Рішення № 75525668, 17.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2018 року м. РівнеСправа №817/1600/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1В.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі – ГУ НП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського; зобов'язання вчинення дій щодо призначення та виплатити вказаної одноразової грошової допомоги, відповідно до підпункту «в» п.3 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що в лютому 2009 в період проходження служби при виконанні службових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок. В грудні 2017 за результатами первинного огляду йому було встановлено 3 групу інвалідності, травма пов’язана з виконанням службових обов'язків, та визначено тридцять відсотків втрати професійної працездатності. У зв'язку з цим позивач звернувся до ГУ НП в Рівненській області з заявою про призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму. Однак відповідачем було відмовлено йому у такій виплаті, оскільки в серпні 2009 позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 3042 грн. у зв'язку з отриманою травмою та ним було перевищено 2-річний термін повторного встановлення вищої групи чи іншої причини інвалідності або більший відсоток втрати працездатності що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Позивач вважає таку відмову безпідставною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 15.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), та встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив (а.с.34-35), в якому він заперечив проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позивачем у 2009 вже подавалася до УМВС України у Рівненській області заява та пакет документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з приводу розриву правого ахіллового сухожилля. Стверджує, що у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу немає підстав, оскільки останній у серпні 2009 вже отримував зазначену допомогу, а також перевищив термін повторного встановлення вищої групи чи іншої причини інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено, що 03.07.2017 згідно з наказом ГУ НП у Рівненській області за №151 о/с відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» полковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 2 (через хворобу) (а.с.15).

Відповідно до акту №1 про нещасний випадок та акту розслідування нещасного випадку від 11.02.2009 нещасний випадок, що мав місце 06.02.2009, стався в період проходження ОСОБА_1 служби при виконанні службових обов'язків в органах внутрішніх справ (а.с.16,17). Відповідно до даних свідоцтва про хворобу №226 від 29.06.2017 захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в поліції (а.с.18).

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії АГ №0000289 від 28.12.2017, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0947027 від 28.12.2017 та випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0947027 від 28.12.2017 ОСОБА_1 встановлено з 18.12.2017 3 групу інвалідності з втратою професійної працездатності у розмірі 30 відсотків з 22.12.2017 (а.с.19-21).

У зв'язку з цим позивач звернувся до ГУ НП у Рівненській області із заявою та відповідними матеріалами про призначення йому одноразової грошової допомогу зв'язку із встановленням інвалідності.

16.03.2018 листом за №1699/116/01/29-2018 ГУ НП у Рівненській області відмовило позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням такої допомоги у серпні 2009 та перевищенням терміну повторного встановлення вищої групи чи іншої причини інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі (а.с.22-23).

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

До набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст.23 Закону України "Про міліцію" та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції ( далі - Порядок № 850).

Частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» визначено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівниками міліції регулюється Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівниками міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі – Порядок №850).

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з п. 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Положеннями п.5 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Однак, абзацом третім пункту 15 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбаченних Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що за колишнім працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлення інвалідності, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Поряд з цим, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.2 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію»).

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст.97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок №4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №916 від 12.09.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22.09.2016, п. 5 Розділу 1 Порядку №4 доповнено пп.4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п.3 Розділу І цього Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов’язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію».

Згідно із п. 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).

Відтак, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установлення йому інвалідності, причиною якої є наявність у нього захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Разом з тим, суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивача виникло 18.12.2017 (дата встановлення втрати працездатності, встановлення 3 групи інвалідності), тобто у період дії Закону України «Про Національну поліцію».

За змістом пп.«в» п.4. ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено III групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно до відомостей довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0947027 та виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0947027 позивачу з 18.12.2017 встановлено 3 групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції та у період коли діяв Закон України «Про Національну поліцію», а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст.99 Закону України «Про Національну поліцію» та порядку. Однак, оскільки позивачу встановлено інвалідність у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, то він має право на одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", а не відповідно до підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України "Про Національну поліцію", як про це зазначено у позові.

Вказаний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладені у постанові від 21.02.2018 в адміністративній справі № 127/8696/17.

З огляду на викладене, рішення ГУ НП в Рівненській області за №1699/116/01/29-2018 від 16.03.2018, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідач, відмовляючи у призначені та виплаті такої допомоги керується лише положеннями п.8 Порядку №4 від 11.01.2016, якими передбачено, що якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

Тобто, в даному випадку відповідач вважає, що оскільки у серпні 2009 ОСОБА_1 вже отримував зазначену допомогу, а також перевищив термін повторного встановлення вищої групи чи іншої причини інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, то він не має правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Із такими доводами суд не погоджується з огляду на таке.

В силу вимог п.1 Розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії та у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Із аналізу зазначених положень слідує, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов'язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності. Тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, днем виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з втратою працездатності у розмірі 30 відсотків, є вказана у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0947027 дата встановлення інвалідності, а саме – 28.12.2017.

Більше того, положення п.8 Порядку №4, на які посилається відповідач, не позбавляють позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлюють обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Тобто, у випадку коли між первинним встановленням втрати працездатності без встановлення інвалідності та встановленням групи інвалідності не пройшло два роки, особі виплачується грошова допомога із урахуванням раніше проведеної виплати. У випадку ж, коли група інвалідності встановлена за спливом двох років від первинного встановлення втрати працездатності без встановлення інвалідності, особа набуває повного права на отримання грошової допомоги у відповідному більшому розмірі без будь-яких відрахувань різниць між попередніми виплатами.

Жодних обмежень щодо неможливості призначення та виплати позивачу за наявності встановлених для цього підстав нової грошової допомоги за наслідком встановлення ІІІ групи інвалідності як Порядок №4, так і положення інших нормативно-правових актів, які врегульовують спірне питання, не передбачають. Винятком із цього правила є встановлення обставин, передбачених ст.101 Закону України «Про Національну поліцію», однак таких по відношенню до ОСОБА_1 виявлено не було.

Висновки аналогічного змісту також були викладені Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 (справа № 808/1866/16).

Наявність зв'язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та йому встановлено інвалідність, та проходженням служби в органах внутрішніх справ не заперечується відповідачем по справі та повністю підтверджується висновками МСЕК. Водночас, жодних доказів виплати позивачу одноразової грошової допомоги у 2009 у розмірі 3042 грн. у зв'язку з травмою, отриманою 06.02.2009 в період проходження служби в органах внутрішніх справ, відповідачем до матеріалів справи не долучено та будь-яких пояснень суду не надано.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

В рішеннях у справі "Будченко проти України" (Budchenko v. Ukraine) від 24 липня 2014 року, "Суханов та Ільченко проти України" від 27.06.2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі "Стек та інші проти Сполученого Королівства" (Stec and Others v. the United Kingdom), n. 54, заяви №№ 65731/01 та 65900/01, ЄСПЛ 2005-Х).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 Розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

В силу вимог пп.2 п.2 Розділу IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Відповідно до п.3 Розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати ГУ НП у Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 ст.99 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, позов підлягає частковому задоволенню.

Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції у Рівненській області (вул.Хвильового,2,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 40108761) за №1699/116/01/29-2018 від 16.03.2018, яким ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,35800, РНОКПП НОМЕР_1) відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Рівненській області (вул.Хвильового,2,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 40108761) призначити та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,35800, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 99 Закону України «Про національну поліцію».

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції у Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту «в» пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України «Про національну поліцію» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.