Ухвала суду № 75515101, 26.07.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2681/15-к

Провадження №1-о/524/7/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого-судді Гусача О.М.

при секретарі Поймай Я.А.

з участю прокурора Мельника В.О.

заявника ОСОБА_1,

захисника – адвоката - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року.

15 березня 2016 року ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука було відмовлено у відкритті провадження по заяві ОСОБА_1

19 травня 2016 року Апеляційним судом Полтавської області ухвала від 15 березня 2016 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Автозаводського районного суду м Кременчука від 15 березня 2016 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 19 травня 2016 року скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

22 грудня 2017 року ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року залишено без задоволення.

02 квітня 2018 року Апеляційним судом Полтавської області ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 грудня 2017 року скасована та призначено новий розгляд заяви ОСОБА_1

У заяві про перегляд вироку Автозаводського районного суду м Кременчук від 06 травня 2015 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на те, що прокурор Накай М.В. в порушення вимог ст. 217 КПК України безпідставно виділив в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо нього. Посилається на нововиявлені обставини передбачені п.1,2 ч.2 ст. 459 КПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав та пояснив, що зловживання прокурора полягає у незаконному виділенні матеріалів досудового розслідування та використанні їх у двох кримінальних провадженнях, у тому що переглядається та у тому де він є обвинуваченим за ст. 115 КК України. Вирок від 06 травня 2015 року від нього приховували та долучили його як доказ до матеріалів кримінального провадження де він є обвинуваченим. Також зазначив, що звертався із заявою до правоохоронних органів з приводу незаконних дій. За його заявою було відкрите кримінальне провадження за ст. 365 КК України. Наразі вказане кримінальне провадження закрите, однак постанова про його закриття оскаржена. Просив скасувати вирок Автозаводського районного суду м Кременчука від 06 травня 2015 року, та прийняти рішення, яким призначити та провести необхідні перевірки та притягнути до відповідальності винних осіб.

Захисник адвокат- Радзинська Я.Л. просила, з урахуванням доводів заявника прийняте рішення у відповідності з вимогами КПК України.

Прокурор вважав заяву ОСОБА_1 необгрунтованою та просив залишити її без задоволення.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12015170090000492, докази долучені заявником, приходить до наступних висновків.

Вироком Автозаводського районного суду м Кременчука від 06 травня 2015 року затверджено угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури м. Кременчука ОСОБА_4, укладену 26 березня 2015 року.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звілненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно листа головного лікаря Кременчуцького обласного протитуберкульозного диспансеру ОСОБА_3 помер 20.12.2016 року.

Так, нововиявленими є обставини, які або виникли вже після розгляду кримінальної справи, або існували в момент цього розгляду, однак не були відомі суду і наявність таких обставин не дозволяє оцінювати винесене в справі рішення як законне, обґрунтоване та справедливе.

У відповідності до положень ст. 459 КПК України ( вредакції яка діяла на час звернення заявника) судове рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуто за такими обставинами.

Таким обставинами визнаються, зокрема, штучне створення або підроблення доказів, неправильність пояснень експерта, завідомо неправдиві покази свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним судом України неконституційності закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали.

Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 2 цієї статті повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Відповідно вимог Кримінально-процесуального законодавства, обовязковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше не відомими слідчим органам і суду.

Слід зауважити, що у п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04). Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Більше того, як зазначив Європейський суд з прав людини - повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішення ЄСПЛ у справі Zielinski and Pradal &a1 ; Gonzalez and Others v. France).

Потрібно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Разом з цим, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і скасовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, її. як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини, які: активно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов’язкове.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи .

Натомість у своїй заяві та поясненнях ОСОБА_1 вказує на зловживання слідчого, прокурора, суду під час кримінального провадження, як нововиявлену обставину. При цьому будь яких доказів на підтвердження цього, окрім власних пояснень , не надає. Долучена ж заявником копія постанови про закриття кримінального провадження за №42016171090000027 від 15 лютого 2016 року , жодним чином не підтверджує існування нововиявлених обставин на які посилається ОСОБА_1, оскільки обставини викладені у вказаному процесуальному рішенні стосуються зовсім іншого кримінального провадження, ніж те , що переглядається та жодним чином не підтверджують ті обставини на які посилається заявник..

Крім того вимоги ОСОБА_1 викладені в заяві та проголошені ним під час судового провадження , зокрема прохання скасувати вирок та призначити перевірку обставин ним викладених, не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 467 КПК України, в якій зазначено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що під час перегляду за нововиявленими обставинами вироку Автозаводського районного суду м Кременчука від 06 травня 2015 року не встановлено достатніх та ґрунтовних підстав, які б дозволяли суду прийти до однозначного висновку про наявність підстав для скасування вказаного судового рішення.

Разом з цим суд вважає за необхідне роз»яснити заявнику, що законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року було внесено зміни до КПК України. Так вказаним законом, обставини, на які посилається ОСОБА_1, а саме зловживання слідчого, прокурора, суду під час кримінального провадження, віднесено до виключних обставин. ( ч.3 ст. 459 КПК України). Зазначені обставини повинні бути встановлені вироком суду, або підтвержені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження .

Відповідно до п.5 ст. 461 КПК України ( вредакції від 03.10.2017 року) заяву про перегляд вироку за виключними обставинами може бути подано протягом 30 днів з дня коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили, а у разі неможливості ухвалення вироку протягом 30 днів із дня встановлення відповідною ухвалою або постановою суду обставин, передбачених п.3 ст. 459 КПК України.

Крім того право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 ) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 ).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

У разі, якщо заявник вважає, що постановлений за результатами затвердження угоди про визнання винуватості вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року стосується його прав, свобод та інтересів, він, реалізуючи своє конституційне право та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК України, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього вироку. (Правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03 березня 2016 року у справі 5-347кс15).

На підставі викладеного, керуючись статтями 459, 460, 466, 467 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 травня 2015 року - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області, через Автозаводський районний суд міста Кременчука, протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя