Рішення № 75525915, 17.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2170/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", 49051, м. Дніпро, проспект Калнишевського, будинок 35, кімната 2; код ЄДРПОУ 13425445

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815

в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно- монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49124, м. Дніпро, вулиця Магаданська, будинок 43; код ЄДРПОУ 41149437

про стягнення заборгованості у розмірі 330 598,34 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, директор на підставі наказу №35 від 12.03.98р.

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 22.12.2017 №б/н

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості за договором № ПР/БМЕС-171289 у розмірі 330 598,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/БМЕС-171289/НЮ від 13.11.2017 року в частині оплати за виконані роботи.

Ухвалою суду від 22.05.2018 відкрито загальне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 12.06.2018.

08.06.2018 від відповідача надійшов відзив на позов від 07.06.2018, у якому він заперечує проти нарахування штрафних санкцій за період який вказав позивач з 30.01.2018. Вважає, що нарахування штрафних санкцій слід розпочинати з 01.02.2018. Отже, просить суд відмовити в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 843,46 грн.

12.06.2018 до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання від відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке обґрунтоване тим, що стягнення грошових коштів більш як 289 980,00 грн. призведе до ускладнення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 12.06.2018 розгляд підготовчого засідання відкладено до 17.07.2018.

27.06.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив № 176 від 25.06.2018 у якій він заперечує проти зменшення штрафних санкцій.

Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання. Погодився з розрахунком штрафних санкцій, який починається з 01.02.2018 по 21.05.2018 наданим відповідачем.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання, позов визнав частково.

Відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 17.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (виконавець) і Відповідачем (замовник) укладений договір ПР/5МЕС-171289/НЮ від 13.11.2017(Договір). Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов’язується надати замовнику послуги з налагодження автоматики безпечної роботи газових котлів за адресами :м. Дніпро, вул. Пастера,30; м. Дніпро, вул. Привокзальна,3; м. Дніпро, Лоцманській узвіз,22; м. Дніпро, вул. Механічна,22 у терміни, передбачені п.5.1 цього Договору, а замовник зобов’язується прийняти надані послуги та своєчасно оплатити їх на умовах даного договору. Згідно п. 2.1 договору, послуги надаються в обсязі згідно зведеного розрахунку вартості послуг (додаток№1). Відповідно до п. 3.1 договору, сума договору, згідно зведеного розрахунку вартості послуг (додаток №1) складає 289 980,00 грн. в т.ч. ПДВ-48 330,100 грн. Відповідно до п.4.1 договору, розрахунки за надані виконавцем послуги проводяться замовником на підставі підписаних сторонами актів здачі - приймання наданих послуг, з обов’язковим наданням фактичних калькуляцій. Даний договір набирає чинності з дня його укладання і діє до 31.12.2017 (п.15.1).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України)..

На виконання умов договору, Позивачем виконано роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за грудень 2017 року, які підписані сторонами без зауважень та довідками про вартість виконаних послуг та витрати (а.с. 15-26). Всього на загальну суму 289 980,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, розрахунки за послуги проводяться таким чином: 100% перерахуванням грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання - здачі наданих послуг та отримання відповідного рахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України).

Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно, відповідач повинен сплатити вартість виконаних робіт не пізніше 17.01.2018.

Однак, відповідач порушив умови договору і своєчасно не розрахувався за надані послуги. Листом (а.с.27) відповідач повідомив позивача про те, що зобов’язання за цим договором буде виконано в термін до 31.04.2018.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача є несплаченою і складає 289 980,00 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 9.2 Договору визначено, замовник за даним договором несе відповідальність на несвоєчасну оплату наданих послуг. Замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період , за який нараховується пеня.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 29760,40 грн. за період з 30.01.2018 по 21.05.2018 по кожному акту окремо.

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак неправильно враховує періоди нарахувань.

За розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню складає 28 982,11 грн. за період з 01.02.2018 по 21.05.2018 по кожному акту окремо.

Таким, чином вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 28 982,11 грн.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення розміру пені, яке обґрунтовує складним фінансовим становищем підприємства.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із: кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем не надано вище вказаних доказів, тому в клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 2663,17 грн. згідно за період з 30.01.2018 по 21.05.2018 по кожному акту окремо.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, однак неправильно враховує періоди нарахувань.

За розрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню складає 2598,00 грн. за період з 01.02.2018 по 21.05.2018 по кожному акту окремо.

Таким, чином вимоги позивача про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 2598,00 грн.

Крім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 8194,77 грн. за період з лютого 2018 року по квітень 2018 року.

Розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції»звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 329 754,88 грн.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 49124, м. Дніпро, вулиця Магаданська, будинок 43; код ЄДРПОУ 41149437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (49051, м. Дніпро, проспект Калнишевського, будинок 35, кімната 2; код ЄДРПОУ 13425445) суму заборгованості у розмірі 289980,00 грн., 3% річних в розмірі 2598,00 грн., пеню в розмірі 28982,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 8194,77 грн. судовий збір в розмірі 4946,32 грн.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Повне рішення складено 27.07.2018

Суддя ОСОБА_3