Рішення № 75520152, 26.07.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/492/18

Провадження № 2/615/271/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Товстолужського О.В.,

при секретареві Неділько І.О.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк», Спостережної ради приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління,

в с т а н о в и в:

12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПСП «Маяк», Спостережної ради ПСП «Маяк» про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління.

В позові зазначено, що ОСОБА_1 тривалий час, як фактичний власник будинку №42 по вул. Шлях у с. Велика Губщина Валківського району Харківської області намагається зареєструвати речове право на вказаний об’єкт нерухомості. Неможливість оформлення відповідного права відображена у технічному паспорті на вказаний будинок, виготовленого 09.11.2011 року КП «Валківське БТІ», за яким житло не має жодного власника. Зі спробою реалізувати право власності на житло, ОСОБА_1 звернулась до Валківського районного суду Харківської області із позовом про визнання права власності в порядку набувальної давності. Рішенням суду в задоволенні позову відмовлено та встановлено обставини, а саме, що державної реєстрації на будинок не відбулось.

Як зазначено в позові, ОСОБА_1 стало відомо, що однією із перешкод у вказаній процедурі є наявність Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, який був укладений між ПСП «Маяк» та співвласниками в особі Спостережної ради. Одним зі складових предметів вказаної угоди є будинок №42 по вул. Шлях у с. Велика Губщина Валківського району Харківської області, фактичним власником якого є позивач. Однак, за вимогами законодавства, а саме Цивільного кодексу України (в редакції чинного на момент вчинення правочину), інститут договору управління майном не існував та вказаний інститут передбачений лише з прийняттям ЦК України в 2003 році. Крім того, зазначений договір в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» не був посвідчений нотаріусом, а тому такий договір має бути визнаний недійсним.

Крім того, в позові зазначено, що ОСОБА_1 в жовтні 2017 року звернулась до Генерального директора ПСП «Маяк» із листом в якому просила надати завірену копію Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, який був укладений між ПСП «Маяк» та співвласниками в особі Спостережної ради ПСП «Маяк». Поважними причинами пропуску строку на оскарження договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, який був укладений між ПСП «Маяк» та співвласниками в особі Спостережної ради ПСП «Маяк» в частині предмету угоди, що стосується будинку №42 по вул. Шлях у с. Велика Губщина Валківського району Харківської області – до теперішнього часу залишається невідкритим фактичному власнику будинку, а тому позивач не обізнаний про існування угоди, а тому строк на подання позову пропущений з поважних причин.

Позивач вимагає визнати договір оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, який був укладений між ПСП «Маяк» та співвласниками в особі Спостережної ради ПСП «Маяк» в частині предмету угоди, що стосується будинку №42 по вул. Шлях в с. Велика Губщина Валківського району Харківської області недійсним.

30 травня 2018 року відповідач ПСП «Маяк» подав відзив на позовну заяву в якому прохав відмовити в задоволенні позову та зазначив, що 16.04.1999 року між ПСП «Маяк» та спостережною радою ПСП «Маяк» був укладений Договір оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління. Таким чином, право довірчої власності у ПСП «Маяк» виникло на підставах передбачених законом, а саме на підставі закону. Відповідно до приписів ЦК, який діяв на момент підписання договору, нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених в законі, а тому твердження позивача, що інститут права – договір управління майном не існував, то стосовно таких договорів не було і не могло бути встановлено обов’язкових вимог щодо їх нотаріального посвідчення. Більш того, внаслідок відсутності прямої заборони на укладення таких договорів, їх укладення не суперечило приписам законодавства, яке було чинним на момент укладення спірного договору.

Відповідачу спостережній раді приватного сільськогосподарського підприємства «Маяк» були надіслані матеріали цивільної справи за адресою, що зазначена в позові, а саме: Харківська область, Валківський район, с. Велика Губщина, однак на адресу суду повернулось поштове відправлення із зазначенням причин невручення – «за незапитом».

Позивачем не надано відповідь на відзив .

Відповідно до статті 179 ЦПК України, подання відповіді на відзив є правом позивача, а не його обов'язком.

Суд розглядав справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, що ніяким чином не порушує прав сторін, оскільки останнім роз'яснялись права на подачу відзвизу, відповіді на відзив та заперечень та деякі документи були подані до суду.

Крім того, сторони не були позбавлені можливості, у відповідності до статті 279 ЦПК України, заявити клопотання про розгляд справи з викликом учасників. Таким правом, ані позивач, ані відповідач не скористались.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 265 ЦПК України, рішення має містити, окрім іншого, зазначення процесуальних дій у справі.

12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПСП «Маяк», Спостережної ради ПСП «Маяк» про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління.

Ухвалою судді Валківського районного суду Харківської області від 13 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем не додано до позову документа про сплату судового збору. На виконання ухвали, 23 квітня 2018 року на адресу суду надійшла заява позивача, згідно змісту якої ОСОБА_1 прохає долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді Валківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2018 року відкрите провадження у справі та призначено справу до розгляду за правила спрощеного позовного провадження.

09 липня 2018 року ухвалою Валківського районного суду Харківської області задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об'єктів соціальної сфери в довірче управління.

26 липня 2018 року на виконання вищезазначеної ухвали, представником відповідача наданий договорів оренди цілісного майнового комплексу та передачі об'єктів соціальної сфери в довірче управління.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 256, ч. 3 ст. 267 ЦК України, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Таким чином, суд відмовляє у його задоволенні з цих підстав, та не вирішує питання про поновлення строку на подання позову.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Велика Губщина, вул. Шлях, 42, існує житловий будинок.

Позивач та відповідач на підтвердження своїх вимог та заперечень не надали будь-яких даних про державну реєстрацію вищевказаного будинку.

16 квітня 1999 року між ПСП «Маяк» та спостережною радою ПСП «Маяк» був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління.

Відповідно до п. 1.1. Договору, орендодавець (спостережна рада) передає в тимчасове користування та володіння на умовах оренди, основні виробничі фонди, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, без виділення майнових часток в натурі.

Отже, основним предметом договору є оренда цілісного майнового комплексу майна колишнього КСП «Маяк», що на день укладення договору належало співвласникам, тобто власникам майнових сертифікатів виданих за результатами розпаювання.

Пункт 7.1. вищезгаданого Договору передбачає «передачу об’єктів соціальної сфери Орендарю (ПСП «Маяк») в «довірче управління» (довірчу власність) терміном на 20 років.

Як вбачається із додатку №3 до Договору та протоколу загальних зборів співвласників об’єктів соціальної сфери, переданої в довірче управління ПСП «Маяк» згідно Договору, до соціальної інфраструктури та майна, яке не паюється відноситься житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Велика Губщина, вул. Шлях, 42.

Пункт 7.1 Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління не містить конкретизації повноважень ПСП «Маяк» щодо будинків, а саме можливості з боку підприємства (продати, передати в оренду, тощо), так само, як і не містить конкретизації змісту «довірчого управління».

В позові на обґрунтування вимог зазначено, що Договір повинен був бути нотаріально посвідченим, однак зазначеної форми не було дотримано.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, тобто 1963 року), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з положеннями ст. 41 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду, що витікає зі статті 42 ЦК УРСР (в ред. 1963 року).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі, як вбачається зі статті 45 ЦК УРСР (в ред. 1963 року).

Чинними на момент укладення Договору нормами ЦК УРСР не було передбачено такого виду договору, як управління майном, водночас вказана обставина не може бути підставою для визнання договору не дійсним, з огляду на положення статті 42 ЦК УРСР.

Позивач посилається на положення ст. ст. 34, 44, 52, 54, 55 Закону України «Про нотаріат» (чинний на момент укладення договору) та зазначає, що у відповідності до цих норм вказаний Договір мав бути посвідчений нотаріусом.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням позивача.

Так, як вбачається зі змісту ст. 47 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Вищезазначені норми Закону України «Про нотаріат» на які посилається позивач та її представник, не передбачали обов’язкового нотаріального посвідчення угод, щодо передачі нерухомості в довірче управління, так само, як і не передбачали положення ЦК УРСР.

Таким чином, сторонами дотримана письмова форма Договору, більш того, існує свобода волевиявлення в договірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Метою звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом є усунення перешкод у набутті права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Велика Губщина, вул. Шлях, 42.

Як вбачається із положень Цивільного кодексу України, а саме Глави 24 «Набуття права власності» підставами набуття права власності є купівля-продаж, міна, дарування, спадкування, за набувальною давністю, тощо.

Основні підстави набуття права власності були чинними і на момент виникнення спірних правовідносин.

Позивачем не доведена та обставина, що наявність Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, будь-яким чином створює перешкоди для реалізації ОСОБА_1 законних засобів захисту права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Велика Губщина, вул. Шлях, 42.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача, в разі відмови в позові.

Позивачем надано попередній розрахунок судових витрат, розмір яких становить 7 204 грн. 80 коп., з яких 704 грн. 80 коп. сплачений судовий збір, а 6 500 грн. 00 коп. витрати на правову допомогу.

Оскільки витрати на правову допомогу в сумі 6 500 грн. не доведені позивачем, а в задоволенні позову відмовлено, вищевказаний розмір судових витрат понесених позивачем, відноситься за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову про визнання Договору оренди цілісного майнового комплексу та передачі об’єктів соціальної сфери в довірче управління, який був укладений між ПСП «Маяк» та співвласниками в особі Спостережної ради ПСП «Маяк» в частині предмету угоди, що стосується будинку №42 по вул. Шлях в с. Велика Губщина Валківського району Харківської області недійсним – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Товстолужський