Постанова № 75520981, 26.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

26 липня 2018 року

м. Харків

справа № 641/62/18

провадження № 22-ц/790/3922/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Колтунової А.І.,

Кружиліної О.А.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харків від 22 травня 2018 року, головуючого першої інстанції судді Фанда О.А. по справі № 641/62/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування зазначено, що 13 січня 2010 року ОСОБА_2 уклала з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та Умов та правил надання банківських послуг.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов’язань та на вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в розмірі 60 004,56 грн., з яких: сума кредиту – 4324,71 грн., сума відсотків за користування кредитом – 48 722,00 грн., 3624,30 – заборгованість за пенею і комісією, штрафи: 500 грн. та 2833,55 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600,00 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харків від 22 травня 2018 року залишено без задоволення позовну заяву.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на те, що судом помилково відмовлено у позові у зв’язку зі спливом позовної давності, оскільки строк дії картки встановлено до 31.12.2017 року, а отже банк звернувся з позовом у строки, передбачені законом.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Залишаючи без задоволення позовну заяву суд першої інстанції виходив зі спливу строку позовної давності.

Судова колегія погоджується з такими висновками.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2010 року ОСОБА_2 уклала з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.11-18).

Частиною 1 статті 257 ЦК України затверджується, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Положеннями ч.1 ст.260 ЦК України зауважується, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Так, за ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Встановивши, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 13.01.2010 року позичальником було внесено 27 вересня 2014 року, а з позовом до суду банк звернувся у грудні 2017 року, суд першої інстанції обґрунтовано застосував наслідки спливу позовної давності.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, були предметом розгляду судом першої інстанції, яким суд дав належну оцінку та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, так як ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харків від 22 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 26.07.2018 року.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - А.І. Колтунова

О.А. Кружиліна