Рішення № 75516344, 21.05.2018, Біловодський районний суд Луганської області

Справа №408/6108/17-а

Провадження №2-а/408/100/18

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Кускова Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 звернувся до Біловодського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем його було взято на облік внутрішньо переміщених осіб. Адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивачу було призначено з 19.11.2015 року по 18.05.2017 року, яка виплачувалася на протязі двох місяців, після чого була припинена. На звернення відповідача із заявою про повідомлення підстав припинення виплати грошової допомоги до Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 отримав відповідь що утвореною комісією було прийнято рішення про відмову у призначенні грошової допомоги.

Позивач вважає такі дії протиправними, на підставі вищевикладеного просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- Скасувати рішення відповідача від 23.02.2017 року та від 21.09.2017 року, про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1О щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, та виплатити заборгованість по сплаті адресної допомоги за періоди з 10.02.2017 року по 10.08.2017 року, з 11.08.2017 року по 24.10.2017 року з розрахунку на двох осіб.

Позивач у судове засідання не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що згідно рішення Станично-Луганського УСЗН про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 25.11.2015 року ОСОБА_1О та ОСОБА_3 допомогу було призначено та виплачено. Також вказав, що згідно постанови КМУ від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у тому числа для покриття житлово-комунальних послуг» грошова допомога не призначається у разі коли будь хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах інших, ніж територія проведення антитерористичної операції.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні та соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації, що підтверджується довідкою від 10.02.2017 № 2444 (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_1 є власником содового будинку розташованого за адресою вул.. Лісна №307 Вільхівська сільська рада, Станично-Луганського району, Луганської області, що підтверджується копією технічного паспорту на вказаний будинок (а.с.11-12).

З копії витягу з протоколу №86 від 21.09.2017 року вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні/відновленні щомісячної адресної допомоги. (а.с.43)

10.02.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний період.

23.02.2017 року позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги.

З копій листів-відповідей № 1098 від 10.04.2017 року, №1250 від 25.04.2017 року, №1483 від 25.05.2017 року слідує, що виплати щомісячної адресної допомоги позивачу були призупинені до з’ясування питання щодо правомірності взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адресою фактичного проживання якої є садовий будинок.

Порядоком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. не передбачено такої підстави припинення виплати грошової допомоги, як до з'ясування певних обставин.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку було передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, де здійснювалась антитерористична операція, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та які розташовані на лінії зіткнення.

До переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення відноситься с. Пшеничне на території якого розташований садовий будинок позивача.

Суд вважає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні(відновленні) виплати як уповноваженому представнику сім'ї ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, які й оскаржуються позивачем, відповідач діяв в порушення вимог діючого законодавства, а тому, суд вважає за необхідне рішення прийняті 23.02.2017 року та 24.10.2017 року скасувати.

Згідно до ст.. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно- правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статі 92 Конституції України передбачено, що виключно Законами України визначаються права та свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органі державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 139, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, «Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» , затвердженого постановою КМУ №505 суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за періоди з 10.02.2017 року по 10.08.2017 року, з 11.08.2017 року по 24.10.2017 року з розрахунку на двох осіб;

Скасувати рішення Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації від 23.02.2017 року та від 21.09.2017 року, про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, та виплатити заборгованість по сплаті адресної допомоги за періоди з 10.02.2017 року по 10.08.2017 року, з 11.08.2017 року по 24.10.2017 року з розрахунку на двох осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Біловодський районний суд Луганської області.

Суддя Кускова Т.В.