Ухвала суду № 75526130, 27.07.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.07.2018 Справа № 908/1439/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КОНТРАКТ ПЛЮС” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15 - А, офіс 321)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)

про стягнення 6 321 907, 34 грн. основного боргу, 188 501,77 грн. пені, 181 223,12 грн. інфляційних втрат та 70 671,76 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КОНТРАКТ ПЛЮС”, м. Київ б/н, б/д (вх. №1551/08-07/18 від 24.07.2018) до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 6 321 907, 34 грн. основного боргу за договорами поставки, 188 501,77 грн. пені, 181 223,12 грн. інфляційних втрат та 70 671,76 грн. 3 % річних.

24.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1439/18 розподілено судді Мірошниченку М.В.

25.07.2018 до суду супровідним листом надійшли додатки до вказаної позовної заяви.

Розглянувши матеріали цієї позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.

Про об’єднання справ в одне провадження, роз’єднання позовних вимог, про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, роз’єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об’єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об’єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об’єднання.

Справи, об’єднані в одне провадження, роз’єднанню не підлягають.

Предметом даного позову є стягнення 6 321 907, 34 грн. основного боргу за договорами поставки, 188 501,77 грн. пені, 181 223,12 грн. інфляційних втрат та 70 671,76 грн. 3 % річних.

Із змісту позовної заяви та доданих до позову матеріалів (до супровідного листа до позову додано 316 документів) не вбачається, що об’єднані позовні вимоги пов’язані між собою підставою виникнення чи поданими доказами.

Предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача 6 321 907, 34 грн. основного боргу за Договорами поставки №170183 від 01.09.2017, №170105 від 23.06.2017, №170185 від 07.09.2017, №170190 від 13.09.2017, №170181 від 31.08.2017, №170092 від 29.05.2017, №170108 від 23.06.2017, №170112 від 29.06.2017, №170144 від 24.07.2017, №170160 від 18.08.2017, №170208 від 11.10.2017 та 188 501,77 грн. пені, 181 223,12 грн. інфляційних втрат та 70 671,76 грн. 3 % річних, нарахованих на зазначену заборгованість.

В позовній заяві позивач вказує, що вимоги позивача до відповідача випливають з:

- Договору факторингу № 15-03/18-1 від 15.03.2018 р., укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “ОСОБА_1”;

- Договору факторингу № 13-03/18-1 від 13.03.2018 р., укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бігбілд компані”;

- Договору факторингу № 16-03/18-1 від 16.03.2018 р., укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпротехсервіс ЛТД”;

- Договору факторингу № 14-03/18-1 від 14.03.2018 р., укладеним між позивачем та Товариство з обмеженою відповідальністю “Лайт Стоун”,

та обґрунтовані укладеними договорами поставки, а саме:

- Договором поставки №170183 від 01.09.2017 укладеним між ТОВ “Компанія “ОСОБА_1” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170105 від 23.06.2017 укладеним між ТОВ “Бігбілд компані” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170185 від 07.09.2017 укладеним між ТОВ “Бігбілд компані” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170190 від 13.09.2017 укладеним між ТОВ “Бігбілд компані” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170181 від 31.08.2017 укладеним між ТОВ “Лайт Стоун” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170092 від 29.05.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170108 від 23.06.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170112 від 29.06.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170144 від 24.07.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170160 від 18.08.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”;

- Договором поставки №170208 від 11.10.2017 укладеним між ТОВ “Дніпротехсервіс ЛТД” та ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”.

Отже, дослідивши позовні матеріали, судом встановлено, що на підставі десятьох різних договорів поставки, виникли правовідносини у третіх осіб та відповідача, а на підставі чотирьох договорів факторингу (за якими треті особи відступили позивачу своє право вимоги за вище переліченими договорами поставки) виникло право вимоги до відповідача.

Таким чином, для вирішення спору по суті про стягнення з відповідача 6 321 907, 34 грн. основного боргу, суд повинен буде дослідити та вивчити кожний з зазначених договорів поставки та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, та дати належну правову оцінку, наявності на момент відступлення невиконаного зобов'язання, встановити чи настав строк його виконання, дослідити первинну документацію, що підтверджує господарську операцію, та дослідити кожний з зазначених договорів факторингу та встановити факт переходу права грошової вимоги до позивача по кожному з зазначених договорів. При цьому позивач не зазначає, в позовній заяві про залучення до справи третіх осіб, з якими укладені договори поставки та факторингу, проте встановлення факту переходу права вимоги до позивача, в подальшому може вплинути на права зазначених третіх осіб.

Також, для вирішення даної справи по суті необхідно досліджувати докази виконання кожного з цих договорів окремо, встановлювати факти невиконання зобов’язань. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предмети договорів поставки є різними, як і докази на виконання цих договорів, зокрема, товар поставлявся в різні строки, за окремими видатковими накладними, довіреності на приймання товару складені по кожному договору окремо.

З наведеного вбачається, що заявлені вимоги мають різні підстави виникнення та не пов’язані між собою поданими доказами, а тому не можуть бути об’єднані в одне провадження.

Оскільки позовні вимоги заявлені з різних підстав (договорів) та не пов'язані спільними доказами, сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

До того ж сумісний розгляд цих вимог значно ускладнить вирішення питання щодо встановлення та залучення осіб, на права та обов’язки яких може вплинути рішення у цій справі.

З вищевикладених підстав, судом не задовольняється клопотання щодо необхідності об'єднання заявлених вимог в одне провадження.

Таким чином, позивачем об’єднано основні та похідні позовні вимоги за кількома самостійними договорами поставки та договорами факторингу, тобто з різних підстав, які не пов’язані поданими доказами, тому підлягають розгляду в окремих позовних провадженнях.

Відповідно до п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі якщо порушено правила об’єднання позовних вимоги (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження.

Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України « Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Керуючись ст.. 173, п. 2 ч. 5, ч. 6. ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КОНТРАКТ ПЛЮС”, м. Київ б/н, б/д (вх. №1551/08-07/18 від 24.07.2018) до Приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя про стягнення 6 321 907, 34 грн. основного боргу за договорами поставки, 188 501,77 грн. пені, 181 223,12 грн. інфляційних втрат та 70 671,76 грн. 3 % річних та додані до неї документи, - повернути позивачу.

Матеріали позовної заяви направити на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.

Додаток: позовна заява та додані документи (в тому числі: оригінал платіжного доручення № 27 від 12.07.2018 про сплату судового збору в сумі 101 434 грн. 56 коп.).

Копію даної ухвали направити позивачу та відповідачу.

Відповідно до ст.ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Ухвала підписана 27.07.2018.

Суддя М.В. Мірошниченко