Ухвала суду № 75523031, 26.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11007/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2018 р. cуддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Дніпровського районного у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

заявник звернулася в суд з заявою за участю заінтересованої особи Дніпровського районного у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення. Свої вимоги мотивувала тим, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. У свідоцтві про народження, виданому Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 06 травня 2003 року зазначено, що батько заявника за національністю - німець, а мати - росіянка. Проте у свідоцтві про народження, виданого Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 16 грудня 2017 року відсутні відомості щодо національності батьків заявника. У зв'язку з чим просить суд встановити факт, що заявник за національністю є німкою та внести доповнення до актового запису народження ОСОБА_1, вказавши у графі «національність» - «німка», відповідно до національності батька - ОСОБА_2,- «німець».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного суд0очинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі статтею 300 Цивільного кодексу України особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

В силу ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із пунктом 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила), відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Отже, заявник має право звернутися для вирішення питання про приналежність її до німецької національності до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо її національності, а у разі відмови такого суб'єкта - оскаржити її в судовому порядку.

Оскільки, законом визначено порядок оскарження висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису, тому суд приходить висновку, що заява ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Дніпровського районного у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 11 Конституції України, ст. 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР, ст.ст. 300, 315 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про національні меншини в Україні», п.п. 2.13.2, 1.7, 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, Указом Президента України № 24 від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», ст.ст. 4, 5, 186, 260, 315, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Дніпровського районного у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва або до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя Н.Є.Арапіна