Рішення № 75522929, 12.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:754/5342/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 13.04.2017 року отримали постанову державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. Дану постанову вважають незаконною з наступних підстав. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року було задоволено вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано управління здійснити нарахування і виплату пенсії у відповідності до постанови суду від 05.05.2011 року у справі № 2а-199/11 та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - перерахунок і виплата щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок ЧАЕС, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, та державної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком починаючи з 31.07.2010 року з урахуванням проведених виплат. У матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявна постанова суду від 05.05.2011 року. Дана постанова була виконана, обчислення проведено з 31.07.2010 року по 22.07. 2011 року. Виплата обмежена у зв'язку з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745, які не скасовані та не визнані неконституційними. Таким чином, судове рішення в частині нарахування ними виконано. В частині виплати коштів, вони залежать від Кабінету Міністрів України, який щороку складає та затверджує бюджет Пенсійного фонду. Таким чином, у випадку відсутності фінансування коштів з державного бюджету, Пенсійний фонд не має власних коштів для виплати за рішенням суду. 03 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою». Цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, інвентаризації та погашення заборгованості за ними. При винесенні оспорюваної постанови виконавцем не була перевірена інформація надана управлінням, тим самим не дотримано загальноприйнятих засад виконавчого провадження.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, та винести рішення відповідно до норм чинного законодавства.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Даний позов надійшов по підсудності 13.09.2017 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 01.02.2018 року з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві витребувано належним чином завірену копію виконавчого провадження № 51661146.

04.06.2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В суді встановлено, 20.12.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 51661146 на підставі виконавчого листа № 755/6946/16-а виданого Дніпровським районним судом м. Києва 11.07.2016 року, яким зобов'язано управління здійснити виплату ОСОБА_1 у відповідності до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року у справі № 2а-1979/11 та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дана постанова була отримана позивачем 26.12.2016 року.

11.01.2017 року виконавцю було направлено повідомлення за № 544/05, отримане 13.01.2017 року, про те, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440, особи можуть подати до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника документи для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. У зв'язку з чим просили закрити виконавче провадження.

15.02.2017 року за № 122/6 та 17.03.2017 року за № 122/6 були надіслані позивачу вимоги державного виконання щодо виконання виконавчого листа № 755/6946/16-а.

Постановою від 12.04.2017 року виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн. З даною постановою позивач не згоден, так як нарахування коштів ними було здійснено в рамках законодавства, виплати не проводили з тих підстав, що Пенсійний фонд не має власних коштів для виплати за рішенням суду. Крім того, 03.09.2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою». Цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для накладення штрафу є саме невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.

Як роз'яснив Верховний Суд України невиконання судового рішення управління ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодних чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Вказана правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 24 березня 2015 року справа №21-66а15, від 13 жовтня 2015 року справа №21-2635а15, від 21.02.2018 року справа № 814/2655/14.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що виконання рішення суду в частині виплати нарахованої пенсії, має здійснюватись відповідно до порядку, встановленого ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, а саме: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цьому, відповідач не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, у зв'язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи надані сторонами докази та вимоги законодавства, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 122, 123, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладення штрафу.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дякона Назарія Миколайовича, ВП № 51661146, від 12.04.2017 року про накладення штрафу на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у розмірі 5 100,00 грн. в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: