Ухвала суду № 75515824, 25.07.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кс/381/606/18

362/962/18

УХВАЛА

25 липня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі секретаря Пруднікової П.М., прокурора Куценко І.В., заявника ОСОБА_1, розглянувши заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Питель-Тьолушкіної В.Л. від участі у кримінальному провадженні №42017000000002432 від 28.07.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіної В.Л. перебуває кримінальне провадження №42017000000002432 від 28.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КПК України.

24 липня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Питель-Тьолушкіної В.Л. від розгляду зазначеного провадження посилаючись на те, що ухвалою від 05.04.2018 року суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіною В.Л. призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, наступні судові засідання призначені на 31.05.2018 року та на 24.07.2018 року, тобто з дуже великими перервами між ними. Таким чином, упродовж майже чотирьох місяців суддею було призначено всього три судових засідання, що призводить до порушення розумних строків і затягування розгляду кримінального провадження. Крім цього, згідно Указу Президента України №570/2013 від 18.10.2013 року суддю Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіну В.Л. вперше призначено на посаду у місцевому загальному суді строком на п’ять років, таким чином, повноваження вищевказаного судді закінчуються 18.10.2018 року. У зв’язку з цим заявник вважає, що суддя Питель-Тьолушкіна В.Л. не зацікавлена у здійсненні судового розгляду вищевказаного кримінального провадження та при таких обставинах виникають сумніви в її неупередженості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2018 року заява ОСОБА_1 про відвід судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Питель-Тьолушкіної В.Л. від участі у кримінальному провадженні була передана на розгляд судді Чернишовій Є.Ю.

Прокурор заперечувала у задоволені заяви про відвід судді Питель-Тьолушкіної В.Л. через безпідставність.

Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити заяву про відвід судді Питель-Тьолушкіної В.Л.

Суд, вислухавши пояснення заявника, прокурора, перевіривши надані матеріали заяви, дійшов до наступного висновку.

В обґрунтування підстав для відводу заявник зазначив, що упродовж майже чотирьох місяців суддею було призначено всього три судових засідання, що призводить до порушення розумних строків і затягування розгляду кримінального провадження, вважає, що суддя не зацікавлена у здійсненні судового розгляду вищевказаного кримінального провадження. Зазначені обставини дають йому право вважати, що є наявними факти, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на який посилається заявник, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивований.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так, у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду, слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

В контексті вищевикладеного, в заявленій обвинуваченим ОСОБА_1 заяві про відвід судді, заявником не наведені обставини, які викликають у заявника обґрунтовані сумніви в неупередженості судді з урахуванням – об’єктивного критерію, а саме - факти, які не залежать від поведінки судді, але можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

При цьому, незгода з процесуальним рішенням/діями судді у кримінальному провадженні не може бути підставою для відводу.

За наведеного вище, суд приходить до висновку, що заявлений відвід не підлягає задоволенню, оскільки з урахуванням об’єктивного критерію не ґрунтується на вимогах ст. 75 КПК України, в яких визначено підстави для відводу судді, а тому, наведенні заявником обставини є обставинами, які не свідчать про упередженість судді.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Питель-Тьолушкіної В.Л. від участі у кримінальному провадженні №42017000000002432 від 28.07.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КПК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Ю.Чернишова