Вирок № 75520839, 26.07.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/561/18

Номер провадження 1-кп/623/146/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Соломки В.В.,

за участю прокурора: Павленко М.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000178 від 16 лютого 2018 року та №12018220320000352 від 12 квітня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця міста Ізюма, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2009 року за частиною другою статті 121 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 07 грудня 2013 року по закінченню терміну відбуття покарання,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2018 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у будинку АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи намір на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, вчинив бійку з ОСОБА_2, під час якої наніс останній удари кулаком лівої руки по обличчю та тулубу, в результаті чого потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

13 березня 2018 року, близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні квартири АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи намір на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, вчинив бійку з малолітнім ОСОБА_3, під час якої наніс останньому удари кулаками лівої та правої рук по обличчю останнього, від чого потерпілий вдарився потилицею об стіну та йому було заподіяно тілесне ушкодження: підшкіряна гематома потиличної області голови, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 125 КК України, визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчинених ним злочинів, не заперечує проти задоволення цивільного позову прокурора.

Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_4 надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, міру запобіжного заходу не обирати, задовольнити заявлений цивільний позов.

На підставі частини третьої статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєння злочину, механізм та наслідки нанесення тілесних ушкоджень, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій як умисне легке тілесне ушкодження згідно частини першої статті 125 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, з його слів має неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, за місцем реєстрації характеризується формально задовільно, раніше судимий, не є інвалідом І-ІІІ груп, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця реєстрації, вимога щодо судимості та його свідчення, довідка з військкомату.

Згідно висновків органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як дуже високий.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, віднесені до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до злочину невеликої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року, звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує, що у потерпілих відсутні вимоги до ОСОБА_1, він вчинив злочини, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, раніше судимий за тяжкий злочин, застосування покарання у вигляді штрафу та виправних робіт є недоцільним, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює, та у разі призначення такого виду покарання це призведе до невиконання вироку суду, ОСОБА_1 не є інвалідом І чи ІІ груп, пенсіонером чи військовослужбовцем строкової служби, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин - покарання у вигляді громадських робіт в максимальному розмірі, передбаченому санкцією частини 1 ст. 125 КК України.

В рамках об'єднаного кримінального провадження прокурором Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 2 111 гривень 46 копійок витрат на лікування потерпілого неповнолітнього ОСОБА_3

До позову додано копію висновку експерта №117-ІЗ/18 від 24.04.2018р., відповідно до якої встановлено у ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження - підшкіряна гематома потіличної області голови, а також довідка з Ізюмської центральної міської лікарні від 24.04.2018р. №1086/1, згідно змісту якої ОСОБА_3 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні з 13.03.2018р. по 19.03.2018р., що складає 6 ліжко-днів, вартість становить 2111,46 грн.

Заявлений цивільний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Ізюмської центральної міської лікарні з 13 березня 2018 року по 19 березня 2018 року, вартість проведених в стаціонарі Ізюмської ЦМЛ 6 ліжко-днів становить 2 111 гривень 46 копійок.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно частини третьої даної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на ці обставини, те, що обвинувачений визнає цивільний позов, прокурором надано докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, то наявні правові підстави для його задоволення.

Судові витрати, речові докази - відсутні.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною першою статті 125 КК України, статтями 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів за частиною першою статті 125 КК України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Задовольнити цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 2 111 (дві тисячі сто одинадцять) гривень 46 копійок в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого неповнолітнього ОСОБА_3 (Ізюмська ЦМЛ -розрахунковий рахунок НОМЕР_2, ГУДКСУ Харківської області, код 02003304, МФО 851011).

Судові витрати - відсутні.

Речові докази - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк