Рішення № 75525674, 13.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2018 року м. РівнеСправа №817/1307/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2В.) звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №РВ10/958/000219/ТД-ФС від 12.04.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що право на проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та встановлення факту порушення трудового законодавства мають виключно посадові особи Державної служби України з питань праці та посадові особи її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Зазначено, що за результатами перевірки інспектори з питань праці складають акт про виявлені порушення законодавства про працю, а висновки акта перевірки інспекторів з питань праці є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами. Проте, спірна постанова винесена відповідачем не на підставі даних, виявлених під час перевірки, а згідно даних, виявлених обстеженням робочої групи спеціальної комісії щодо дотримання законодавства з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, здійснення контролю за забезпеченням чистоти і порядку території населених пунктів, за сплатою земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, своєчасним і повним перерахуванням належних до сплати податкових і неподаткових платежів, з питань пожежної безпеки Млинівської селищної ради. Таким чином, оскільки саме ознаки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, виявлені під час проведення перевірки безпосередньо інспектором та відображені в акті перевірки є підставою у розумінні п. 8 Порядку №509 для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами органів з питань праці, тому у відповідача не було підстав застосовувати до позивача штрафні санкції. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 14.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив (а.с.35-36), в якому він заперечив проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що за результатами обстеження спеціальної комісії Млинівської селищної ради складено довідку за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплати праці та сплати місцевих податків від 22.02.2018. Під час даного обстеження виявлено, що магазин «Продукти», розташований в с.Пітушків, вул. Шкільна. 25, належить ФОП ОСОБА_2. На момент обстеження діяльність здійснювала ОСОБА_3, з якою трудову угоду укладено не було. 22.02.2018 року старшим дільничним офіцером поліції Млинівського ВП ОСОБА_4, що був у складі спеціальної комісії, відібрано пояснення у громадянки ОСОБА_3, в яких вона зазначила, що реалізовувала товари в магазині «Продукти» та підміняла продавця у вказаному магазині близько одного місяця. Трудового договору з ФОП ОСОБА_2 не заключала. Дані пояснення надійшли від Млинівського відділення поліції ГУНП в Рівненській області на адресу Управління Держпраці у Рівненській області разом із супровідним листом від 07.03.2018 року №1783/210/01-2018. Відповідач вважає, що позивачем порушено ст.ст.24 та 253 КЗпП України, а отже оскаржувана постанова є правомірною та такою, що прийнята в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

13.07.2018 представники сторін подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Так, в судовому засіданні 13.07.2018 протокольною ухвалою судом було вирішено перейти до розгляду справи в поряду письмового провадження.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено, що в період з 20.03.2018 по 21.03.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Рівненській області на підставі наказу №174 від 19.03.2018, направлення на проведення інспекційного відвідування №147-Н/09-27 від 19.03.2018, листа ГУ Національної поліції в Рівненській області Дубенський відділ поліції Млинівське відділення від 07.03.2018 №1783/210/01-2018 та листа Млинівської селищної ради № вих. - б/н від 22.02.2018 проведено перевірку (інспекційне відвідування) позивача, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №РВ10/958/АВ від 21.03.2018 (далі – акт №РВ10/958/АВ від 21.03.2018) (а.с.19-25).

Згідно з актом №РВ 10/258/АВ від 21.03.2018 робочою групою спеціальної комісії 22.02.2018 було проведено обстеження стану з питань легалізації найманої праці, виплати заробітної плати та зайнятості населення. Відповідно до даних довідки робочої групи спеціальної комісії було зафіксовано, що в магазині «Продукти», який розташований в с.Пітушків по вул. Шкільна, 25 здійснювала торгівлю ОСОБА_3 без укладеного трудового договору. Згідно з матеріалами, які були надані Млинівським ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 підміняла продавця близько одного місяця у вказаному магазині без офіційного працевлаштування. Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_2, вона 22.02.2018 року здійснювала відпуск товару у магазині «Продукти» і відлучилася на 30 хв. в медпункт.

Так, за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплати праці та сплати місцевих податків секретарем спеціальної комісії було складено довідку від 22.02.2018, згідно з якою, «на момент обстеження магазину «Продукти», який розташований в с.Пітушків по вул. Шкільна, 25, діяльність здійснювала ОСОБА_3 (трудову угоду не укладено), встановлено факт торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без відповідної ліцензії на здійснення такої діяльності (а.с.37-38).

У зв'язку з цим 21.03.2018 відповідачем було винесено припис №РВ10/958/АВ/П від 21.03.2018 про усунення виявлених порушень (а.с.42-43).

У відповідь на вказаний припис позивачем повідомлено відповідача, що з 06.03.2018 на посаду продавця продовольчих товарів з оплатою праці в розмірі мінімальної заробітної плати прийнята ОСОБА_5 (а.с.12).

12.04.2018 Управління Держпраці у Рівненській області, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України прийняло постанову №РВ10/958/000219/ТД-ФС від 12.04.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 111 690 грн. (а.с.9-11).

Вважаючи рішення відповідача про накладення штрафу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі – Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно пп.6 п.4 Положення №96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.7 Положення №96 Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами пп. 9 п. 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

В даному випадку, управління Держпраці у Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю України Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295).

Згідно з п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п.3 Порядку №295).

Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Підпунктом 54 п.4 Положення № 96 передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі – Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою – сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі – штрафи).

Так, згідно з п.2 Порядку №509 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що право на проведення перевірок за дотриманням законодавства про працю та встановлення факту порушення трудового законодавства мають виключно посадові особи Державної служби України з питань праці та посадові особи її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. За результатами перевірки інспектори з питань праці складають акт про виявлені порушення законодавства про працю. Висновки акта перевірки інспекторів з питань праці є підставою для винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими особами.

Тобто, підставою для накладання на суб’єкта господарювання штрафу є встановлене при перевірці порушення вимог законодавства про працю.

Як зазначено в акті №РВ10/958/АВ від 21.03.2018 року, на момент інспекційного відвідування відпуск товарів у магазині здійснювала ОСОБА_5.

Матеріали справи підтверджують, що вказана особа офіційно працевлаштована та працює згідно з наказом про прийняття на роботу №3 від 05.03.2018 (а.с.13) та трудовим договором від 05.03.2018 (а.с.14-15), про що у встановленому порядку повідомлено органи фіскальної служби (а.с.16).

Таким чином, у суду відсутні правові підстави стверджувати про наявність порушень ФОП ОСОБА_2 ст.24 КЗпП України.

Крім того, постанова №РВ10/958/000219/ТД-ФС від 12.04.2018 винесена відповідачем на підставі даних, виявлених обстеженням робочої групи спеціальної комісії щодо дотримання законодавства з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, здійснення контролю за забезпеченням чистоти і порядку території населених пунктів, за сплатою земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, сплати акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, своєчасним і повним перерахуванням належних до сплати податкових і неподаткових платежів, з питань пожежної безпеки Млинівської селищної ради.

Зокрема, згідно з довідкою за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплати праці та сплати місцевих податків, оформленої робочою групою спеціальної комісії, в ході обстеження магазину «Продукти», що розташований в с.Пітушків по вул. Шкільній , 25, належить ФОП ОСОБА_2 на момент обстеження діяльність здійснювала ОСОБА_3 (трудову угоду не укладено); встановлено факт торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без відповідної ліцензії на здійснення такої діяльності.

Водночас, постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 08.05.2018 по справі №566/296/18, яка набрала законної сили 19.05.2018, звільнено ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, а провадження закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.58-61). У даній постанові зазначено, що «в протоколі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП не вказано, які саме алкогольні напої, в якій кількості та кому продала ОСОБА_2, який розмір склала виручка від такої незаконної торгівлі алкогольними напоями, тобто відсутня об’єктивна сторона зазначеного правопорушення. Відсутність відомостей про те, чи одержана виручка від продажу предметів торгівлі, унеможливлюють застосувати до ОСОБА_2 ч.1 ст.156 КУпАП, оскільки вказана норма адміністративного закону передбачає обов’язкову конфіскацію предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий або товарний чек) з його обов'язковими реквізитами (найменування фізичної особи - підприємця та адреса торгової точки; ідентифікаційний код; кількість, ціна та назва товару; ціна за одиницю товару; форма і сума оплати; загальна сума придбаних товарів тощо). Доказів, а саме касового чеку, показань свідків, жодних інших документів, які б підтверджували факт продажу спиртних напоїв без дозвільних документів, в матеріалах справи не міститься. Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення».

Відтак, вказаною постановою спростовується факт продажу товару ОСОБА_3 (що вона стояла за прилавком та відпускала товар), про що стверджував відповідач.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд також критично оцінює наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_3 від 22.02.2018 та від 08.05.2018, оскільки такі пояснення містять суперечливі дані та не підтверджують факту порушень трудового законодавства відповідачем.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб’єктом господарювання, вимог ст.24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 111690 грн.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ10/958/000219/ТД-ФС від 12.04.2018 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.

За наведеного, відповідні позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова,7,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 39780243) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ10/958/000219/ТД-ФС від 12.04.2018, згідно з якою на ОСОБА_1 особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,33027, РНОКПП НОМЕР_1) накладено штраф у розмірі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова,7,м.Рівне,33028; ідентифікаційний код 39780243), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,33027; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.