Рішення № 75526431, 19.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2018Справа № 910/5274/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Чаплигіної А.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар»,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс».

про стягнення 54 098, 70 грн.

Представники:

від позивача: Прокопчук Д.О.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: Чеботарьов Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Прокопчук Дмитро Олександрович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» (далі-відповідач) про стягнення суми безпідставно отриманих коштів у розмірі 54 098, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.12.2017, укладених між Фізичною особою-підприємцем Прокопчук Дмитром Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», позивач набув у власність нежитлові приміщення № 511 загальною площею 102, 00 кв.м. та № 512 загальною площею 67, 40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19. Як зазначає позивач, на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.12.2017 вказані приміщення перебували в користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на підставі договору оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», яке діяло від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» на підставі договору доручення № 16/1 від 08.08.2017. Проте, як стверджує позивач, враховуючи, що з 18.12.2017 року власником орендованих приміщень є позивач, відповідач безпідставно продовжував отримувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендні платежі від здавання в оренду чужого майна, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути суму орендної плати за користування приміщеннями з 18.12.2017 по 01.02.2018 у розмірі 54 098, 70 грн.

Також, разом з позовною заявою, Фізичною особою-підприємцем Прокопчук Дмитром Олександровичем подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у відповідача оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: договору оренди нежитлових приміщень № 14/08-17 від 14.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», договір доручення № 16/1 від 08.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендної плати за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 за період грудень 2017, січень 2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича залишено без руху. Встановлено Фізичній особі-підприємцю Прокопчук Дмитру Олександровичу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

14.05.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.05.2018. Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» (третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» (третя особа-2). Клопотання Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича про витребування доказів задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» у строк до 31.05.2018 надати суду оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи наступних документів: договір оренди нежитлових приміщень № 14/08-17 від 14.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», договір доручення № 16/1 від 08.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендної плати за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 за період грудень 2017, січень 2018 (платіжні доручення, банківські виписки тощо).

У судовому засіданні 31.05.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 21.06.2018.

21.06.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 зазначає, що позивач після того, як набув право власності на орендовані приміщення ще 18.12.2017 та до моменту оплати 20.12.2017 не повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» про своє право на ці приміщення та про заміну кредитора в зобов'язанні, у зв'язку з чим товариство перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» передплату за січень 2018.

У судовому засіданні 21.06.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 19.07.2018.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи-2 поклався на розсуд суду щодо задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представники відповідача та третьої особи-1 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи-1 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.07.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» (далі- орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» (далі - орендар) укладено договір № 14/08-17 оренди нежитлових приміщень, умовами якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) без права відчуження нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе 19А (далі - об'єкт оренди) загальною площею 239 м2, в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.

На момент підписання цього договору орендодавець розпоряджається вказаним приміщенням на підставі договору доручення № 16/1 від 08.08.2017 від власника приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, передача орендарю об'єкта оренди оформлюється актом прийому-передачі приміщення.

Згідно п.п. 4.2. та 4.3. договору, термін оренди починається з 01.09.2017 та діє до 01.12.2018 року. Якщо жодна із сторін не менше ніж за 30 календарних днів, до моменту закінчення строку дії договору, не заявить письмово про припинення його дії, то договір вважається пролонгованим на наступний рік при тих самих умовах і на той самий строк. Кількість таких пролонгацій не обмежена.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розмір орендної плати становить 220, 00 грн. за 1 кв.м. користування за місяць, загальна сума орендної плати за один місяць становить 52 580, 00 грн. з урахуванням ПДВ. Орендодавець не може змінювати розмір орендної плати протягом строку дії договору.

Орендна плата вноситься шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 5.2. договору).

За умовами п. 5.3. договору, орендар сплачує орендні платежі щомісячно попередньою оплатою до 20-го числа поточного місяця в національній валюті, відповідно до рахунків, наданих орендодавцем. Вказані рахунки надаватимуться виключно для зручності у взаєморозрахунків і їх неотримання або невчасне отримання орендарем не є підставою для порушення строків оплати встановлених цим договором. В разі неотримання рахунку орендар зобов'язується до 20-го числа поточного місяця сплатити орендну плату за договором в погодженому сторонами в даному договорі чи додатках до нього розмірі.

У відповідності до п. 5.4. договору, орендар зобов'язується після підписання цього договору сплатити орендодавцю попередньою оплатою орендну плату за перший місяць оренди та гарантійний внесок у розмірі 100% місячної орендної плати, який може бути використаний, як сплата за останній місяць оренди.

Згідно п. 5.5. договору, орендар за згодою орендодавця має право вносити орендні платежі наперед за будь-який термін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» гарантійний внесок у розмірі 100% місячної орендної плати у розмірі 52 580, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9080 від 18.12.2017, із зазначенням в призначені платежу: за останній місяць.

Так, 18.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» (далі - продавець) та Прокопчук Дмитром Олександровичем (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П, зареєстрований в реєстрі за № 1472, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купляє та приймає від продавця у власність нежитлове приміщення № 511, загальною площею 102, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19.

Нежитлове приміщення, що відчужується за цим договором, має загальну площу 102, 00 кв.м., знаходиться на 5-м поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору, продаж нежитлового приміщення проводиться за ціною 1 200 000, 00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, продавець своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продане нежитлове приміщення, отримання від покупця грошей у сумі 1 200 000, 00 грн., до укладення та нотаріального посвідчення цього договору, відповідно до норм чинного законодавства України.

За умовами п. 3.2. договору, право власності на нежитлові приміщення виникає у покупця після нотаріального посвідчення цього договору з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (п. 9.1. договору).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за Прокопчук Дмитром Олександровичем зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 102, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19, приміщення № 511, номер запису про право власності: 24006241, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1265505380000.

На виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18.12.2017, продавець передав, а покупець прийняв нежитлове приміщення № 511, що розташоване на 5-му поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19, загальною площею 102, 00 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 26.12.2017.

Крім того, 18.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» (далі - продавець) та Прокопчук Дмитром Олександровичем (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Затварницькою І.П, зареєстрований в реєстрі за № 1470, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купляє та приймає від продавця у власність нежитлове приміщення № 512, загальною площею 67, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19.

Нежитлове приміщення, що відчужується за цим договором, має загальну площе 67, 40 кв.м., знаходиться на 5-м поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору, продаж нежитлового приміщення проводиться за ціною 800 000, 00 грн.

Згідно п. 2.1. договору, продавець своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продане нежитлове приміщення, отримання від покупця грошей у сумі 800 000, 00 грн., до укладення та нотаріального посвідчення цього договору, відповідно до норм чинного законодавства України.

За умовами п. 3.2. договору, право власності на нежитлові приміщення виникає у покупця після нотаріального посвідчення цього договору з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення (п. 9.1. договору).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за Прокопчук Дмитром Олександровичем зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 67, 40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 19, приміщення № 512, номер запису про право власності: 24006317, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1265541080000.

Як зазначає позивач, з моменту набуття ним у власність вказаного майна нежитлові приміщення загальною площею 169,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19, приміщення № 511 та № 512 до нього також перейшли права та обов'язки наймодавця за договором № 14/08-17 оренди нежитлових приміщень від 14.08.2017, в тому числі на отримання орендної плати за користування вказаними приміщеннями, проте орендна плата за січень 2018 була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», що підтверджується платіжним дорученням № 87 від 26.12.2017 на суму 52 580, 00 грн.

Так, 01.02.2018 між Прокопчук Дмитром Олександровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» (орендар) складено та підписано акт приймання передачі (повернення) нежитлових приміщень, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення № 511 загальною площею 102, 00 кв.м. та нежитлове приміщення № 512, загальною площею 67, 40 кв.м., що розташоване на 5 -му поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 19. Загальна площа переданих приміщень складає 169, 4 кв.м.

Також, позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» була надіслана вимога від 05.02.2018, в якій позивач просив ТОВ «Директ Офіс Сервіс» сплатити на його користь заборгованість по орендній платі за період з 18.12.2017 по 01.02.2018 у розмірі 54 098, 70 грн.

Листом від 13.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» надало відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому повідомило, що у зв'язку з тим, що позивачем не було письмово повідомлено товариство про заміну власника об'єкту оренди, ТОВ «Директ Офіс Сервіс» не могло знати про зміну кредитора у зобов'язанні, а тому орендар належним чином виконав своє зобов'язання з оплати коштів за користування об'єктом оренди за січень 2018.

Крім того, позивачем на адресу відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» направлялась вимога від 07.03.2018, в якій позивач зазначив, що до нього перейшли права та обов'язки наймодавця за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 та просив протягом 10 календарних днів з моменту направлення вимоги надати оригінали або належним чином завірені копії документів, що підтверджують зобов'язання, а саме: договір оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 (з усіма додатками та доповненнями), договір доручення № 16/1 від 08.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», акт приймання-передачі приміщення в оренду за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017, розрахункові документи, які підтверджують сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендних платежів за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 (здійснених з 01.12.2017 по даний час) - якщо такі проводилися, а також просив у разі здійснення ТОВ «Директ Офіс Сервіс» орендних платежів за грудень 2017-січень 2018 вказані платежі сплатити на користь позивача, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 12.03.2018.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що кошти у розмірі 54 098, 70 грн. є безпідставно отриманими Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт», оскільки з 18.12.2017 року власником орендованих приміщень є позивач.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом вище, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.12.2017 позивач набув право власності на нежитлове приміщення № 511 загальною площею 102, 00 кв.м. та нежитлове приміщення № 512, загальною площею 67, 40 кв.м., що розташовані на 5 -му поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, загальна площа приміщень складає 169, 4 кв.м.

В той же час, зазначене вище нерухоме майно перебувало у користуванні (оренді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на підставі договору № 14/08-17 оренди нежитлових приміщень від 14.08.2017 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», який на момент підписання договору оренди розпоряджався вказаними приміщеннями на підставі договору доручення № 16/1 від 08.08.2017 від власника приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт».

Тож, як стверджує позивач, з моменту набуття ним у власність вказаного майна: нежитлових приміщень загальною площею 169,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Харківськ шосе, будинок 19, приміщення № 511 та № 512 до нього також перейшли права та обов'язки наймодавця за договором оренди № 14/08-17 оренди нежитлових приміщень від 14.08.2017, в тому числі на отримання орендної плати за користування вказаними приміщеннями, проте орендна плата за січень 2018 була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», що підтверджується платіжним дорученням № 87 від 26.12.2017 на суму 52 580, 00 грн.

Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, наймачеві надається додатковий захист шляхом встановлення правила, що перехід права власності на річ, передану у найм, не є підставою для зміни або припинення договору найму. Новий власник речі набуває прав та обов'язків наймодавця за договором найму та повинен їх виконувати до закінчення строку дії договору або до моменту його припинення з будь-яких інших підстав. Тобто в результаті переходу права власності на найману річ має місце заміна наймодавця в договорі найму.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 922/2318/17.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до п. 5.3. договору, орендар сплачує орендні платежі щомісячно попередньою оплатою до 20-го числа поточного місяця в національній валюті, відповідно до рахунків, наданих орендодавцем. Вказані рахунки надаватимуться виключно для зручності у взаєморозрахунків і їх неотримання або невчасне отримання орендарем не є підставою для порушення строків оплати встановлених цим договором. В разі неотримання рахунку орендар зобов'язується до 20-го числа поточного місяця сплатити орендну плату за договором в погодженому сторонами в даному договорі чи додатках до нього розмірі.

Таким чином, враховуючи, що сторонами передбачено внесення орендної плати попередньою оплатою до 20-го числа поточного місяця, Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на виконання умов договору оренди була сплачена на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» орендна плата за січень 2018, що підтверджується платіжним дорученням № 87 від 26.12.2017 на суму 52 580, 00 грн.

Разом з тим, за змістом положень ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач після набуття права власності на орендовані приміщення - 18.12.2017 та до моменту оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендної плати - 26.12.2017 не повідомив останнього про заміну кредитора у зобов'язанні та лише 05.02.2018 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» з вимогою про сплату на його користь заборгованості по орендній платі за період з 18.12.2017 по 01.02.2018 у розмірі 54 098, 70 грн.

Тож, приймаючи до уваги положення ст. 516 Цивільного кодексу України, враховуючи що сторонами договору оренди було передбачено внесення орендної плати попередньою оплатою та несвоєчасне повідомлення позивачем третьої особи-2 про заміну кредитора у зобов'язанні, суд приходить до висновку, що у даному випадку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» свого обов'язку зі сплати орендної плати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» є належним виконанням.

При цьому, суд звертає увагу, що 01.02.2018 між Прокопчук Дмитром Олександровичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» (орендар) було складено та підписано акт приймання передачі (повернення) нежитлових приміщень, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення № 511 загальною площею 102, 00 кв.м. та нежитлове приміщення № 512, загальною площею 67, 40 кв.м., що розташоване на 5 -му поверсі «Житлово-офісно-торгового комплексу» за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 19. Загальна площа переданих приміщень складає 169, 4 кв.м.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» направлялась вимога від 07.03.2018, в якій позивач зазначив, що до нього перейшли права та обов'язки наймодавця за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 та просив протягом 10 календарних днів з моменту направлення вимоги надати оригінали або належним чином завірені копії документів, що підтверджують зобов'язання, а саме: договір оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 (з усіма додатками та доповненнями), договір доручення № 16/1 від 08.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», акт приймання-передачі приміщення в оренду за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017, розрахункові документи, які підтверджують сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» орендних платежів за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 (здійснених з 01.12.2017 по даний час) - якщо такі проводилися, а також просив у разі здійснення ТОВ «Директ Офіс Сервіс» орендних платежів за грудень 2017-січень 2018 вказані платежі сплатити на користь позивача, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 12.03.2018.

Проте, відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» на вищезазначену вимогу відповіді не надали.

Тож, як зазначає позивач, оскільки з 18.12.2017 законним власником орендованих приміщень став позивач, відповідач продовжував безпідставно приймати від третьої особи-1 орендні платежі від здавання чужого майна в оренду, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 54 098, 70 грн.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Як встановлено судом вище, орендна плата за січень місяць 2018 року була перерахована Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар», яке розпоряджається вказаними приміщеннями на підставі договору доручення № 16/1 від 08.08.2017 від власника приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт».

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно ст. 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тож, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом в ухвалі від 14.05.2018 про відкриття провадження у справі № 910/5274/18 було задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича про витребування доказів та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" у строк до 31.05.2018 надати суду оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи наступних документів, зокрема: договір доручення № 16/1 від 08.08.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Вілліам Інвест Експерт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-Промисловий Дім "Цезар", докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Директ Офіс Сервіс" орендної плати за договором оренди № 14/08-17 від 14.08.2017 за період грудень 2017, січень 2018 (платіжні доручення, банківські виписки тощо).

За приписами ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частинами 1-2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Проте, відповідач вимог ухвали суду не виконав, витребувані документи не надав, при цьому третя особа-2 у даному судовому засіданні повідомила, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» відсутня редакція договору доручення № 16/1 від 08.08.2017 (відповідна копія), тому останнє не може його надати суду, у зв'язку з чим суд розглянув справи за наявним в ній матеріалами справи.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи не містять редакції договору доручення № 16/1 від 08.08.2017, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості дослідити його умови, зокрема в частині передачі повіреним довірителю всього одержаного у зв'язку з виконанням доручення, як і не містять доказів перерахування зазначених вище коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-Промисловий Дім «Цезар» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Офіс Сервіс» на користь відповідача, як підставу для стягнення з останнього зазначених грошових коштів (орендної плати).

Відтак, суд не може дійти до беззаперечного висновку, що відповідач є набувачем грошових коштів від сплати орендної плати за користування приміщеннями з 18.12.2017 по 01.02.2013.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Прокопчук Дмитра Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Вілліам Інвест Експерт» про стягнення 54 098, 70 грн. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 24.07.2018

Суддя Щербаков С.О.