Рішення № 75525491, 24.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2018Справа № 910/5651/18

За позовом Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (Тернопільська обл., м. Чортків)

до Державного агентства резерву України (м. Київ)

про стягнення 506.755,84 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Гевко О.І.

Від відповідача: Висотенко І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства резерву України про стягнення 506.755,84 грн. суми збитків по переміщенню зернових культур у червні-липні 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не відшкодував позивачу понесені останнім витрати при переміщенні зернових культур у період з червня по липень 2017 року по розпорядженню (наряду) № 0.64/25 від 07.02.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.18. відкрито провадження у справі № 910/5651/18 та призначено підготовче засідання на 14.06.18.

12.06.18. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на неможливість відшкодування витрат по наданню послуг та виконані роботи по відвантаженню та перевезенню зерна у зв'язку з тим, що по Договору № юр-2зб/346-2009 від 08.01.09. відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву передбачено відшкодування витрат лише на зберігання матеріальних цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на такі цілі.

14.06.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.07.18.

12.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 24.07.18.

В судовому засіданні 24.07.18., за відсутності заперечень представника відповідача, без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу про поновлення позивачу пропущеного строку для подачі письмових пояснень з доказами по справі та прийнято такі письмові пояснення з долученими до них доказами до розгляду в порядку ч. 1 ст. 207 ГПК України.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.07.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.01.09. між Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач, зберігач) та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, який реорганізовано у Державне агентство резерву України (далі - відповідач, Комітет за Договором) укладено Договір № юр-2зб/346-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, зберігання матеріальних цінностей державного резерву (далі - цінності) здійснюється на зерносховищах зберігача.

Згідно з п. 1.2. Договору комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми № Р-16. Передбачені цим договором форми актів затверджуються Комітетом.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Комітет зобов'язаний відшкодувати зберігачу витрати на зберігання цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Статтею 946 ЦК України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Згідно зі ст. 947 ЦК України, витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2, 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.02. № 532 (далі - Порядок) сума витрат, що підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і сплачується пропорційними частками за узгодженням між Держрезервом та відповідальним зберігачем.

Відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держрезервом та відповідальним зберігачем за формою згідно з додатком 1, за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Пунктом 5 Порядку, зокрема, визначено, що залежно від номенклатури, асортименту та особливостей технології зберігання передбачаються можливі додаткові витрати, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, зокрема витрати на консервацію, переміщення, перефарбування тощо. Розмір додаткових витрат визначається у кожному разі окремо за узгодженням між Держрезервом та відповідальним зберігачем на підставі обґрунтованих фактичних витрат відповідального зберігача.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, останнє засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України, що діє відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 463/2011 "Про Положення про Державне агентство резерву України".

Пунктом 19 ст. 4 зазначеного Положення передбачено, що Державне агентство резерву України здійснює управління діяльністю підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Держрезерву України, щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного резерву, дотримання нормативних умов їх зберігання.

Згідно з п. 1.3. Статуту Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів", останній у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державний матеріальний резерв", іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Державного агентства резерву України.

Відповідно до п. 6.2.2 Статуту, Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" зобов'язане виконувати завдання та розпорядження Державного агентства резерву України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Державне агентство резерву України видало розпорядження (наряд) № 0.64/25 від 07.02.17. щодо переміщення з Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" на Державне підприємство "Чортківський комбінат хлібопродуктів" матеріальних цінностей державного резерву та розміщення їх на зернових складах позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з квітня по червень 2016 року перемістив та розмістив на своїх зернових складах матеріальні цінності державного резерву, а саме: пшеницю 4 кл, урожаю 2007 року у кількості 992,9 тонн.

Про переміщення вказаних матеріальних цінностей державного резерву по розпорядженню (наряду) № 0.64/25 від 07.02.17. ДП "Чортківський КХП" складено акти форми Р-16 (п. 2.3 Договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/346-2009 від 08.01.09.): № 5 від 08.06.17., № 6 від 26.06.17., № 7 від 30.06.17., № 8 від 11.07.17., № 9 від 20.07.17., № 10 від 27.07.17., які були надіслані до Державного агентства резерву України на затвердження.

Після закінчення процесу переміщення зерна, в період з червня по липень 2017 року, позивач лисом № 442 від 19.10.17. повідомив відповідача про понесення ним витрат за переміщення зернових культур, та просив відповідача відшкодувати понесені позивачем дані витрати на суму 506.755,84 грн., а саме: за надані послуги ДП «Луцький КХП № 2» на суму 79.432,00 грн., автотранспортні витрати ФОП Черкасова О.Ю. на суму 361.411,54 грн., автотранспортні витрати ФОП Франків А.Б. 12.262,00 грн., автотранспортні витрати ФОП Федорків М.П. 25.648,87 грн., автотранспортні витрати ФОП Золотий В.П. 28.001,43 грн.

Понесення позивачем зазначених витрат підтверджується:

- за надані послуги ДП «Луцький КХП № 2» на суму 79.432,00 грн.: акт № 530 від 30.06.17. на суму 60.431,20 грн., акт № 545 від 31.07.17. на суму 19.000,00 грн. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 1584 від 28.02.17. на суму 100000,00 грн. та актом звіряння (з якого вбачається порядок зарахування грошових коштів) взаємних розрахунків за період з березня 2016 року по липень 2017 року між ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» і Державним підприємством "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України.

- за автотранспортні витрати ФОП Черкасова О.Ю. на суму 361.411,54 грн.: договір № ДР-01п-2017 від 22.02.17., акт № 81 від 05.06.17. на суму 74.509,70 грн., акт № 94 від 19.06.17. на суму 93.543,28 грн., акт № 96 від 23.06.17. на суму 46.172,40 грн., акт № 104 від 30.06.17. на суму 27.662,60 грн., акт № 108 від 13.07.17. на суму 61.388,60 грн., акт № 119 від 20.07.17. на суму 28.134,96 грн., та відповідними реєстрами до них, скріпленими печаткою ФОП Черкасова О.Ю. Оплата підтверджується платіжними дорученнями: № 2593 від 23.08.17. на суму 100.000,00 грн., № 2894 від 04.10.17. на суму 100.000,00 грн., № 3203 від 03.11.17. на суму 03.11.17., № 3289 від 10.11.17. на суму 50.000,00 грн., № 3384 від 21.11.17. на суму 50.000,00 грн.

- за автотранспортні витрати ФОП Франків А.Б. 12.262,00 грн.: договір № ДР-04п-2017 від 27.03.17., акт виконаних робіт № 01/06/2017 від 01.06.17. на суму 12.262,00 грн. з додатком, товарно-транспортна накладна №587 від 01.06.17. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 2371 від 11.07.17. на суму 34.002,00 грн.

- за автотранспортні витрати ФОП Федорків М.П. 25.648,87 грн.: договір № ДР-02п-2017 від 22.02.17., акт № 20/06/2017 від 20.06.17. на суму 25.648,87 грн. з додатком, товарно-транспортна накладна № 589 від 01.06.17., товарно-транспортна накладна № 588 від 01.06.17. Оплата підтверджується платіжним дорученням № 3667 від 19.12.17. на суму 30.000,00 грн.

- за автотранспортні витрати ФОП Золотий В.П. 28.001,43 грн.: договір № ДР-03п-2017 від 22.02.17., акт виконаних робіт № 1 від 01.06.17. на суму 28.001,43 грн. з додатком, товарно-транспортні накладні № 586 від 01.06.17., № 585 від 01.06.17. Оплата підтверджується платіжними дорученнями: № 3440 від 22.11.17. на суму 20.000,00 грн., № 4040 від 29.01.18. на суму 12.550,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує вказуючи на неможливість відшкодування витрат по наданню послуг та виконані роботи по відвантаженню та перевезенню зерна у зв'язку з тим, що по Договору № юр-2зб/346-2009 від 08.01.09. відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву передбачено відшкодування витрат лише на зберігання матеріальних цінностей у межах бюджетних асигнувань, передбачених на такі цілі.

Як зазначає позивач, станом на час розгляду справи сума понесених витрат при переміщенні зернових культур з ДП "Луцький КХП №2" на ДП "Чортківський КХП" у період червень-липень 2017 року становить 506.755,84 грн. та відповідачем не відшкодована.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму, витрачену на забезпечення переміщення матеріальних цінностей державного резерву, у якості збитків.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи, позивачем було понесено реальні витрати (тобто, фактично сплачено контрагентам) у загальному розмірі 506.755,84 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають реально понесені позивачем витрати у розмірі 506.755,84 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом відхилені з огляду на те, що відповідно до Порядку, залежно від номенклатури, асортименту та особливостей технології зберігання передбачаються можливі додаткові витрати, пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей державного резерву, зокрема витрати на консервацію, переміщення, перефарбування тощо. Відтак, вказаним Порядком чітко визначені, зокрема, додаткові витрати на переміщення, які мають бути відшкодовані відповідачем у випадку їх понесення зберігачем на виконання договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 506.755,84 грн. збитків обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; ідентифікаційний код 37472392) на користь Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (48501, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Білецька, 2-А; ідентифікаційний код 00956187) 506.755 (п'ятсот шість тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 84 коп. збитків та 7.601 (сім тисяч шістсот одну) грн. 34 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.07.18.

Суддя Т.М. Ващенко