Рішення № 75518902, 26.07.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3767/18

Провадження № 2/750/1267/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

24 квітня 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором у сумі 100680 грн. 23 коп.

На підставі ст. 55 ЦПК України, судом до участі у справі в якості відповідача було залучено правонаступника ОСОБА_2, яка померла 10 грудня 2017 року - ОСОБА_1.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26 липня 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» подало заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 10 грудня 2017 року в сумі 82817 грн. 29 коп.

У судове засідання представник позивача не з’явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи по суті сповіщався завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

05 грудня 2007 року ОСОБА_2 стала клієнтом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» та підписала заяву (а/с 8), згідно якої отримала кредит в сумі 1200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Також, 05 грудня 2007 року ОСОБА_2 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка є витягом з тарифів банківського обслуговування (а/с 9).

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг (пункти 3.2; 3.3), після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою держателя платіжної карти щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Держатель платіжної карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту (п. 6.7. Умов та Правил надання банківських послуг).

Пунктом 2 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що овердрафт – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною картою над сумою залишку коштів на його картрахунку чи встановленому ліміті кредитування.

Відповідно до п. 5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Крім того, згідно п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 6.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороди банку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Оскільки між банком та ОСОБА_2 було укладено договір, вони набули взаємних прав та обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено позивачем, ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 10 грудня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 82817 грн. 29 коп.

Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість позичальника становить 78825 грн. 57 коп., з якої 7420 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 66813 грн. 64 коп. - заборгованість по процентам, 600 грн. - пеня, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 3741 грн. 17 коп. - штраф (процентна складова).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

ОСОБА_2 10 грудня 2017 року померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а/с 51).

Згідно інформації приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вбачається, що щодо майна ОСОБА_2 08 травня 2018 року заведена спадкова справа № 23/2018 за заявою про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_1, сина спадкодавця. Також, у спадковій справі є заяви про відмову від прийняття спадщини за законом від ОСОБА_4, сина спадкодавця, та ОСОБА_5, чоловіка спадкодавця. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини або про відмову від спадщини до нотаріуса не зверталися. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а/с 48-52).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 608 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно ст. 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно вимог ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З наданої нотаріусом інформації вбачається, що свідоцтво про право на спадщину відповідачу не видавалось. Між тим, отримання свідоцтва про право на спадщину, відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України є правом, а не обов’язком. При цьому, відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Також, наявність заборгованості за договором відповідачем не спростована.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 175/4367/15-ц (провадження № 61-6747св18).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 свої зобов’язання за договором належним чином не виконувала, на день її смерті утворилася заборгованість за договором, яка не була погашена спадкодавцем, враховуючи, що відповідач прийняв спадщину, а отже в силу ст. 1218 Цивільного кодексу України прийняв не лише права, а й обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором згідно розрахунку підлягають задоволенню.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені, комісії та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) слід врахувати наступне.

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення одночасно комісії, пені і штрафу, нарахованих за порушення строків проведення сплати коштів за кредитом, не відповідає вимогам закону та є подвійним стягненням, тому у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією у розмірі 600 грн. слід відмовити.

Згідно п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем до суду і не спростованого відповідачем, зі спадкоємця на користь банку підлягає стягненню 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 3741 грн. 17 коп. штраф (процентна складова).

Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором становить 78225 грн. 57 коп., але не більше вартості майна, отриманого у спадщину.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НМ № 349948), як спадкоємця після смерті ОСОБА_2, яка померла 10 грудня 2017 року, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) заборгованість у сумі 78225 грн. 57 коп. (сімдесят вісім тисяч двісті двадцять п’ять грн. 57 коп.), у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 1677 грн. 07 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено та підписано 26.07.2018.

Суддя