Постанова № 75521513, 24.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1183/18Категорія: 27 Головуючий по 1 інстанції Шипович В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області у складі суддів:

Гончар Н.І. , Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І.

секретар: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;

відповідач – ОСОБА_5;

особа яка подала апеляційну скаргу – публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»;

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, ухваленого в складі судді Шиповича В.В., повний текст якого складено 10 квітня 2018 року, у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -:

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 17 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір про надання банківських послуг на підставі якого ОСОБА_5 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту в сумі 12000 грн. на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконує, своєчасно суми щомісячної виплати по кредиту та процентах не вносить, внаслідок чого станом на 09 серпня 2017 року існує заборгованість за кредитним договором у сумі 34715,55 грн, з яких заборгованість за кредитом 21326,35 грн., заборгованість за процентами 2146,04 грн, пеня 9113,85 грн. та штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1629,31 грн (процентна складова).

Просив стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість всього у розмірі 34715,55 грн. за кредитним договором від 17 жовтня 2011 року з яких заборгованість по тілу кредиту 21326,35 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 2146,04 грн, пеня 9113,85 грн. та штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1629,31 грн (процентна складова).

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанке» заборгованість по кредитному договору від 17 жовтня 2011 року, що виникла станом на 09 серпня 2017 року в сумі 34715,55 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2017 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Скасовано заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року, а справу призначено до розгляду.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на те, що воно прийняте без повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт в обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення прийшов до помилкового висновку, що списання грошових коштів з рахунків відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_5 в період 18-19 вересня 2016 року відбулося не за його розпорядженням та не у зв’язку із допущеною ним недбалістю, а в наслідок вчинення протиправних дій третіми особами, яким він не сприяв, а тому відповідач не повинен нести цивільно – правову відповідальність у вигляді повернення кредиту, сплати процентів, пені та штрафу. Вказує, що в даному випадку зняття грошових коштів стало можливим в результаті розголошення клієнтом персональних даних, несвоєчасне повідомлення Банку, а саме протягом 15 хв. про блокування його номеру мобільного телефону, звернення до Банку із заявою про блокування картки було лише на наступний день, а тому враховуючи зазначені фактори, саме відповідач несе відповідальність за вказані операції. Окрім того, суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідачем було погашено заборгованість, яка виникла після зняття коштів 18 вересня 2016 року, що вбачається із виписки по рахунках станом на 22 жовтня 2016 року. Тобто ОСОБА_5 визнавав заборгованість по кредиту. Окрім того, заборгованість виникла у відповідача у зв’язку з використанням сервісу «оплата частинами», яке було 19 вересня 2016 року.

11 липня 2018 року ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає в повній мірі зазначеним вище вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки списання грошових коштів з рахунків відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_5 в період 18-19 вересня 2016 року відбулося не за його розпорядженням та не у зв’язку із допущеною ним недбалістю, а внаслідок вчинення протиправних дій третіми особами, яким він не сприяв, відповідач ОСОБА_5 не повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді повернення кредиту, сплати процентів, пені та штрафів. Сам по собі факт списання Банком грошових коштів з карткового рахунку відкритого на ім’я ОСОБА_5 та облік Банком заборгованості на цьому рахунку не є підставою для задоволення позову, а тому судом не встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог Банку до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 17 жовтня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2011 року на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_5 платіжну картку із встановленим кредитним лімітом, яка передбачала сплату процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю відсотки в розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту.

Відповідно Умов та Правил надання банківських послуг погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється позичальником щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним, в розмірі не менш 7% від заборгованості, але не менш 50грн, та не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 року - в розмірі не менш 5% від заборгованості, але не менш 50грн, та не більше залишку заборгованості;

При порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів.

Згідно п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків погашення заборгованості сплачується пеня в розмірі 0,24 % від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. та пеня в розмірі 0,24 % від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Кредитний договір укладається у письмовій формі ( ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди ( ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Звертаючись до суду з позовом Банк вказував, що ОСОБА_5 не належним чином виконував зобов’язання за кредитним договором, а тому станом на 09 серпня 2017 року існує заборгованість за кредитним договором у сумі 34715,55 грн, з яких заборгованість за кредитом 21326,35 грн., заборгованість за процентами 2146,04 грн, пеня 9113,85 грн. та штраф у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1629,31 грн (процентна складова).

За даними ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 17 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2016 року на підставі Договору від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_5 було надано 10 платіжних карток із номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 242).

ОСОБА_5 вказував, що 18 вересня 2016 року кредитну картку НОМЕР_8 в м. Кривий Ріг він не замовляв, не отримував та не користувався нею.

Як вбачається з довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 13 грудня 2016 року №7DS6FC2OFBB0401N, 19 червня 2016 року в банкоматі №CADN1674 за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 42 було оформлено кредит готівкою на суму 18500 грн. за допомогою кредитної картки НОМЕР_8 (угода №SAMDN54000051654581) (т. 1 а.с. 112).

Згідно Довідки ПАТ «Азот» №801-6/420 від 17 листопада 2016, ОСОБА_5 (табельний номер 13352) 18 вересня 2016 року перебував на робочому місці в цеху К-7 з 7.10 год. до 19.29 год. ( т. 1 а.с. 110).

З повідомленням ПАТ «Київстар» вих. № 6110/з від 22 березня 2018 року вбачається, що на підставі звернення особи в Центр обслуговування абонентів ПрАТ «Київстар» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 296, 18 вересня 2016 року о 13.38 год. SIM-карту з телефонним номером НОМЕР_9 було замінено на нову SIM-карту з таким самим телефонним номером НОМЕР_9. Причина заміни SIM-карти – у зв’язку з втратою (не гарантійна заміна).

19 вересня 2016 року о 10.16 год. на підставі звернення особи в ЦОА за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 36, SIM-карту з телефонним номером НОМЕР_9 було замінено на нову SIM-карту з таким самим телефонним номером НОМЕР_9. Причина заміни SIM-карти – у зв’язку з втратою (не гарантійна заміна).

Станом на 13:38 год. 18 вересня 2016 року та 10:16 год. 19 вересня 2016 року телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_9 надавались знеособлено на умовах послуги передплаченого зв’язку ПрАТ «Київстар». Визначити особу, у користуванні якої знаходився вказаний телефонний номер, немає можливості (т. 2 а.с. 13).

Як вбачається з листа №3999/46/01-2018 від 23 березня 2018 року Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, 19 вересня 2016 року до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло звернення ОСОБА_5 про те, що з його банківської карти знято кошти без його відома.

Дане повідомлення зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші події Черкаського ВП за №50514 від 19 вересня 2016 року.

В подальшому за цим фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12016251010008492 від 26 вересня 2016 року за ст. 185 ч. 1 в якому на даний час проводиться досудове розслідування (т. 1 а.с. 111, т. 2 а.с. 14).

Як вбачається із розрахунку Банку та виписок по картковому рахунку ОСОБА_5 станом на 17 вересня 2016 року заборгованість ОСОБА_5 перед Банком по Договору від 17 жовтня 2011 року була відсутня. (т. 1 а.с. 4-8, 116-118, т. 2 а.с. 164-188).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та вмотивованого висновку, що заборгованість за кредитом, процентами, пеня та штрафи, які позивач просить стягнути із ОСОБА_5 фактично виникли внаслідок дій невстановлених осіб із використанням платіжної картки НОМЕР_8 оформленої 18 вересня 2016 року у м. Кривий Ріг.

Відповідно до частини 1 статті 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Пунктом 9 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого Правління Національного банку України 05.11.2014 року №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача привели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжну операцію.

Зазначені норми є спеціальними до спірних правовідносин.

Згідно із Правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від 13.05.2015 року по справі №6-71цс15, - не встановлення обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, свідчить про відсутність вини, як підстави цивільно-правової відповідальності. Дані висновки узгоджуються із Постановою Верховного Суду від 23 січня 2018 року, справа №202/10128/15).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено, що з вини ОСОБА_5 було здійснено шахрайські дії, щодо зняття коштів з його кредитної карти, а також вбачається, що досудове слідство за даним кримінальним провадження не завершено, проте достеменно встановлено, що грошові кошти з картки знімалися іншою особою, а не ОСОБА_5

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта у своїй скарзі на те, що в даному випадку зняття грошових коштів стало можливим в результаті розголошення клієнтом персональних даних, оскільки дані доводи ґрунтуються на припущеннях, а не наявних доказах в матеріалах справи, які б підтверджували, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанні пін – коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для встановлення неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді Н.І. Гончар

Б.Б. Вініченко

С.І. Бондаренко

Повний текс постанови складений 26 липня 2018 року.