Ухвала суду № 75524604, 17.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/7349/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 22-ц/783/4954/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові при розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Румілової Н.М. від 15 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості клопотання представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2017 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» заборгованість за кредитним договором KF 48474 від 14.04.2008 року у розмірі 24595,12 дол. США, що становить 639841,33грн. (по курсу НБУ станом на 15 червня 2017 р. за 1дол.США - 26,01грн.). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» судовий збір у розмірі 8108,20 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Дане рішення оскаржило ПАТ «ВіЕс Банк».

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Вважають рішення незаконним. Зазначають, що суд відмовив у стягненні боргу з поручителів, мотивуючи це тим, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителів, тому договори поруки слід вважати припиненими. Вказують на те, що такі висновки не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи знаходяться оригінали відправлених банком рекомендованих листів, що надсилалися відповідачам, зокрема повернений лист, що надсилався поручителю ОСОБА_6 та повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення поручителю ОСОБА_3 Вказані докази судом не взято до уваги. Також, зазначають, що можливість нарахування пені в іноземній валюті визначена сторонами у п. 6.2, 6.3 Кредитного договору та відповідає змісту ст. 6 ч.2 ст. 551 ЦК України, тому в суду не було підстав для відмови в стягненні пені, оскільки нарахування пені передбачено законодавством та умовами кредитного договору.

У судовому засіданні представник відповідачів заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. Мотивував таке клопотання тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про погашення заборгованості по кредитному договору, що була предметом спору, за яким відповідач сплатив частину заборгованості, решта якої була банком погашена і відповідно на даний час заборгованість, що є предметом спору - відсутня.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що був уточнений, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість за кредитним договором №KF48474 від 14.04.2008 року в сумі 25560,90 доларів США, що становить 540547,68 грн.; стягнути з ОСОБА_3, яка є солідарним боржником за зобов'язаннями ОСОБА_2 по кредитному договору №KF48474 від 14.04.2008 року на користь ПАТ «ВіЕс Банк» 25560,90 дол.США, що становить 540547,68 грн.; стягнути з ОСОБА_4, яка є солідарним боржником за зобов'язанням ОСОБА_2 по кредитному договору №KF 48474від 14.04.2008 року на свою користь 25560,90 дол.США, що становить 540547,68 грн.

Відповідно до поданого представником відповідачів примірника договору про погашення заборгованості, укладеного між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2 22.09.2017 року (Т.1 а.с. 238-239) банк та вказаний відповідач підтвердили право банку вимагати від відповідача заборгованість за кредитним договором №KF48474 від 14.04.2008 року у розмірі 25861,53 доларів США, яку відповідач визнав повністю.

Крім цього, Банк взяв на себе зобов'язання звільнити відповідача від обов'язку погашення залишку заборгованості по кредитному договору у випадку сплати ним не пізніше 22.09.2017 року 10000 доларів США.

Вказана сума відповідачем 22.09.2017 року сплачена (квитанція №415619 (Т.1 а.с. 240).

Після цього Банком (позивачем) у листі від 25.09.2017 року №09-3/14097 підтверджено, що ним було анульовано решту боргу за кредитним договором (Т.1 а.с. 241).

Додатково про анулювання заборгованості за кредитним договором, якого стосується спір та погашення заборгованості за таким повністю підтверджено листом Банку (позивача) від 1.06.2-18 року №10-3/720 (Т.2 а.с. 13)

Крім цього, у листі від 11.06.2018 року №10-3/7565 (Т.2 а.с. 30) Банк стосовно клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору не заперечив та просив провадження у справі закрити, скасувавши рішення суду.

Зважаючи на вказане, а саме те, що спір фактично вирішений у позасудовий спосіб на стадії апеляційного розгляду справи, заборгованість, що була предметом спору, - погашена слід вважати, що предмет спору - відсутній.

Враховуючи вказане, а саме те, що предмет спору відсутній у суду є підстави для закриття провадження у справі, відповідно до вказаної вище норми процесуального закону.

Крім цього, зважаючи на те, що на час постановлення оскаржуваного рішення предмет спору існував, підстав для скасування оскаржуваного рішення - немає.

Відповідно до ч.9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до вказаної норми суд вважає за можливе застосувати у даному випадку аналогію ст. 373 ЦПК України, тобто визнати оскаржуване рішення суду не чинним, зважаючи, також, і на те, що таке, враховуючи відсутність предмету спору на предмет законності та обґрунтованості, по суті не переглядається, однак і залишатись в силі не може.

Крім цього, враховуючи, що предмет спору відсутній через визнання по суті спірного боргу відповідачем ОСОБА_2 на стадії апеляційного розгляду та добровільного погашення частини такого та позасудового врегулювання спору між сторонами, з нього слід стягнути сплачений позивачем у суді першої інстанції судовий збір та 50% судового збору сплаченого у суді апеляційної інстанції.

50% же відсотків суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги слід повернути позивачу, відповідно до вимог ч.2 ст. 142 ЦПК України та ч.4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 255 ч.1 п.2, 256, 373, 374, 377 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

клопотання представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про закриття провадження у справі - задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 червня 2017 року - визнати не чинним.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - закрити за відсутністю предмету спору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» 12567,71 грн. сплаченого ними судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Повернути Публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» 4459,51 грн. сплаченого ними судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до платіжного доручення №490593 від 27 червня 2017 року (Т1 а.с. 211), який був сплачений на р/р 31218206780006, МФО 825014, код отримувача 38007620, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 23 липня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра