Постанова № 75514047, 19.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1138/18

Номер справи місцевого суду: 520/1998/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року за позовою заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа – Одеська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа – Одеська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у приватизації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_6, третя особа Одеська міська рада про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Посилаючись на те, що сторони є співвласниками житлового будинку №20 по вул. 6 ст. Люстдорфської дороги, 15 Лінія в м.Одесі, а земельна ділянка, на якій розташований будинок, знаходиться у фактичному користуванні сторін. У зв’язку із неправомірним заволодінням відповідачем площею земельної ділянки, позивач звернулась до суду із данним позовом та просила його задовольнити шляхом виділення ОСОБА_4 у користування 9/20 частин земельної ділянки, площею 0,0521 га, на якій розташовані належні їй 9/20 частин житлового будинку та споруд.

Відповідач ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння №20 по вул. 6 ст. Люстдорфської дороги, 15 Лінія в м. Одесі відповідно до порядку, встановленого попередніми користувачами в домоволодінні, що відповідає фактичному користуванню на сьогоднішній день, виділивши ОСОБА_6 у користування земельну ділянку площею 312,28 кв.м.; зобов’язати ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_6 у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 у будинку №20 по вул. 6 ст. Люстдорфської дороги, 15 Лінія в м. Одесі. При цьому ОСОБА_6 посилається на те, що в подальшому вона має намір приватизувати вказану ділянку, та вважає, що ОСОБА_4 безпідставно перешкоджатиме їй у приватизації.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав первісний позов та просив його задовольнити з урахуванням другого варіанту порядку користування земельною ділянкою, визначеного висновком експертизи №541 від 29 травня 2017 року. При цьому представник заперечував проти задоволення зустрічного позову, оскільки вважає безпідставними твердження відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6, як щодо існуючого порядку землекористування, так і про перешкоди їй з боку ОСОБА_4 у приватизації земельної ділянки.

Відповідач ОСОБА_6 та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення первісного позову вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, та просили задовольнити зустрічний позов з правових підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20 вересня 2017 року первісні позовні вимоги задоволено в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову, та вимоги зустрічної позовної заяви задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за таких підстав.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи містобудування» регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. №1551 від 30.06.2010р., на праві спільної часткової власності належить 9/20 часток домоволодіння №20 по вул. 6 ст. Люстдорфської дороги, 15 Лінія в м. Одесі.

З витягу КП «ОМБТІ та РОН» вбачається, що ОСОБА_6 на підставі договору дарування п. №451 від 06.08.2012р. на праві спільної часткової власності належить 11/20 часток домоволодіння №20 по вул. 6 ст. Люстдорфської дороги, 15 Лінія в м. Одесі.

Отже, сторони по справі є співвласниками домоволодіння № 20 по вул. 15 Лінія Люстдорфської дороги в м. Одесі. Земельна ділянка, на якій знаходиться будинок належить сторонам на праві користування.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства. (ст. 91 ЗК України).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно до договору, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Таким чином судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що лише нотаріально посвідчений договір про визначення порядку користування земельною ділянкою або відповідне рішення суду є належними доказами встановленого порядку користування земельною ділянкою, який є обов’язковим для співвласників.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.

Згідно ст. 143 ЦПК України (в редакції 2004р.) для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Для визначення порядку користування сторонами земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, співвласниками якого є сторони по справі, судом було призначено судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Так, висновком судової земельно-технічної експертизи № 541 від 29.05.2017р. визначено два варіанти порядку користування земельноюділянкою, площею 510,26 кв.м. В обох варіантах запропоновано розділити земельну ділянку на дві ділянки, кожна з яких матиме відокремлений доступ з вул. 15 Лінія, та як наслідок утворяться наступні ділянки:

- у користування власника з часткою у 9/20 ОСОБА_7 запропоновано виділити земельну ділянку, площею 229,62 кв.м.;

- у користування власника з часткою у 11/20 ОСОБА_6 запропоновано виділити земельну ділянку, площею 280,64 кв.м..

Наявний у матеріалах висновок експерта відповідає вимогам чинного законодавства.

Натомість скаржником ОСОБА_6 не надано доказів на спростування висновків експерта, крім того, слід зазначити, що під час розгляду даної цивільної справи відповідачем не заявлялось клопотання про призначення повторної чи додаткової судової експертизи, а тому сумніви у правильності висновку експерта ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.

На підставі того, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо користування земельною ділянкою, судом першої інстанції правомірно було призначену експертизу та обґрунтовано зроблено висновок про те, що право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_4 в жовтні 2013 року зняла встановлений відповідачем паркан і ним же повністю відмежувала собі фундамент ІІІ, а 20 жовтня 2013 року звернулась до міліції із заявою в якій зазначила, що ОСОБА_6 зламала встановлений паркан не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки на підтвердження цих фактів до суду не було надано належних доказів, які підтверджують ці обставини.

Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись вимог норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору, який виник між сторонами та вирішив дану справу згідно із законом, тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 24 липня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

ОСОБА_2

ОСОБА_3