Постанова № 75519398, 17.07.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/16007/15-ц

Провадження № 22-ц/792/986/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю позивача, апелянта

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Хмельницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л. від 11 вересня 2015 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В серпні 2015 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з цим позовом до Хмельницької міської ради, посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина. До кола спадкового майна входить 49/200 частини квартири АДРЕСА_1. У ОСОБА_7 інших спадкоємців, крім позивача, немає. ОСОБА_4 не прийняв спадщину у встановлений строк, оскільки не був обізнаний щодо терміну подачі заяви про прийняття спадщини, після цього перебував за межами України. Постановою приватного нотаріуса йому відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для її подання. Вказував, що строк пропущений з поважних причин, а тому просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2015 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви при прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - один місяць з часу набрання рішенням законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові. Вказує, що є сином спадкодавиці ОСОБА_7 та рідним братом позивача. На думку апелянта, позивач ввів суд в оману, повідомивши про відсутність інших спадкоємців та не залучивши ОСОБА_6 як спадкоємця за законом першої черги до участі у справі. ОСОБА_4 оформив усю спадщину на себе, фактично позбавивши апелянта його частки у спадщині. При цьому апелянт разом з своєю сім'єю постійно проживав разом з матір'ю в квартирі, доглядав матір, сплачував комунальні платежі, тому відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. Суд прийняв судове рішення, що стосується прав апелянта, не залучивши його до участі у справі. Окрім цього, позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин, оскільки був повідомлений про смерть матері, тому у суду не було підстав для визначення йому додаткового строку.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Позивач просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у справі.

Так, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 Після її смерті відкрилася спадщина, до кола якої входить 49/200 частини квартири АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7, а відтак, її спадкоємцем за законом першої черги.

Постановою приватного нотаріуса Кот М.О. від 11.08.2015 року ОСОБА_4 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті матері та заведенні спадкової справи, оскільки спадкоємець пропустив 6-місячний строк для прийняття спадщини.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, а заявлені вимоги відповідачем Хмельницькою міською радою не заперечуються, тому слід визначити додатковий строк 1 місяць для прийняття спадщини.

Проте з таким висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 вказаного Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини, встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Апеляційним судом встановлено, що апелянт що є сином спадкодавиці ОСОБА_7 та рідним братом позивача, а отже, також є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, як і позивач у справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 1272 ЦК України, роз'яснень Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 відповідачами у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. Лише при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Апелянт ОСОБА_6 посилається на те, що впродовж останніх років постійно проживав разом з матір'ю в спірній квартирі, тому відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_6 не є предметом розгляду у цій справі.

Разом з тим, зважаючи на ці обставини, Хмельницька міська рада як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у цій справі - саме ОСОБА_6 як спадкоємець, що стверджує про прийняття спадщини, мав би відповідати за заявленими вимогами позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України, в редакції на час ухвалення судового рішення сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Суд першої інстанції не перевірив коло спадкоємців ОСОБА_7, і помилково не вирішив питання про залучення до участі у справі апелянта ОСОБА_6, що унеможливило належне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи.

В свою чергу суд апеляційної інстанції не має повноважень щодо залучення до участі в справі інших осіб.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідати за цією вимогою має інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і не повинен робити інших висновків щодо обставин справи, не пов'язаних із встановленням належності відповідача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_4 до Хмельницької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 25 липня 2018 року.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуюча у першій інстанції: Заворотна О.Л. Провадження № 22-ц/792/986/18

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 39