Постанова № 75524432, 24.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Київ

Справа № 22-5565 Головуючий у1-й інстанції - Васильченко О.В.

Унікальний №758/6622/16-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Житлового-будівельного кооперативу &q?ов;Авіатор-14&q?го; на рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу &q?ит;Авіатор-14&q?ог; про стягнення суми,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_3 пред'явив в суд позов до ЖБК &q?й ;Авіатор-14&q? в; про стягнення невиплаченої заробітної плати.

ОСОБА_3 позовні вимоги обґрунтовував тим, що з березня 2015 року йому було припинено виплату заробітної плати, незважаючи на те, що він продовжував виконувати трудові обов'язки двірника, його трудова книжка знаходилась в ЖБК &q?ог;Авіатор-14&q?ка; та станом на момент звернення в суд з даним позовом він був допущений до роботи.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати неправомірним та скасувати наказ №12 о/с від 06.03.2015 р. про його звільнення з посади двірника ЖБК &q?ог;Авіатор-14&q? п;, стягнути з відповідача на його користь 56700 грн. заборгованості по заробітній платі за період з березня 2015 року по день фактичного припинення виконання трудових обов'язків - 27 вересня 2016 року, а також 10000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з ЖБК &qufo;Авіатор-14&qu'>; на користь ОСОБА_3 56700 грн. заборгованості з оплати послуг двірника.

В задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг позивача, ЖБК &q?рг;Авіатор-14&q?ат; в особі голови правління Суняєва В.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі (т.1, а.с.24-28).

Відзиву на апеляційну скаргу позивач, ОСОБА_3, у визначений судом строк не подав.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування наказу №12 о/с від 06.03.2015 позивачем не оскаржується, а тому в апеляційному порядку у цій частині не перевіряється.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №402-VIII &q?у ;Про судоустрій і статус суддів&qu №; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?сн;Голос України&quдн; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII &qunt;Прикінцеві та перехідні положення&q?лу; Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII &q?у ;Про судоустрій і статус суддів&qu14; апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII &qut-; Перехідні положення&qu) ; ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника відповідача, адвоката Жменяка Ю.Ю, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити; ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються наступні встановлені районним судом обставини.

Згідно з наказом ЖБК &qun ;Авіатор-14&qu='; від 15.09.2008 ОСОБА_3 було прийнято на посаду двірника з 15 вересня 2008 року з окладом згідно штатного розкладу.

При оформленні на роботу на посаду двірника трудової книжки з попередніми записами про місце роботи позивач не мав, у зв'язку з чим звернувся до ЖБК &quро;Авіатор-14&q?е ; із заявою про оформлення нової трудової книжки.

Як не заперечувалося сторонами, ОСОБА_3 було видано нову трудову книжку, в якій здійснено запис про прийняття на роботу на посаду двірника ЖБК &q?но;Авіатор-14&q?йн; від 15.09.2008.

В серпні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до ЖБК &q?пн;Авіатор-14&q?зи; із заявою про видачу йому оригіналу трудової книжки, яку позивач мав намір пред'явити до органів пенсійного фонду України. Оригінал трудової книжки було вручено позивачу ОСОБА_3 27.08.2012, про що міститься підпис останнього.

В подальшому оригінал трудової книжки не було пред'явлено до Могилів-Подільського об'єднаного управління ПФУ Вінницької області, де за місцем реєстрації ОСОБА_3 заведена його пенсійна справа.

6 березня 2015 року позивач ОСОБА_3 подав заяву до ЖБК &q?я ;Авіатор-14&q?ва; про його звільнення з посади двірника за угодою сторін з 06.03.2015 (а.с.79).

На підставі пункту 1 ст.36 КЗпП України наказом №12 о/с ЖБК &q?ід;Авіатор-14&qu с; від 06.03.2015 ОСОБА_3 було звільнено з посади двірника з 6 березня 2015 року та проведено з останнім повний розрахунок при звільненні, в тому числі виплачено компенсацію за 11 днів невикористаної відпустки (а.с.85, 86).

При цьому, запис про звільнення позивача до його трудової книжки внесено не було, оскільки ОСОБА_3 така трудова книжка не була повернута до ЖБК &q?сь;Авіатор-14&quтр; та на вимогу відповідача в день звільнення надана не була, про що складено відповідний акт.

При перевірці доводів апеляційної скарги відповідача апеляційним судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі за період з березня 2015 року по вересень 2016 року у розмірі 56 700 грн. ОСОБА_3 обґрунтував їх тим, що він починаючи з 15 вересня 2008 року, з моменту прийняття на роботу двірника ЖБК, не змінював свого місця роботи та не змінював місця проживання. За виконання роботи двірника у період з березня 2015 року по вересень 2016 року йому не виплачена заробітна плата, що змусило його звернутись до суду з позовом про стягнення зароблених коштів.

Перевіривши наявні у розпорядженні суду письмові докази, районний суд прийшов до висновку, що в період з березня 2015 року по вересень 2016 року між сторонами склались правовідносини виконання ОСОБА_3 робіт по наданню ЖБК «Авіатор-14» послуг двірника, а продовження виконання трудових обов'язків свідчить про виникнення нових трудових відносин між працівником та роботодавцем, оскільки у заяві про звільнення за угодою сторін (т.1, а.с.79) позивач одночасно подав до ЖБК «Авіатор-14» заяву про укладення з ним трудового договору на виконання роботи двірника.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів убачається, що відповідно до наказу №12 від 6 березня 2015 року позивач був звільнений за угодою сторін на підставі заяви від 06.03.2015 року (т.1, а.с.79-80).

У заяві про звільнення за угодою сторін від 6 березня 2015 року позивач просив укласти з ним трудовий договір на роботу двірника ЖБК «Авіатор-14» будинку №7 (т.1, а.с.79).

Цього ж дня роботодавець запропонував ОСОБА_3 укласти трудову угоду про надання послуг (т.1, а.с.83-84), відповідно до умов якої на ОСОБА_3 покладався обов'язок надавати послуги двірника будинку №7 по вул. Н.Ужвій ЖБК &q?ся;Авіатор-14&q?ав;.

Ця трудова угода 6 березня 2015 року підписана керівником ЖБК «Авіатор-14» та ОСОБА_3, однак із застереженням - з текстом угоди та додатком не згоден (т.1, а.с.84).

Незважаючи на застереження в угоді, позивач у період з березня 2015 року по 27 вересня 2016 року вважав себе працівником ЖБК «Авіатор-14» та фактично виконував трудові обов'язки двірника будинку №7 по вул. Н.Ужвій, що підтверджується письмовою заявою членів ініціативної групи цього будинку до голови правління ЖБК «Авіатор-14» (т.1, а.с.147-148) та актом підтвердження виконання трудових обов'язків ОСОБА_3 від 07 вересня 2016 року, підписаним мешканцями цього будинку, складеним мешканцями будинку з метою підтвердження факту сумлінного та систематичного виконання ОСОБА_3 в період з 15.09.2008 по 07.09.2016 (дата складання акту) покладених трудових обов'язків двірника щодо обслуговування та прибирання прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку ЖБК «Авіатор-14» за адресою: м. Київ, вул. Н.Ужвій,7 (т.1, а.с.152).

У зв'язку із невиплатою заробітної плати та неможливістю виконувати та продовжувати трудові обов'язки ОСОБА_3 16 вересня 2016 року поштою направив до голови правління ЖБК «Авіатор-14» заяву про звільнення з роботи (займаної посади) за власним бажанням (т.1, а.с.149).

Враховуючи наведені обставини у контексті положень КЗпП України, суд приходить до висновку, що між сторонами склались правовідносини, які випливають з трудового договору між роботодавцем та працівником.

Той факт, що ЖБК «Авіатор-14» допустив ОСОБА_3 до роботи без належного оформлення цих трудових відносин та за відсутності у штаті ЖБК посади двірника, ураховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, не може бути прийнятий судом у якості підстави для відмови працівнику у виплаті заробітної плати за виконану роботу, яка виконувалася постійно протягом тривалого часу, що підтвердили мешканці будинку.

Надані суду відповідачем письмові докази щодо укладення в означений період цивільно-правових договорів на виконання робіт, зокрема, по покосу трави, прибирання прибудинкової території ЖБК «Авіатор-14» будинку №7 по вул. Н.Ужвій (т.1, а.с.179-193) не можуть бути прийняті судом у якості доказів виконання робіт по наданню послуг двірника іншими особами, оскільки не містять доказів надання та оплати цих послуг відповідно до умов цих договорів.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства підстави заявленого позову - це виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України).

З огляду на викладене, аргументи апеляційної скарги відповідача про те, що районний суд безпідставно прийшов до висновку щодо наявності підстав для виплати ОСОБА_3 заробітної плати за період з 7 березня 2015 року по 27 вересня 2016 року, суд необґрунтовано застосував ст. 94 КЗпП України та ст. 21 Закону України «Про оплату праці» як підстави для задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення начебто невиплаченої заробітної плати, відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

Інших аргументів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Житлового-будівельного кооперативу &quUK;Авіатор-14&quiz; залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 березня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати послуг двірника залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 26 липня 2018 року.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома