Вирок № 75522953, 23.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18346/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2018 р.

м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Руденка І.Ю.,

захисника Сабаріна Ю.В.,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100010011202 від 24.11.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Дніпропетровської області, громадянки України, заміжньої, маючу на утриманні двох дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

Судом визнано доведеним, що 23.06.2017 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією здійснено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Хассій Прод Торг» (ідентифікаційний код юридичної особи 41415838, юридична адреса якого: 02160 м. Київ, Харківське шосе 19, номер запису державної реєстрації юридичної особи 102 0000 026548).

Надалі, з метою реалізації злочинного умислу, приблизно у травні 2017 року, невстановлена особа (матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження № 12017100010007651) при невстановлених слідством обставинах, у невстановлених досудовим розслідуванням час та місці, запропонувала за грошову винагороду ОСОБА_3 стати фіктивним засновником та директором ТОВ «Хассій Прод Торг», тим самим бути пособником (фіктивно стати засновником та директором) у реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності даної невстановленої особи.

В свою чергу, ОСОБА_3, маючи на меті покращення свого матеріального становища, усвідомлюючи противний характер своїх дій, діючи умисно, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, погодилася на вказану пропозицію.

При цьому, ОСОБА_3 не мала досвіду в сфері здійснення господарської діяльності, не мала мети досягнення економічних, соціальних результатів господарської діяльності юридичної особи та відповідно законного одержання прибутку.

Таким чином, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на вчинення пособництва у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності невстановленої особи, яке виражатиметься у здійсненні безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання.

При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, невстановлена особа запропонувала ОСОБА_3 стати єдиним засновником та директором ТОВ «Хассій Прод Торг» з метою прикриття незаконної діяльності даної особи та за грошову винаходу.

В подальшому, з метою реалізації вказаного злочинного умислу невстановлена особа підготувала всі необхідні документи для створення нового суб'єкта підприємницької діяльності, а ОСОБА_3 надала свої документи, що посвідчують особу та підписала надані невстановленою особою статутні та інші документи щодо реєстрації фіктивного підприємства ТОВ «Хассій Прод Торг».

Крім цього, з метою реєстрації юридичної особи, у невстановленому місці та невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановленою особою складено протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Хассій Прод Торг» від 22 червня 2017, та згідно заключної частини даного протоколу, прийнято рішення про створення ТОВ «Хассій Прод Торг», затвердження діяльності товариства на підставі модельного статуту, затверджено склад учасників товариства та призначення директора Товариства.

З метою прикриття незаконної діяльності невстановленої особи та здійснення фіктивного підприємництва, при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_3, як директор ТОВ «Хассій Прод Торг», підписала виготовлені невстановленою особою довіреності на представлення інтересів ТОВ «Хассій Прод Торг».

Після підписання всіх статутних та інших документів, ОСОБА_3 для подальшої державної реєстрації ТОВ «Хассій Прод Торг», передала їх невстановленій особі, яка поставила відтиски мастичної печатки ТОВ «Хассій Прод Торг».

При невстановлених обставинах, документи щодо реєстрації передано державному реєстраторові для проведення державної реєстрації ТОВ «Хассій Прод Торг» та на підставі вищевказаних документів, державний реєстратор вніс запис до Єдиного Державного реєстру фізичних та юридичних осіб щодо реєстрації ТОВ «Хассій Прод Торг» з призначення її директором ОСОБА_3

Разом з тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-15 (далі - Закон), державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Як наслідок, ОСОБА_4 стала засновником ТОВ «Хассій Прод Торг», при цьому фінансово-господарську діяльність вказаного підприємства не здійснювала, товарів не поставляла, послуг не надавала, податкову звітність не складала, не підписувала та не подавала до органів Державної фіскальної служби України.

Реєстрація ТОВ «Хассій Прод Торг» в органах державної влади здійснена згідно чинного законодавства, тому отримання необхідних реквізитів - назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального номера платника податків та печатки підприємства надало можливість невстановленій слідством особі, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ «Хассій Прод Торг» здійснювати неконтрольовані фінансові операції з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, ОСОБА_4, відповідно до вимог чинного законодавства України, відкрила рахунки ТОВ «Хассій Прод Торг» у банківських установах для отримання можливості невстановленою особою здійснювати незаконні розрахунки із контрагентами ТОВ «Хассій Прод Торг».

Незаконна діяльність ТОВ «Хассій Прод Торг» полягала у тому, що невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити вказаного підприємства та його печатку, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг на адресу підприємств - контрагентів, після чого такі документи передавалися замовникам «послуг» чи «товарів» (підприємствам -вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

При цьому, хоча ОСОБА_4 являлася засновником та директором ТОВ «Хассій Прод Торг», підприємством вона ніколи не керувала, грошовими коштами підприємства не розпоряджався, реєстраційні документи ТОВ «Хассій Прод Торг» передала невстановленій слідством особі для подальшого використання у незаконній діяльності, надавши можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні фінансово-господарські документи для того, щоб перераховувати кошти без фактичного здійснення операцій, використовуючи реквізити ТОВ «Хассій Прод Торг», здійснювати безтоварні операції та надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань підприємствам реального сектору економіки.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченої, яка будучи допитаною в судовому засіданні свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення (злочину) визнала повністю, дала покази, підтвердила обставини його скоєння, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаялася у вчиненому.

Остання виразила готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просила суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившисьдопитом обвинуваченої, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують її особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченої, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку,приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, за вище встановлених обставин.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 у справі№ 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним,суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, так як вона вчинила пособництво у фіктивному підприємництві, тобто створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, наявність на утриманні двох дітей відносно яких остання батьківських прав не позбавлена.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце проживання, невстановленість судом наявності зв'язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (раніше не судима, не заміжня, наявністьна утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останньою, стан здоров'я), що свідчить про те, що оточуюча її обстановка у сім'ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченої до вчиненого, а саме наявність у неї розуміння неприйнятності вчинених нею дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; її поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 205 КК України у виді штрафу, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 цього Кодексу до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Також, розглядаючи клопотання захисника Сабаріна Ю.В., в інтересах обвинуваченої, про застосування амністії до ОСОБА_3 згідно Закону України "Про амністію у 2016 році" (надалі - Закон), Закону України "Про застосування амністії", суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Статтею 86 КК України регламентовано, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Статтею 1 Закону, визначено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: ... в) не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Публікація Закону відбулася в офіційному виданні Голос України № 163 від 06.09.2017.

Як наслідок, Закон набрав чинності з 07.09.2017, у той час, як обвинувачена учинила даний злочин до вказаної дати.

ОСОБА_3, за цим вироком визнана винуватою за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, який згідно ст. 12 даного Кодексу, є злочином невеликої тяжкості.

ОСОБА_3 не позбавлена батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мала доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 які не виповнилося 18 років.

ОСОБА_3 клопотання про застосування амністії до неї підтримала, просила задовольнити, та надала відповідну згоду з цього питання.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Відповідно ж до положень ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України» установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

З огляду на що вказане клопотання щодо застосування амністії до обвинуваченої підлягають задоволенню, як обґрунтовані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд ухвалив :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред"явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та призначити покарання у виді штафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень на користь держави.

На підставі ст. 86 КК України, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в України», п. в) ст. 1, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування покарання за цим вироком у виді штафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень на користь держави.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я : О.В. Бірса