Ухвала суду № 75516931, 19.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 802/83/18-а

19 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. , Залімського І.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: Куйдана О.І., Присяжнюка О.В., Якимчук В.І.

представника відповідача: Волошенюк Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: 1) форми "Р" від 28.12.2017 року №0011341414, яким з посиланням на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 3167886 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1583943 грн. на підставі абз. 3, 5 п. 123.1 ст. 123 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України; 2) форми "ПС" від 28.12.2017 №0011351414, яким з посилання на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу Українизастосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 3167886 грн. на підставі п. 123.2 ст. 123 та п.п.54.3.3 ст. 54 ПК України; 3) форми "ПС" від 28.12.2017 року №0011361414, яким з посиланням на порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 510 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 та п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 23 березня 2018 року позов задовольнив.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 червня 2018 року призначив розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 19.07.2018.

В судовому засіданні представником відповідача оголошено клопотання про зупинення провадження по справі. Аргументами на підтвердження клопотання зазначено, що станом на дату розгляду справи стосовно посадових осіб контрагентів позивача порушено кримінальне провадження за ст.ст. 205, 209, 212 ККУ, яке скеровано до Вінницького міського суду ще 31.05.2018. Відповідач вважає, що рішення по кримінальній справі має вагоме значення у суб'єктивності вирішення справи, а тому просить зупинити провадження у даній справі до винесення рішення Вінницьким міським судом по кримінальному провадженню стосовно посадових осіб котрагентів.

Представник позивача клопотання не підтримали, заперечували щодо задоволення даного клопотання.

Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні такого, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п.3 ч.1 статті 236 КАСУ, суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, суд звертає увагу, що частиною шостою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок. Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу. Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Це стосується також і правової кваліфікації, наведеної у чинних рішеннях судів в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі. Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Окрім того, суд констатує, що представником відповідача до клопотання про зупинення провадження у справі, на підтвердження такого, не надано докази, що, вище зазначена кримінальна справа перебуває на розгляді в Вінницькому міському суді.

Таким чином, приймаючи до уваги, що представником відповідача не надано до суду доказів на підтвердження того, що вирішення даної адміністративної справи неможливе до набрання законної сили в кримінальній справі, а також з огляду на те, що представником відповідача до клопотання про зупинення провадження у справі, не надано докази, пророзгляд кримінальної справи в Вінницькому міському суді, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження по даній справі.

Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 256, 328 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 липня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І.Г.