380,44 грн. три проценти річних, 66427,56 грн. інфляційних витрат. Повноважний представник позивача в засіданні суду підтримав вимоги викладені у позові та наполягав на його задоволенні.

Повноважні представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов просить суд в частині позовних вимог, а саме нарахування штрафних санкцій та 3% річних за період з 21.12.2017р. по 31.12.2017р., ПАТ НАК «Нафтогаз України» відмовити повністю, в частині стягнення штрафних санкцій та 3% річних з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. позовні вимоги ПАТ НАК «Нафтогаз України» задовольнити частково шляхом зменшення нарахованих до стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання по договору купівлі-продажу природного газу №17-109-ВТВ від 10.11.2017р. в розмірі – 50%.

У додаткових поясненнях до відзиву (в.№05-22/4326/18 від 24.05.2018р.) відповідач звертає увагу на те, що незалежно від тього, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господаського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного) застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачили сторони у договорі відповідні умови чи навпаки. Вважає, що дії сторін щодо остаточних розрахунків за договором №17-109-ВТВ були змінені та підпорядковані вимогам спільного протокольного рішення №4370 і спеціальних нормативно-правових актів, в частині оплати 2100000 грн. та не зазнали в подальшому змін до повної оплати вартості спожитого природного газу ПАТ «Шепетівкагаз».

Просить суд в частині позовних вимог, а саме нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних в сумі 185927,83 грн. відмовити повністю.

Повноважний представник позивача у відповіді на відзив (вх.№05-22/3479/18 від 23.04.2018р.) просить суд задовольнити вимоги у повному обсязі. Звертає увагу на те, що підписуючи 15.12.2017р. спільне протокольне рішення №4370 у відповідності до чинної на той час постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, сторони у п.5.3 передбачили, що це спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.

У відповідності до постанови КМУ від 08.11.2017р. №951 з 01.01.2018р. постанова КМУ від 11.01.2005р. №20, у відповідності до якої підписувалося спільне протокольне рішення №4370, втрачає свою чинність , як і саме спільне протокольне рішення №4370.

Посилається на практику, викладену у постановах Верховного суду України від 25.03.2015р.у справі №924/1265/13, від 01.07.2015р. у справі №924/1230/14 та від 11.11.2015р. у справі №927/1733/14.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10.11.2017р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (споживач) укладено договір постачання природного газу №17/109-ВТВ, за змістом якого продавець зобов’язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для забезпечення виробничо-тезнологічних витрат та нормативних втрат споживача. (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року (включно) газ обсягом до 460,0 тис. куб. м.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, везений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») – у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць. (п.п.3.1, 3.2 договору).

У розділі V договору сторони узгодили ціни на природний газ.

За змістом п. 5.3 договору у разі зміни на офіційному веб-сайті постачальника цін на газ, вони є обов'язковимиза цим договором з моменту введення їх в дію.

Згідно з п. 6.1 договору оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за газ здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 7.2 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передаченому даним договором.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами за цим договором з 01.11.2017р. і діє в частині реалізації газу до 30.11.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. (п. 12.1. договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання договору постачання природного газу №17-109-ВТВ від 10.11.2017р. Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” передала, а ПАТ “Шепетівкагаз” прийняла імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат у листопаді 2017р. згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 року на суму 4458504,00 грн. у обсязі 460,000 тис. куб. м.

За змістом доданого позивачем сальдо по підприємству ДП “Шепетівкагаз” за період з 01.01.2017р. по 31.01.2018р. заборгованість у відповідача склала 4428504,00 грн. Здійснені відповідачем проплати підтверджуються доданою випискою позивача по підприємству відповідача (28.02.2018р. на суму 1200000,00 грн. та 01.03.2018р. на суму 3228504,00 грн.), яка не містить авансові платежі та оплати на виконання постанови уряду від 11 січня 2005р. №20 зі змінами згідно СПР.

Враховуючи, що суми проплат сплачені не покрили повністю нарахованої заборгованості по природньому газу, на борг у листопаді 2017 року за період з 21.12.2017р. по 28.02.2018р. нараховано 253253,27 грн. пені та 25380,44 грн. 3% річних та 66427,56 грн. інфляційних втрат за січень 2018р.

З огляду на несвоєчасну сплату відповідачем коштів за природний газ поставлений за листопад 2017р., позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №4370 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України від 15.12.2017р. у п. 5.3 передбачено, що це спільне протокольне рішення є чиним лише у разі проведення відповідного фінансування, у відповідності до постанови КМУ від 08.11.2017р. №951 з 01.01.2018р. постанова КМУ від 11.01.2005р. №20, у відповідності до якої підписувалося спільне протокольне рішення №4370, втратило свою чинність, як і саме спільне протокольне рішення №4370, відсутність доказів фінансування згідно спільного протокольного рішення, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 253253,27 грн. пені за період з 21.12.2017р. по 28.02.2018р., 25380,44 грн. 3% річних за період з 21.12.2017р. по 28.02.2018р. та 66427,56 грн. інфляційних втрат за січень 2018р. за договором №17-109-ВТВ постачання природного газу від 10.11.2017р., що виникла внаслідок того, що відповідач не виконав своєчасно свої зобов’язання, визначені умовами договору. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Судом взято до уваги, що відповідачем не спростовано твердження позивача (з обгрунтуванням змістом матеріалів справи, у тому числі розрахунку заборгованості) про те, що нарахування пені та три відсотки річних здійснено виключно на оплати відповідачем власними коштами, поза межами порядку і строків, встановлених спільним протокольним рішенням. Водночас, судом враховано положення договору №17-109-ВТВ постачання природного газу від 10.11.2017р. в частині регулювання порядку і строків виконання грошових зобов’язань відповідачем.

Крім того, береться до уваги постанова Верховного суду від 17.04.2018р. у справі №918/1395/15 .

Стосовно доводів відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Водночас згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру неустойки є правом господарського суду, а обставини застосування цієї норми є оціночними та водночас потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів статей 73, 79 ГПК України.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів у підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх доводів.

Враховуючи доведеність факту порушення зі сторони відповідача умов договору та ненадання відповідачем доказів того, що порушення умов договору сталось не з його вини, документальних доказів наявності виняткових підстав для зменшення та підтвердження винятковості випадку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 74 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" м. Шепетівка про стягнення 345 061,27 грн., з яких: 253253,27 грн. - пеня, 25380,44 грн. - 3% відсотки річних, 66427,56 грн. - інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" (м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Економічна, буд. 29, ідентифікаційний код 03361394) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 253253,27 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі двісті п'ятдесят три гривні 27 коп.) пені, 25380,44 грн. (двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят гривень 44 коп.) 3% річних, 66427,56 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять сім гривень 56 коп.) інфляційних втрат, 5175,92 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 92 коп.) відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 26.07.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, м.Київ, вул.Б.Хмельницького 6 3 - відповідачу. м.Шепетівка, вул. Економічна, буд.29

всім реком. з повід. про вруч.