Рішення № 75526454, 05.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018Справа № 912/741/18

за позовом військової частини А 1201

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестік»

про стягнення 252 845,58 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників сторін

від позивача Стогнійчук С.О., довіреність № 1845 від 21.05.18

від відповідача Чернов О.В., довіреність № б/н від 15.05.18

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина А 1201 (надалі - позивач) звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Мажестік» (надалі - відповідач) про стягнення 252 845,58 грн.

Судом встановлено, що 28.08.2017 між сторонами було укладено договір № 111/17 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мажестік» зобов'язалось виконати роботи з капітального ремонту огорожі на об'єкті, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Богданівка.

Проте, предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача збитків за неякісне виконання робіт за договором № 111/17 від 28.08.2017 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі, а не зобов'язання відповідача здійснити виконання робіт у конкретно визначеному місці.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2018 позовну заяву військової частини А 1201 з додатками направлено до господарського суду міста Києва за підсудністю.

16.04.2018 до господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 912/741/18.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018 справу передано на розгляд судді Удалової О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2018 відкрито провадження у справі № 912/741/18 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.05.2018 та запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо доцільності та можливості проведення у справі судової експертизи; кола питань, роз'яснення яких потребує висновку експерта; погодження сторонами експертної установи, якій слід доручити проведення експертизи, а також порядку оплати вартості експертизи.

16.05.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатковими документами на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2018 та відзивом на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до наявних на підприємстві актів КБ-3 та КБ-2В за грудень 2017 року, які належним чином оформлені та містять підписи сторін договору, про будь-які недоліки цих робіт не зазначено, що підтверджує належність як обсягу, так і якості виконаних робіт, відповідно до умов договору. Правильність та доцільність застосування розцінок та коефіцієнтів ремонтних робіт підтверджується експертним висновком ДП «Укрдержбудекспертиза». Крім того, відповідач зазначив, що встановлення недоліків в односторонньому порядку тільки комісією замовника за відсутності відповідача є порушенням умов договору.

22.05.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 12.06.2018.

12.06.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 23.04.2018.

Представники сторін у підготовчому засіданні 12.06.2018 надали заяви щодо можливості розглядати справу за наявними матеріалами без проведення експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2018.

У судовому засіданні 05.07.2018 позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.08.2017 між військовою частиною А 1201 (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мажестік» (далі - виконавець) укладено договір № 111/17 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту огорожі відповідно до кошторису та проекту з дотриманням державних будівельних норм (ДБН).

Відповідно до п. 3.1 договору динамічна договірна ціна робіт складає 1 297 006,57 грн. Ціна робіт визначена на основі кошторисної документації та договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору (додатки 1-2).

Згідно з п. 4.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється протягом 30 банківських днів після надання виконавцем належним чином оформлених наступних документів: акту за формою КБ-2в, акту за формою КБ-3; накладні на закупівлю матеріалів, калькуляції фактичної вартості експлуатації машин і механізмів, тощо.

Додатковою угодою № 2 від 22.12.2017 сторони погодили, що ціна договору зменшується на суму 23 498,92 грн. та становить 1 273 507,65 грн.

На виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи: актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 1 273 507,65 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 на суму 1 273 507,65 грн.

27.12.2017 позивачем здійснено оплату виконаних відповідачем робіт у розмірі 1 273 507,65 грн.

Позивач зазначає, що на виконання вимог Інструкції з організації внутрішнього контролю у Збройних Силах України, затвердженої наказом Начальника Генерального штабу від 29.08.2016 № 340, в рамках проведення заходів внутрішнього контролю, за результати позапланової контрольної перевірки виконаних робіт за договором № 111/17 від 28.08.2017, комісією позивача здійснено перевірку стану виконання робіт відповідачем та виявлено недоліки, а саме: під внутрішньою огорожею місцями потребується вирубки (трасировки) мілка поросль та кущі на 3, 6, 7, 8 постах; не встановлені захисні козирки на внутрішній огорожі (висять на сітці рабиці в зв'язку з відсутністю закріплювальних болтів) в кількості 12 штук на постах № 3 та № 9; захисні козирки внутрішньої огорожі на 9 посту закріплені не надійно, знімаються разом із колючим дротом; на розмежуванні 8 та 9 постів на внутрішній огорожі відстань від землі до сітки 25-50 см, що не забезпечує надійну охорону технічної території; на постах № 6-9 відсутні хомути захисних козирків в кількості 48шт. (кріплення проведено до металевих стовбців); відсутні болти, що кріплять хомути полоси захисних козирків в кількості 48 шт.; на постах 3-9 не відповідний розмір сітки-рабиці; захисні козирки у кількості 420 шт. мають розмір (на 3-5,5см) менше від потрібних 820 мм; на постах 3-9 закріплення колючого дроту не відповідає вимогам, що забезпечують надійну охорону технічної території; виникло питання щодо здійснення перевірки вартості та якості матеріалів, що застосовувались при виконанні робіт, адже відсутні завірені копії накладних або рахунків, за якими проводилась закупівля матеріалів для виконання робіт, сертифікатів якості закуплених матеріалів; установлення верхньої частини огорожі з колючого дроту в 6 ниток по консолях з металевого кутка проведено за шифром Е7-24-13 з коефіцієнтом 0,8, а не з коефіцієнтом 0,5, завищення вартості становить 87 624,27 грн.; демонтаж колючого дроту огородження без видалення залізобетонних опор проведено за шифром Е7-24-13 з коефіцієнтом 0,4, а не з коефіцієнтом 0,3, завищення вартості становить 29 209,00 грн.; улаштування огорожі з металевої сітки по залізобетонним опорам проведено за шифром ЕН10-47-8, а не за шифром Е47-341-1, завищення вартості становить 119 794,77 грн.; до акту № 1 (форма КБ-2в) виконаних робіт включені матеріальні засоби (круги), які фактично при виконанні робіт не використовувались, завищення вартості становить 2 271,00 грн.; в акті виконаних робіт за грудень 2017 року передбачені роботи з планування площ ручним способом на суму 13 946,54 грн.

За результатами перевірки позивачем встановлено завищення вартості робіт на суму 252 845,58 грн.

23.01.2018, 03.03.2018, 07.03.2018 позивач звертався до відповідача з вимогами усунення недоліків та відшкодування збитків, однак відповідачем недоліки усунені не були.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, у зв'язку з неякісним виконанням робіт, завдано позивачу збитки у розмірі 252 845,58 грн., що становить суму завищених робіт.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір № 111/17 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У силу приписів частин першої, другої, третьої статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з частинами першою, другою статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями частини першої статті 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з частиною першою статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Підписавши спірний договір № 111/17 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі, сторони Договору погодили всі істотні умови договору та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.

У ст. 632 ЦК України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як зазначалось вище, у п. 3.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 2) сторони погодили, що ціна договору становить 1 273 507,65 грн. Сторонами підписано локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-1 на капітальний ремонт внутрішньої огорожі, а також підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису № 7-1-1.

Тобто, під час укладення договору № 111/17 на виконання робіт з капітального ремонту огорожі сторонами на основі вільного волевиявлення було погоджено умови щодо ціни.

Відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Матеріалами справи (актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017) підтверджується виконання відповідачем робіт на суму 1 273 507,65 грн.

Згідно з експертним звітом філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Кіровоградській області від 11.07.2017 № 12-0577к-17 за результатами розгляду кошторисної документації і знання зауважень за робочим проектом «Капітальний ремонт внутрішньо огорожі технічної території військової частини А 1201 за адресою: Кіровоградська обл., Знам'янський район, с. Богданівка, вул. Перемоги» встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проектом, складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2012 «Правила визначення вартості будівництва».

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Суд відзначає, що зазначені позивачем обставини не є недоліками, які не могли бути виявлені.

Більше того, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 1 273 507,65 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 на суму 1 273 507,65 грн. підписані уповноваженим представником позивача без жодних зауважень та заперечень.

Посилання позивача на здійснення перевірки у зв'язку з відсутністю завірених копій накладних або рахунків, по яким проводилась закупівля матеріалів для виконання робіт, сертифікатів якості закуплених матеріалів є безпідставним, оскільки за змістом п. 4.3 договору замовник має право повернути рахунки виконавцю без оплати у випадку їх направлення без надання всіх необхідних документів, передбачених п. 4.1 договору. Однак, позивач правом на повернення рахунку без оплати за відсутності накладних не скористався, оплату здійснив у повному обсязі, а тому позбавляється можливості перегляду вартості матеріалів після здійснення повної оплати.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 7.3 договору при виявленні замовником протягом гарантійного строку експлуатації недоліків (дефектів) виконаних робіт, складається акт усунення недоліків з визначенням строків усунення недоліків (дефектів) за підписом сторін. Якщо виконавець відмовився від складання акту, він оформляється в односторонньому порядку.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи акт позапланової перевірки стану огорожі, інженерних загороджень, захисних споруд від 28.02.2018 складено позивачем в односторонньому порядку, уповноважені представники відповідача на вказану перевірку не запрошувались, що суперечить умовам договору, а тому такий акт не є належним доказом на підтвердження виявлення недоліків.

Крім того, відповідно до п. 6.1.6 договору виконавець гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку - 6 років.

Зі змісту вказаного пункту договору та п. 7.3 протягом гарантійного строку можуть бути виявлені недоліки в якості виконаних робіт, у той же час, виявлення завищення вартості робіт до таких недоліків не відноситься і могло бути виявлене позивачем лише під час прийняття робіт за актом приймання-передачі.

Умовами укладеного договору сторони не погоджували, що у разі виявлення в процесі внутрішньої перевірки в односторонньому порядку завищення вартості робіт, виконавець зобов'язаний повернути суму завищення; чинне законодавство також не покладає на виконавця такого обов'язку після прийняття замовником робіт без зауважень та заперечень.

Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, акт перевірки має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2014 у справі № 927/1195/13.

Сам по собі акт позапланової перевірки від 28.02.2018, затверджений ТВО командира військової частини, не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів, отриманих у виконання договірних відносин.

Інші докази, наявні у матеріалах справи, не підтверджують факту порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що завищення вартості робіт на суму 252 845,58 грн. є збитками позивача.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди відображені у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Разом з цим, суд зазначає, що на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що доказів того, що відповідач порушував виконання своїх договірних зобов'язань, матеріали справи не містять.

Позивачем не наведено та не надано доказів здійснення відповідачем протиправних дій чи допущення бездіяльності, внаслідок яких заподіяно збитки, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та розміром відшкодування, а також наявність вини відповідача у завдання збитків позивачу.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи факт належного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, відсутність будь-яких угод щодо зміни умов договору в частині зменшення/збільшення ціни, а також факт недоведеності у діях відповідача всіх елементів, необхідних для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача в повному обсязі та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.07.2018.

Суддя О.Г. Удалова