Рішення № 75527019, 26.07.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року Справа № 923/283/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 26.12.2017р.

від третьої особи: ОСОБА_2 - уповн. предст., дов. від 26.02.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м.Херсон

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", м.Київ

про зобов'язання вчинити дії,

Описова частина рішення: Позовну заяву подано Державною екологічною інспекцією у Херсонській області з вимогою зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі продовжити термін дії договору оренди державного майна №497-27-05 від 22.02.2007р. на тих же умовах і на той же строк шляхом укладення додаткової угоди до договору. При цьому тексту додаткової угоди позивачем в прохальній частині позову наведено не було, позивачем також не було подано до позовної заяви проект додаткової угоди.

За твердженнями позивача договір оренди державного майна №497-27-065 від 22.02.2007р. продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, у зв’язку з відсутністю заперечень відповідача.

Окрім того, позивач зазначає про наявність у нього відповідно до ч.1 та ч.2 ст.777 ЦК України переважного права на укладання договору оренди на новий строк.

В підготовчому засіданні 17.05.2018р. оголошувалась перерва до 07.06.2018р.

Відповідач у відзиві, поданому до суду 18.05.2018р., позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими. Вказує, що за відсутності оцінки об'єкту оренди неможливо продовжити дію договору оренди на тих же умовах. За твердженнями відповідача строк, на який було укладено договір закінчився, він вважається припиненим, у зв'язку з чим орендар повинен повернути орендоване майно за актом прийому-передачі. Позивач належно повідомлявся про відсутність наміру продовжувати орендні відносини.

Окрім того, відповідач у відзиві вказує на помилковість тверджень позивача про те, що відповідач є органом уповноваженим управляти майном, що знаходиться в оренді, оскільки органом уповноваженим управляти майном, що знаходиться в оренді є Міністерство інфраструктури України.

Відповідач зазначає на безпідставності посилань позивача на ст.777 ЦК України, оскільки предметом спору у даній справі є продовження терміну дії договору оренди, на тих же умовах і на той же строк, шляхом укладання додаткової угоди до договору, а не питання переважного права на укладання нового договору

06.06.2018р. до суду надійшло клопотання (вх.№1143/18 від 06.06.2018р.), у якому позивач з посиланням на норми ст.ст.27, 50 ГПК України, просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ХФ ДП «Адміністрація морських портів України».

Суд ухвалою від 07.06.2018р. з мотивів викладених в ухвалі відмовив в задоволенні означеного клопотання позивача, але приймаючи до уваги те, що рішення у справі у майбутньому може вплинути на права та обов'язки балансоутримувача майна як учасника правовідносин щодо оренди державного майна, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ДП «Адміністрація морських портів України».

Також позивачем у клопотанні (вх.№1143/18 від 06.06.2018р.) було викладено вимогу щодо витребування у ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» акт оцінки майна, докази на підтвердження факту, що ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» є балансоутримувачем спірного майна.

Клопотання позивача про витребування доказів суд залишив без розгляду з підстав невідповідності нормам, встановленим статтею 81 ГПК України щодо правил подання та обгрунтування клопотання про витребування доказів.

26.06.2018р. за вх.№6091/18 від відповідача надійшли додаткові пояснення, за якими відповідач зазначає, що акт оцінки майна є обов’язковим для продовження строку дії договору оренди, проте через неврегульовані правовідносини щодо відшкодування витрат по утриманню майна між орендарем та балансоутримувачем, балансоутримуачем акт оцінки майна не наданий.

21.06.2018р. від позивача надійшло клопотання (вх. № 5937/18 від 21.06.2018р.) про витребування та долучення доказів. Позивач просив суд витребувати у ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» акт оцінки майна та докази на підтвердження факту, що ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» є балансоутримувачем спірного майна.

Викладене у тексті клопотання про витребування доказів за змістом ідентичне клопотанню, яке було отримане судом 06.06.2018р. (вх. № 1143/18 від 06.06.2018р.)

Ухвалою суду від 07.06.2018р. клопотання позивача про витребування доказів було залишене без розгляду з підстав невідповідності нормам, встановленим статтею 81 ГПК України щодо правил подання та обґрунтування клопотання про витребування доказів.

Оскільки клопотання про витребування доказів, що отримане судом 21.06.2018р., подане позивачем без врахування норм, встановлених статтею 81 ГПК України щодо правил подання та обґрунтування клопотання про витребування доказів, суд залишив його ухвалою суду від 12.07.2018р. без розгляду.

11.07.2018р. позивачем подано клопотання (вх. № 6693/18 від 11.07.2018р.) про долучення до матеріалів справи позовної заяви (мовою оригіналу) «з метою уточнення вимог позовної заяви». За змістом цієї позовної заяви позивачем уточнено позовні вимоги та викладено у наступній редакції: «Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі продовжити термін дії договору оренди державного майна № 497-27-065 від 22.02.2007р. на тих же умовах і на той же строк шляхом укладення додаткової угоди до договору, якою продовжити термін дії договору до 24.10.2020р.».

Суд оцінює подану «позовну заяву» як заяву про уточнення позовних вимог та приймає її до розгляду.

По даній справі розглядаються позовні вимоги в редакції клопотання позивача вх. № 6693/18 від 11.07.2018р.

11.07.2018р. за вх.№6686/18 надійшли пояснення від третьої особи, за якими ДП «Адміністрація морських портів» заперечує проти задоволення позовних вимог та стверджує, що починаючи з 27.10.2017р. позивач користується майном без достатніх правових підстав.

Ухвалою суду від 12.07.2018р.підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи по суті було призначено в судовому засіданні на 26.07.2018р.

Представник позивача в судове засідання 26.07.2018р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.202 якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а також відсутність повідомлень позивача про причини неявки, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю позивача в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.

Відповідач та третя особа в судовому засіданні 26.07.2018р. проти позовних вимог заперечували та просили залишити їх без задоволення, зазначаючи на припиненні строку дії договору.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

22.02.2007р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (орендодавець) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (орендар) укладено договір оренди державного майна №497-27-065 (а.с. 12-14), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно – нежитлові приміщення на цокольному поверсі чотирьохповерхової житлової будівлі загальною площею 148,44кв.м, що знаходяться на балансі Херсонського торговельного порту за адресою: м.Херсон, вул. Морська,2.

Первісна вартість орендованого майна становить -58886,14грн. Балансова (залишкова) вартість орендованого майна станом на 01.06.2006р. становить 19222,98грн. (п.1.1. договору).

Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта прийому – передачі (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за залишковою вартістю по акту прийому-передачі, складеному на момент підписання цього договору.

Сторони у п.2.4. договору узгодили, що у разі припинення дії цього договору орендар негайно повертає майно орендодавцеві балансоутримувачу, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі.

Згідно з п.3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 із змінами та доповненнями, і становить без урахування ПДВ одна гривня за рік.

Відповідно до п. 5.7 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язується повернути орендодавцеві та балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гірше, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вени орендаря.

Згідно з п.10.1 строк дії договору визначається в одинадцять місяців, з 22.02.2007р. по 22.01.2008р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, відповідно до чинного законодавства на момент поновлення договору оренди (п.10.5. договору.

Дія договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до акту прийому передачі від 22.02.2007р. (а.с. 15) ФДМ України по Херсонській області (орендодавець) та балансоутримувач Херсонський морський торговельний порт передали, а Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (орендар) прийняв в оренду державне майно – нежитлові приміщення на цокольному поверсі чотирьохповерхової житлової будівлі загальною площею 148,44кв.м., що знаходяться на балансі Херсонського морського торговельного порту за адресою: м.Херсон, вул.Морська,2. Первісна вартість орендованого майна становить 58886,14грн, балансова (залишкова) вартість орендованого майна станом на 01.06.2006р. становить 19222,98грн.

Додатковою угодою №1 від 16.04.2007р. до договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-26-065 (а.с. 16) в преамбулі договору назву орендаря «Державне управління охорони навколишнього середовища в Херсонській області» було замінено на «Державна екологічна інспекція в Херсонській області».

Суд зазначає, що номер договору вказаний 497-26-065 , замість 497-27-065, але враховуючи що сторони не заперечують, що ця додаткова угода укладена саме до договору 497-27-065, а також відсутність доказів існування іншого договру між позивачем та відповідачем за номером 497-26-065, суд розцінює оначене, як технічну помилку.

22.02.2008р. між Регіональним відділенням державного майна України по Херсонській області (орендодавець) та Державною екологічною інспекцією в Херсонській області було укладено додаткову угоду №2 до договору оренди державного майна від 22.02.2007 №497-27-065, якою внесено зміни та доповнення до договору оренди.

В якій серед іншого сторони узгодили, розділи 2-9 договору викласти в іншій редакції, зокрема, п.5.8 договору: орендар зобов’язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві та балансоутримувачу, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Окрім того, сторони в додатковій угоді №2 узгодили ввести серед іншого, пункт 10.11, наступного змісту: майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання орендодавцем та орендарем акта приймання-передавання за участю балансоутримувача. Обов’язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря

Цією ж додатковою угодою було поновлено дію договору оренди до 22.01.2009р.

20.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065 (а.с. 20), за яким пункти 10.1 та 10.4 розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» викладено у новій редакції.

Так, строк дії договору визначено в два роки одинадцять місяців. Договір діє з 22.01.2009р. до 22.12.2011р. (п.10.1 договору).

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід’ємною частиною цього договору за умови відсутності заперечень органу, уповноваженого управляти об’єктом оренди (п.10.4. договору).

22.12.2011р. позивач та відповідач уклали додатковий договір №4 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007 №497-27-065 відповідно до якого зокрема, визначили, що залишкова вартість орендованого майна станом на 01.12.2011р. становить 16205,68грн.(п.1.1. договору).

Пункт 10.4 договору викладено у новій редакції: у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід’ємною частиною договору, у разі якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб.

Дію договору продовжено до 23.11.2014р.

Додатковою угодою №5 від 23.02.2012р. про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065 (а.с.22) сторони узгодили, що стороною за договором –орендарем є Державна екологічна інспекція у Херсонській області.

Додатковим договором №6 від 07.02.2014р. про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065 (а.с. 23-26), сторони погодили внести зміни та доповнення до договору, зокрема, такого змісту:

Залишкова вартість майна станом на 01.12.2011р. становить 16205,68грн. (п.1.1. договору).

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві та балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вени орендаря (п.5.9. договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу, уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб договорі вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід’ємною частиною договору (п. 10.4. договору).

Додатковим договором №7 від 21.11.2014р. про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007 №497-27-065 (а.с.27) сторони узгодили, що залишкова вартість орендованого майна станом на 01.09.2014р. становить 664176,16грн., а також погодили продовжити дію договору оренди з 24.11.2014р. до 24.10.2017р.

12.10.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом (а.с. 46) в якому просив продовжити дію договору оренди державного майна за адресою: м.Херсон, вул. Морська,2 від 22.02.2007р. №497-28-065 на строк з 25.10.2017р. по 24.10.2020р. на умовах у попередній редакції.

24.10.2017р. відповідач листом (а.с.47) повідомив позивача про неможливість продовження договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065, враховуючи відсутність оцінки майна, яка є обов’язковою умовою для продовження строку дії договору.

03.11.2017р. відповідач на адресу позивача направив лист (а.с. 48, докази направлення а.с.49) про закінчення терміну дії договору оренди державного майна.

В означеному листі відповідач повідомляв позивача про припинення орендних відносин за договором оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065.

Відповідач також просив позивача у зв’язку з припиненням орендних відносин повернути орендоване державне майно орендодавцю та балансоутримувачу за актом приймання-передавання.

Позивач листами від 28.11.2017р., 15.11.2017р. (а.с. 74-75) звертався до ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» з вимогою надати акт оцінки нерухомого державного майна, розташованого за адресою: м.Херсон, вул.Морська,2.

15.11.2017р. позивач звернувся до відповідача з листом (а.с. 76) в якому просив продовжити дію договору оренди державного майна від 22.02.2007р №497-27-065 на той же термін і на тих самих умовах, уклавши про це відповідну додаткову угоду до договору.

В означеному листі позивач також повідомив відповідача, що Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до ХФ ДП «Адміністрація морських портів України» з проханням надати акт оцінки нерухомого державного майна. Позивач зазначив, що після надання акту оцінки нерухомого державного майна будуть внесені відповідні зміни до договору оренди із зазначенням вартості орендованого державного майна зазначеного в акті оцінки.

Звертаючись з позовом Державна екологічна інспекція у Херсонській області зазначила про наявність у неї переважного права на укладання договору оренди на новий строк, а також про належне повідомлення відповідача, в місячний термін про намір продовжити орендні відносини.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, а відносини щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 1.ст.759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором ( ч.1 ст. 763 ЦК України).

Згідно із ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди, є однією із істотних умов договору оренди.

Матеріалами справи підтверджено, що додатковою угодою №7 від 21.11.2014р. про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065 сторони узгодили, продовжити дію договору оренди з 24.11.2014р. по 24.10.2017р.

В силу приписів ч. 2 ст.291 ГК України, ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Умовами договору оренди ( п.10.6 в редакції додаткового договору №6 від 07.02.2014р.) встановлено, що чинність договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Поряд з тим, статтею 764 ЦК України, частиною другою статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майн та пунктом 10.4 договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі якщо за три місяці до спливу строку договору не надійшло повідомлення від органу уповноваженого управляти майном, що знаходиться в оренді, про неможливість продовження дії договору оренди у зв’язку з наміром використовувати це майно для власних потреб, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Як роз’яснено у п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29 травня 2013 року N 12, за змістом статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 24.10.2017р. повідомив позивача про відсутність можливості продовжити догові оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065.

Листом від 03.11.2017р. відповідач повідомив позивач про припинення орендних правовідносин та просив повернути орендоване державне майно.

Право орендодавця на відмову на продовження строку дії договору було реалізовано відповідачем у строки передбачені законодавством для вчинення означених дій.

Виходячи зі змісту ст.764 ЦК України та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обов'язковою передумовою для пролонгації договору оренди є саме відсутність заперечень орендодавця у встановлений місячний термін, що в даному випадку не має місця, а тому саме по собі належне виконання орендарем своїх обов'язків, не створює підстав вважати договір оренди пролонгованим.

Окрім того, матеріали справи спростовують належне виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за договором оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065.

Так, відповідно до п.5.10. договору орендар зобов’язаний протягов м’ясця після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Позивачем не було укладено у 2017р. з балансоутримувачем означений договір, як того вимагали умови договором оренди державного майна від 22.02.2007р. №497-27-065.

Цивільне законодавство передбачає загальний принцип свободи договору (п. 3 ст. 3 ЦК) і не встановлює такого способу захисту цивільного права чи інтересу як зобов’язання примусового укладення договору.

Можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється лише в зобов'язаннях по укладенню господарських договорів. При цьому на підставі попереднього договору сторона має право вимагати укладення договору в судовому порядку відповідно до ГК лише за умови, якщо вона направила іншій стороні проект договору.

Свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 627 ЦК, яка полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, не є безмежною.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди нерухомого майна є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Позивач в позовній заяві з урахуванням уточнень просить зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області АР Крим та м.Севастополі продовжити термін дії договору оренди державного майна №497-27-065 від 22.02.2007р. на тих же умовах і на той же строк, шляхом укладання додаткової угоди до договору, якою продовжити термін дії договору до 24.10.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Вищевикладене та положення ч.1 ст.41 Конституції України, ч.ч.1,2 ст.319 Цивільного кодексу України свідчать, що право вибору власника здавати своє майно в оренду чи використовувати для власних потреб є повним, безумовним та необмеженим.

Враховуючи, вище викладене, а також те, що строк договору оренди державного майна №497-27-065 від 22.02.2007р. закінчився 24.10.2017р., орендодавець повідомив орендаря у встановлений законом строк про небажання продовжувати орендні відносини, відсутні правові підстави для зобов’язання Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області АР Крим та м.Севастополі продовжити термін дії договору оренди державного майна №497-27-065 від 22.02.2007р. на тих же умовах і на той же строк, шляхом укладання додаткової угоди до договору, кою продовжити термін дії договору до 24.10.2010р.

Окрім того, відповідно до ч.ст.238 ГПК України у спорі про спонукання укласти договір (у даному випадку зобов’язати укласти договір) в резолютивні частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Позивачем до позовної заяви та під час підготовчого провадження у справі не було подано проект додаткової угоди, яку він просить зобов’язати позивача укласти.

Суд не приймає до уваги посилання Державної екологічної інспекції у Херсонській області на ч.1 та ч.2 ст.777 ЦК України щодо переважного права на укладання договору орендарем, який належним чином виконував свої обов’язки за договором, з наступних підстав.

По-перше, такі посилання відповідача свідчать передусім про помилкове ототожнення ним правового інституту пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріпленого ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору.

По-друге, згідно з ч.1 ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Отже, виходячи зі змісту п.п.1,3 ч.1 ст.777 ЦК України та ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб’єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов'язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду.

Водночас, з матеріалів справи не вбачається, позивачем не доведено, факту досягнення між сторонами домовленості щодо умов договору як підстави для набуття орендарем переважного права на укладення договору на новий термін.

Окрім того, положеннями ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» закріплено, що оцінка об’єкта оренди передує укладанню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди .

Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМ України від 10.08.1995р. №629 зазначено положення, щодо обов'язкового проведення переоцінки об'єкта оренди як підстави для продовження договору оренди державного майна, при цьому не передбачено, що така оцінка повинна проводитися саме орендарем чи орендодавцем.

В матеріалах справи наявна лише інформація про залишкову вартість орендованого майна станом на 01.09.2014р., а доказів проведення оцінки майна після 01.09.2014р. матеріали справи не містять, тобто перед продовження (поновленням) договору, повинна була бути проведена нова оцінка, чого не було зроблено, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з таких істотних умов договору оренди, як об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації) та орендна плата, що також свідчить про відсутність досягнення між сторонами домовленості щодо умов договору, як підстави для набуття орендарем переважного права на укладення договору на новий термін.

Більше того, матеріали справи не свідчать про те, що відповідач має намір передавати майно за адресою м.Херсон, вул.Морська,2 в оренду іншим особам, в зв’язку з чим, слід вважати такими, що не настали передбачені ч.3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рівні умови для реалізації переважного права попереднього орендаря на продовження договору оренди на новий строк.

З приводу підстав застосування ст.777 ЦК України також зазначено в постанові Верховного Суду від 29.05.2018р. по справі №923/854/17.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв’язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.07.2018р.

Суддя Н.А. Павленко