Ухвала суду № 75515444, 12.07.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4523/18

1-кс/405/2321/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2018 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар судового засідання Єсько Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42018120050000069 від 07.07.2018 року, клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за ч. 3 ст. 368 КК України, за участю прокурора Калашнікова Є.В., слідчого Бондарова Р.О., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, згідно вимог статті 1 Закону України “Про Національну поліцію” Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Поліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності поліції. Поліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Працівник поліції при виконанні покладених на нього обов’язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Працівник поліції у межах повноважень, наданих Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Службова особа поліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

У відповідності до п.“з” п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про запобігання корупції”, на поліцейських поширюється дія вказаного закону. Відповідно до вимог статей 3, 22, 24 Закон України “Про Національну поліцію”, поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Згідно статті 6 Закону України “Про державну службу” та примітки 2 до статті 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 368 КК України являються керівники структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступники, керівники територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступники.

Однак, у порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів, майор поліції ОСОБА_2, який відповідно до наказу начальника ГУНП в Кіровоградській області №307 о/с від 13.12.2016 призначено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам’янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності за наступних обставин.

05.07.2018 майор поліції ОСОБА_2, використовуючи свої службові повноваження, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розробив злочинний план на незаконне збагачення, шляхом зловживання своїми повноваженнями, на виконання якого у службовому кабінеті Знам’янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська область, м. Знам’янка, вул. Київська, буд.25, висунув громадянину ОСОБА_4 незаконну вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

07.07.2018 громадянин ОСОБА_4 з метою припинення протиправної діяльності відносно нього, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу тиску та незаконного вимагання від нього працівниками Знам’янського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області неправомірної вигоди.

09.07.2018, близько 18 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_4, на виконання злочинної вимоги заступника начальника сектору кримінальної поліції Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_2, не бажаючи настання негативних наслідків для своїх прав та інтересів, прибув до Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Знам’янка, вул. Київська, буд.25, де в ході зустрічі із ОСОБА_2 в службовому кабінеті №206 передав, а ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду у розмірі 25 тис. грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

Отже, ОСОБА_2, будучи заступником начальника сектору кримінальної поліції Знам’янського ВП ГУНП в Кіровоградській області, маючи спеціальне звання майор поліції, у порушення вимог ст.ст.3, 8, 19, 29, 68 Конституції України, статей Закону України “Про Національну поліцію”, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України “Про запобігання корупції”, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, 05.07.2018, висунув громадянину ОСОБА_4 незаконну вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 25 тис. грн. за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій, яку одержав від останнього 09.07.2018.

09.07.2018 року ОСОБА_2 о 18:41 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України.

10.07.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор під час розгляду клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що викладені в клопотанні та неможливість їх запобігання, шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що підозра не обґрунтована, матеріали клопотання не містять існування оголошених ризиків. При визначенні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 просив врахувати, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сім’ю, малолітніх дітей. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт в певний період доби, в нічний час.

Підозрюваний під час розгляду клопотання підтримав позицію захисника.

Заслухавши учасників та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

09.07.2018 о 18:41 ОСОБА_2 затримано ст. слідчим в ОВС СВ УСБУ в Кіровоградській області в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10.07.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали справи за клопотанням слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відомості про яке 07.07.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018120050000069.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_2 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом обшуку від 09.07.2018 року, протоколами допитів свідків (а.к. 13-14, 16-20, 21-22, 23-24, 34-36, 37-39, 43-44, 45-46, 47-48).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 є тяжким, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовано послався на ризики, які передбачені п.п.1 та 3 ст.177 КПК України, враховуючи можливість підозрюваного ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчать про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду; можливість підозрюваним впливати на потерпілого, свідків, які в судовому засіданні ще не допитувалися.

Інші ризики матеріалами клопотання не доведені.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням того, що підозрюваний має сім’ю, малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його соціальних зв’язків, майнового стану та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 18 години 41 хвилин 09.07.2018 р. до 18 години 41 хвилин 06.09.2018 р.

Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 106 720 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42018120050000069 від 07.07.2018 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 на строк до 06.09.2018 року наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатись із м. Знам’янка Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон у разі наявності.

Роз’яснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали – 06.09.2018 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ленінського

районного суду м. Кіровограда ОСОБА_5