Рішення № 75525855, 26.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018м. ДніпроСправа № 904/768/18

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Резон", смт. Святогорівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка

про стягнення заборгованості у сумі 652 798 грн. 48 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарство "Резон" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра - Плюс" про стягнення суми передплати за договором у розмірі 464 323, 86 грн., пені - 122 136,26 грн., інфляційних збитків - 52 561, 36 грн., 3% річних - 13 777,00 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору поставки №256 від 12.12.2016 року в частині п. 6.1 Договору поставки товару.

У судовому засіданні 26.04.2018р. Позивач подав заяву № б/н від 26.04.2018р. відповідно до якої він погоджується у повному обсязі з заявою Відповідача про врегулювання спору по справі №904/768/18 за участю судді та просить встановити строк врегулювання спору за участю судді протягом 30 днів з дня постановляння ухвали про його проведення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2018р. заяви сторін задоволено (суддя Панна С.П.), призначено проведення процедури врегулювання спору у справі №904/768/18 за участю судді та спільну нараду за участю сторін призначено на 24.05.2018 р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2018 р. зупинено провадження по справі № 904/768/18 до припинення врегулювання спору за участю сторін.

26.04.2018 р. Позивач подав клопотання про припинення врегулювання спору по справі №904/768/18 за участю судді у зв'язку з тим, що Відповідач не виконав своїх обов'язків, не з'являється у судові засідання та всіма способами затягує судовий процес та врегулювання спору.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 року №293, у зв'язку із припиненням врегулювання спору за участю судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-720/18 справи №904/768/18, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018р. розгляд справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 26.06.2018р. о 10:00.

Відповідач в судове засідання 26.06.2018р. не з'явився, 25.06.2018р. подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити.

Відповідач 02.07.2018р. подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що станом на 25.06.2018р. заборгованість Відповідача складає 127 303,80 грн., у зв'язку з частковою поставкою товару на адресу Позивача.

17.07.2018р. представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути 127 303,80 грн. суми передоплати, 151 116,21 грн. пені, 71 557,26 грн. інфляційних витрат, 16 429,00 грн. 3% річних та судовий збір.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, заява про уточнення позовних вимог, судом не приймається, оскільки подана Позивачем після початку першого судового засідання, так як вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

20.07.2018р. представник Відповідача заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, крім того Відповідач підтримує свої заперечення проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні.

25.07.2018р. представник Відповідача заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника, свої заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позов представник підтримує.

Представник Позивача в судове засідання не з»явися, будь-яких пояснень з приводу не явки останнього в судове засідання на адресу суду не надійшло.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності як представника Позивача так і Відповідача, так як останні ознайомленні з часом і датою розгляду справи належним чином під особистий підпис. (а.с. 94).

У судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2016р. між Селянським (фермерським) господарством "Резон" (далі-Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Дім «Деметра Плюс» (далі-Відповідач, Продавець) було укладено Договір №256 (а.с.20-22).

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану - «Товар», у кількості, за номенклатурою, ціною у строки та на умовах поставки узгоджених сторонами в Специфікаціях до нього, які є його невідємною частиною цього договору, а також відповідно до умов цього Договору.

За умовами п.2.1 вказаного вище Договору, кожна Специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках цього Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше.

У п. 2.7 Договору сторони погодили, що право власності на товар і пов'язані з ним ризики переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару у відповідність з видатковою накладною. Підтвердженням переходу права власності на товар є підпис у видатковій накладній представника Покупця, що діє на підставі довіреності Покупця на отримання товару від Продавця.

Відповідно до умов п.4.1. Договору, ціна товару узгоджується для кожної партії окремо і відображається у відповідних Специфікаціях до Договору, які є його невідємною частиною.

Загальна сума визначається загальною вартістю Товару переданого згідно Специфікацій до цього Договору (п.4.2.).

Порядок і строки оплати за поставлений за Договором товар обумовлюються сторонами і відображаються у відповідних Специфікаціях до нього (п.5.1 договору).

Згідно з п. 5.5 Договору, Покупець зобов'язується оплатити товар, згідно рахунку Продавця, протягом зазначеного в ньому терміну. В разі погодження сторонами в Специфікаціях інших термінів оплати, сторони керуються умовами оплати узгодженими в Специфікаціях до Договору. Рахунок дійсний до оплати протягом визначеного в ньому строку з моменту видачі. У разі опати за товар за рахунком, термін дії якого закінчився, Продавець має право не поставляти товар і повернути отримані грошові кошти Покупцеві, чи відвантажити меншу кількість товару відповідно встановленим новим прайсовим цінами Продавця, з попереднім погодженням з Покупцем, шляхом підписання відповідної Специфікації.

Відповідно до п.6.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Продавець здійснює поставку Покупцю товару (частини), зазначеного в Специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки визначених в Специфікаціях, згідно Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_1 (редакція 2000 року).

У п. 6.3 Договору сторони домовились, що відвантаження товару за їх згодою може бути здійснене автомобільним транспортом, що повинно бути додатково відображено в Специфікації до договору.

Датою відвантаження автомобільним транспортом вважається дата зазначена у видатковій накладній на момент передачі товару до перевезення (п.6.3.1 Договору).

Згідно з п. 12.5 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

У разі якщо після закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не виявить бажання розірвати Договір, то Договір вважається продовженим на наступний рік і на тих же умовах (п. 12.6 договору).

12.12.2016р. сторони підписали до Договору Специфікацію № 01 (а.с.23), згідно умов якої Відповідач зобовязався передати Позивачу товар амонію нітрат (селітра аміачна) у кількості 69,300 тон на загальну суму з ПДВ 464 323,86 грн.

Пунктами 2, 3, 4 вказаної вище Специфікації сторони погодили:

- умови поставки - 68 т. мішка СРТ, ст.Добропілля Дон.зд, 1,3т. мішка FCA м.Сереведонецьк

- умови оплати: 100% передплата.

- термін поставки: до 15.12.2017р.

Відповідно до Специфікаії №01 від 12.12.2016р. термін поставки товару є таким, що настав 15.02.2017р.

Виконуючи умови Договору, Позивач, платіжними дорученнями №384, від 13.12.2016р., перерахував Відповідачеві загальну суму 464 323,86 грн., що є попередньою оплатою за поставку 68 т. селітри аміачної (а.с.24).

Не поставка товару у строки визначені в Специфікації №1 до Договору та не повернення Відповідачем суми передплати і стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується Сторонами, Відповідач здійснив поставку передбаченого умовами Договору Товару частково, на суму 22 110,66 грн. згідно видаткової накладної №101 від 07.02.2017р. (а.с.82).

Отже, як встановлено судом, Відповідач до винесення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.02.2018 р. частково поставив товар на суму 22 110,66 грн., тому суд вважає за необхідне відмовити в цій частині, оскільки поставка на вказану вище суму відбулась до подачі позову до суду.

Крім того, під час розгляду справи 24.04.2018р. Відповідач частково здійснив поставку товару на адресу Позивача на загальну суму 147 404,40 грн. відповідно до видаткової накладної №590 від 24.04.2018р. (а.с.83), 26.04.2018р. на загальну суму 167 505,00 грн. згідно видаткової накладної №599 від 26.04.2018р. (а.с.84).

Враховуючи те, що Відповідач частково здійснив поставку товару на адресу Позивача на загальну суму 147 404,40 грн. відповідно до видаткової накладної №590 від 24.04.2018р. (а.с.83), 26.04.2018р. на загальну суму 167 505,00 грн. згідно видаткової накладної №599 від 26.04.2018р. після винесення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.02.2018 р., суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в цій частині, у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На час розгляду справи Відповідачем суму у розмірі 127 303,80 грн. Позивачу не повернуто, поставку товару на вказану суму Відповідачем не здійснено, доказів з цього приводу сторонами суду не надано.

Як вказувалось вище, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав, покупець має право вимагати передачу товару або повернення суми передплати.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 127 303,80 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення термінів відвантаження, передбачених у цьому Договорі та Специфікаціях до нього, Продавець за вимогою Покупця сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день прострочення (п.8.3. Договору).

Відповідно до п.8.4. Договору, сторони погодили, що стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф, проценти) за цим Договором згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування і закінчується в день виконання стороною зобовязань, а термін позовної давності стягнення штрафних санкцій відповідно до ст..259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 років.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 122 136,26 грн. за період з 16.02.2017р. по 12.02.2018р.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 122 136,26 грн. є необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 116 974,48 грн., оскільки Позивачем невірно застосована основна сума із здійсненої передплати за договором в розмірі 464 323,86 грн. згідно якої нараховувалась пеня, у звязку з тим, що Відповідач частково здійснив поставку передбаченого умовами Договору Товару, на суму 22 110,66 грн. згідно видаткової накладної №101 від 07.02.2017р., тому сума попередньої оплати згідно якої розраховується пеня, повинна бути в розмірі 442 213,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні втрати в розмірі 71 557,26 грн. за період з 16.02.2017р. по 23.04.2018р. та 16 429,00 грн. 3% річних за період з 16.02.2017р. по 09.07.2018р.

Слід зазначити, що застосування Позивачем частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з Відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є невірним, оскільки стягнення з суми попередньої оплати, перерахованої за договором не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625ЦК України.

За такі дії Відповідач може нести відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 127 303,80 грн. основного боргу, 116 974,48 грн. пені. В решті позовних вимог слід відмовити. В частині стягнення загальної суми в розмірі 314 909,40 грн. закрити провадження по справі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра-Плюс", (52600, Дніпропетровська обл., Васильківський район, смт. Васильківка, пров. Лісний, 2, ЄДРПОУ 39537503) на користь Селянського (фермерського) господарства "Резон" (85020, Донецька обл., Добропільський район, смт.Святогорівка, вул.Зелена, буд. 46, ЄДРПОУ 31836094) 127 303,80 грн. суми передоплати, 116 974,48 грн. пені, судовий збір у розмірі 3 664,17 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

В частині стягнення суми в розмірі 314 909,40 грн. провадження по справі закрити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

26.07.2018р.

Повне рішення складено 26.07.2018